07 серпня 2024 року
м. Київ
справа №990/253/24
адміністративне провадження № П/990/253/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів -Соколова В.М., Уханенка С. А.,
перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до держави Україна в особі Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та відшкодування моральної та матеріальної шкоди,
05 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду, як суду першої інстанції, з позовною заявою до держави Україна в особі Міністерства юстиції України, в якому просить Суд:
1. Визнати бездіяльність відповідача з приводу не надання позивачу правничої допомоги за період з 2021 року по сьогодні 04.08.2024, ігноруючи навіть рішення суду та звернення слідчого у карних справах.
2. Визнати бездіяльність відповідача з приводу не вжиття з 2022 року жодної дії щоб відновити транспортну доступність до правової допомоги, тобто в кожному районі має бути такий центр.
3. Закон про безоплатну допомогу суперечить статті 59 Конституції України це стосується і термінів розгляду заяв, і право ненадати допомогу в порушення статті 59 Конституції України і інші порушення, тобто не було виконано Закон України «Про безоплатну правничу допомогу» (назва Закону в редакції Закону №3022-ХІ від 10.04.2023) (Відомості Верховної Ради України 2011, №51, ст.577) 8. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом: підготувати і подати до Верховної Ради України пропозиції про приведення законів України у відповідність із цим Законом.
4. Визнати бездіяльність відповідача стосовно приведення Закону про правничу допомогу на Конституційність України.
5. Визнати позивача потерпілим від бездіяльності відповідача, а саме в частині порушення права на доступ до правничої допомоги та самого права на отримання такої допомоги
6. Визнати сам Закон України «Про безоплатну правничу допомогу» (назва Закону в редакції Закону №3022-ХІ від 10.04.2023) (Відомості Верховної Ради України 2011, №51, ст.577) таким, що не відповідає статті 59 Конституції України.
7. Відновити порушене право позивача на захист Прокуратурою. Визнати, що Закон про безоплатну правову допомогу по факту узурпував представничі інтереси особи адвокатурою яка не надає таку допомогу, при цьому позивача було позбавлено права на представництво Прокуратурою, виключивши закон ст 26 п 1 Закону про прокуратуру, позбавили права представлятися в Судах органами місцевого самоврядування, права на представництво Здравоохранения та Соцзахисту, що значно звузило право на судовий захист і представництво, що фактично привело до порушення права на сам суд через узурпування влади в державі Кабінет міністрів України, що є грубе порушення статті 5 Конституції України.
8. Стягнути відповідно ст 56 Конституції України судові витрати в розмірах 10000 гривень, матеріальну шкоду 130 000 гривень, моральна шкода 10 000 000 гривень шкоду здоров'ю 200 000 гривень, на представництво інтересів в суду приватними адвокатами 500 000 гривень.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі Суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі позовної заяви до іншого суду за підсудністю з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
За правилами частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експертів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Отже, законодавцем встановлено вичерпний перелік суб'єктів владних повноважень, які можуть бути відповідачами у справах, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції: Центральна виборча комісія; Верховна Рада України; Президент України; Вища ради правосуддя; Вища кваліфікаційна комісія суддів України; органи, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя; Кабінет Міністрів України. Тож позовні вимоги до інших суб'єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб Верховному Суду як суду першої інстанції не підсудні.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звертається із позовними вимогами до Міністерства юстиції України.
Указані позовні вимоги не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.
Частиною шостою статті 7 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Правила, за яких визначається підсудність справ, у яких однією із сторін є суд або суддя визначені статтею 28 КАС України, відповідно до частини другої якої підсудність справ, у яких однією із сторін є Верховний Суд або суддя цього суду, визначається за загальними правилами підсудності.
Указана норма є відсилочною, а тому вирішуючи питання підсудності та застосовуючи аналогію процесу, Верховний Суд виходить із приписів статті 29 КАС України, з огляду на таке.
За загальним правилом, судами, які вирішують адміністративні справи у першій інстанції, є місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди). І лише у встановлених процесуальним законом випадках певні категорії спорів підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.
Статтею 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Вищому антикорупційному суду підсудні справи про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції".
Згідно з абзацом 1 частини першої статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив свою адресу: АДРЕСА_1 . Указана інформація також міститься в автоматизованої системи документообігу суду.
У відповідності до пункту 2 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 171 КАС України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.
Оскільки позовна заява не підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції, то відповідно до положень частини першої статті 25 КАС України та на підставі абзацу 5 частини другої, розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" позов необхідно передати до Київського окружного адміністративного суду за підсудністю за місцезнаходженням позивача для вирішення цим судом питання про можливість відкриття провадження у справі.
Керуючись статтями 20, 22, 25, 28, 29, 171, 248, 256, 295 КАС України,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до держави Україна в особі Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та відшкодування моральної та матеріальної шкоди, передати за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
2. Копію ухвали надіслати позивачу.
3. Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або закінчення строку на апеляційне оскарження.
Головуючий: О.В. Кашпур
Судді: В.М. Соколов
С.А. Уханенко