07 серпня 2024 року
м. Київ
справа №816/3418/15
адміністративне провадження № К/990/24573/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі №816/3418/15 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про скасування рішення, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Полтавської області, Генеральної прокуратури України, у якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Прокуратури Полтавської області від 09 липня 2015 року № 337к про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Полтавської області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Полтавської області;
- стягнути з Прокуратури Полтавської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 10 липня 2015 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора поінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади".
26 травня 2020 року протокольною ухвалою судом першої інстанції змінено назву відповідача з Генеральної прокуратури України на Офіс Генерального прокурора.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року, позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 02 лютого 2023 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У квітні 2023 року позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, у якій просив:
- визнати протиправним наказ прокурора Полтавської області від 09 липня 2015 року № 337к про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Полтавської області;
- стягнути з Полтавської обласної прокуратури на його користь різницю недоплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу через незаконне звільнення в розмірі 454730,06 грн з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади".
11 квітня 2023 року заяву позивача про уточнення позовних вимог прийнято судом до розгляду, а також змінено найменування відповідача-2 з прокуратури Полтавської області на Полтавська обласна прокуратура.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- стягнуто з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 липня 2015 року по 16 червня 2020 року в розмірі 451825,44 грн, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства;
- зобов'язано Офіс Генерального прокурора проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
- у задоволенні інших позовних вимов відмовлено.
Ухвалами Верховного Суду від 06 лютого 2024 року, від 11 березня 2024 року, від 12 квітня 2024 року та 14 травня 2024 року, 14 червня 2024 року касаційні скарги Офісу Генерального прокурора на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі №816/3418/15 повернуто особі, яка їх подала.
26 червня 2024 року до Суду вчергове надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі №816/3418/15.
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2024 року визнано неповажними підстави пропуску строку Офісом Генерального прокурора на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі №816/3418/15 та касаційну скаргу залишено без руху. Надано скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків указаної касаційної скарги шляхом подання до суду касаційної інстанції: заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин.
На виконання вимог вказаної ухвали Офісом Генерального прокурора подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій скаржник посилається на те, що повний текст постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року було виготовлено в повному обсязі 27 грудня 2023 року, а копію постанови ним отримано 28 грудня 2023 року. Зазначає, що вперше касаційну скаргу було подано 15 січня 2024 року, тобто у межах строків визначених КАС України. Проте вперше подана касаційна скарга та повторно подані Офісом Генерального прокурора касаційні скарги були повернуті Верховним Судом скаржнику на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України. Також посилається на запровадження воєнного стану в Україні та про оголошення у місті Києві у період з 06 лютого 2024 року (день повернення вперше поданої касаційної скарги) по 24 червня 2024 року (день подання вшосте поданої касаційної скарги) великої кількісті повітряних тривог. Просить Суд урахувати, що повторно касаційні скарги подавалися в найкоротші строки, без суттєвих затримок та зайвих зволікань. Посилаючись на право повторного звернення з касаційною скаргою після її повернення, відповідач просить поновити строк на касаційне оскарження.
Відповідно до вимог частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Суд зауважує, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.
Питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.
Приписами статті 44 КАС України встановлено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
У випадку пропуску строку на касаційне оскарження підставами для прийняття касаційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Суд зауважує, що неодноразове повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Крім того, обставини, за яких суд касаційної інстанції вже повертав попередні касаційні скарги, були безпосередньо пов'язані з організаційною діяльністю заявника (неналежне оформлення).
Вирішуючи питання про поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі первісної касаційної скарги, а й з урахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків, тривалість строку пропущеного строку та обставини пропуску строку звернення до суду.
Судом встановлено, що вшосте касаційну скаргу подано Офісом Генерального прокурора більше ніж через 6 місяців після ухвалення оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції, що не може бути визнано своєчасним та належним виконанням скаржником його процесуальних обов'язків.
При цьому Суд не приймає до уваги посилання скаржника на обставини введення на території України, оскільки введення воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах.
Суд зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Водночас саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Скаржником не надано доказів, яким саме чином введення воєнного стану вплинуло на його обов'язок своєчасно подати касаційну скаргу. Суд зауважує, що повітряні тривоги не можуть бути основною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги, оскільки вони не мають постійного та довготривалого характеру.
Таким чином, Судом установлено, що зазначені скаржником доводи щодо поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, оскільки у такому випадку принцип res judicata буде порушено.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ураховуючи, що скаржником не наведено інших поважних підстав для поновлення строку касаційного оскарження, не надано належних доказів на їхнє підтвердження, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 44, 248, 332, 333 КАС України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку Офісом Генерального прокурора на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі №816/3418/15.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі №816/3418/15.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Посилаючись на право повторного звернення з касаційною скаргою після її повернення, відповідач просить поновити строк на касаційне оскарження.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська С.А. Уханенко