07 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 440/9180/22
адміністративне провадження № К/990/25016/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Прокопенка О.Б.,
суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі № 440/9180/22 за позовом ОСОБА_1 до Кобеляцької міської ради Полтавського району про визнання протиправними та скасування рішення і розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою від 21 червня 2023 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1
26 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року, а також з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2024 року визнано неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, та надано скаржнику строк для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції клопотання із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.
30 липня 2024 року позивачем подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку на касаційне оскарження позивач, зокрема, зазначає, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції від 21 червня 2023 року він не отримував до моменту звернення його представника 30 травня 2024 року до апеляційного суду.
Надаючи оцінку наведеним представником позивача обставинам щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку зазначив, що суд апеляційної інстанції не надсилав копію оскаржуваної постанови позивачу, доки представник позивача не звернувся до суду з клопотанням про видачу копії цієї постанови.
Проте, позивачем не надано документа який би свідчив про те, що апеляційний суд не надіслав позивачу копію оскаржуваної постанови суду. Водночас з доданих до клопотання матеріалів убачається, що 21 червня 2023 року вих. №440/9180/22/29221/23 Другий апеляційний адміністративний суд надіслав позивачу та відповідачу у справі, копію постанови суду від 21 червня 2023 року.
Окрім того, розгляд апеляційної скарги позивача було призначено ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року до розгляду у відкритому судовому засіданні, з викликом учасників справи на 31 травня 2023 року о 13 год. 30 хв.
Також слід зазначити, що з тесту оскаржуваної постанову суду апеляційної інстанції від 21 червня 2023 року убачається, що у судовому засіданні сторони брали участь, а позивач підтримував апеляційну скаргу.
Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції 29 червня 2023 року надіслано для оприлюднення, а з 03 липня 2023 року забезпечено надання загального доступу.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі касаційної скарги, а й з урахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.
При цьому, суд касаційної інстанції ураховує тривалість пропущеного скаржником строку на оскарження рішення суду апеляційної інстанції та обставини пропуску строку звернення до суду, які залежали виключно від волевиявлення скаржника. Непереборних обставин скаржником не наведено, а судом не встановлено.
Суд уважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтованою пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», пункт 53 рішення ЄСПЛ від 8 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»).
У рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі «МШ «Голуб» проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Слід також враховувати правову позицію ЄСПЛ, зокрема у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, тому Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку касаційного оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України, Суд
Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі № 440/9180/22 за позовом ОСОБА_1 до Кобеляцької міської ради Полтавського району про визнання протиправними та скасування рішення і розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.Б. Прокопенко
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко