Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
07 серпня 2024 р. справа № 520/15819/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої за 2016-2018 роки та матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових питань за 2016-2017 роки, щомісячної додаткової грошової винагороди з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 у справі №520/27130/21 що входило до складу місячного грошового забезпечення нарахованої та виплаченої за вказані періоди індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої за 2016-2018 роки та матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових питань за 2016-2017 роки, щомісячної додаткової грошової винагороди з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 у справі №520/27130/21, що входило до складу місячного грошового забезпечення нарахованої та виплаченої за вказані періоди індексації грошового забезпечення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 1 та п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 у справі №520/1260/22, яким зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 16.05.2016 по 16.05.2019 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 16.05.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 16.05.2019 - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з врахуванням раніше виплачених сум, відповідач 16.05.2024 виплатив грошові кошти у розмірі - 71890,73 грн. Позивач звернувся до військової частини із заявою щодо нарахування та виплати допомоги на вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги для оздоровлення з урахування індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця 2008 рік відповідно, але відповідач не надав ані відповідь, ані довідки що вбачається у не бажанні здійснювати доплату. Вказану бездіяльність позивач вважає протиправною, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 з 16.05.2016 по 16.05.2019.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 16.05.2019 №106 позивача з 16.05.2019 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.
У період проходження військової служби відповідачем не в повному розмірі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 по справі №520/1260/22, яке набрало законної сили 03.03.2023, адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано противоправними дії військової частини НОМЕР_2 (пп НОМЕР_4 ), які полягають у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 16.05.2016 по 16.05.2019 без застосування базового місяця січень 2008 року та березень 2018 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 (пп НОМЕР_4 ) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 16.05.2016 по 16.05.2019 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 16.05.2016 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 о 16.05.2019 - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з врахуванням раніше виплачених сум.
16.05.2024 відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 по справі №520/1260/22 виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення у сумі 71890,73 грн., що підтверджується повідомленням про находження коштів на банківську картку позивача.
Після виплати індексації грошового забезпечення позивач звернувся до військової частини НОМЕР_2 із заявою про нарахування та виплату грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення у 2016-2018 роках, з урахуванням індексації грошового забезпечення, яка надіслана на адресу відповідача 22.05.2024, що підтверджується поштовим повідомленням.
Однак, Військовою частиною НОМЕР_2 не надано відповідь на вказане звернення.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами ч. 1 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частин 2-4 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Судом встановлено, що у відповідності до вказаних положень Закону №2011-XII КМ України прийнято постанову від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704).
Як зазначено в п. 2 Постанови №704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 3 п. 5 Постанови №704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено "Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (далі - Порядок №260).
Порядком №260 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає, в тому числі одноразову грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань.
Порядок виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань регламентовано розділом XXIV Порядку №260, пунктом 1 якого передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Згідно п. 2 розд. XXIV Порядку №260 військовослужбовцям, прийнятим (призваним) на військову службу із запасу, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується в календарному році, у якому вони призначені та вступили до виконання обов'язків за посадами.
Відповідно до абзаців 1, 3 пункту 7 розділу XXIV Порядку №260 розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідно до п. 1 розділу XXIII Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги (п. 6 розділу XXIII Порядку №260).
22.09.2010 Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади прийняв постанову, якою з 01 жовтня 2010 року установив щомісячну додаткову грошову винагороду. Як слідує зі змісту подальших змін до цієї постанови, перелік військовослужбовців та інших осіб, яким відповідно до пункту 1 цієї постанови встановлювалася винагорода, розширено.
Зі змісту постанови №889 слідує, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.
Віднесення зазначеної винагороди до щомісячних видів грошового забезпечення також підтверджено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17.
Як зазначено позивачем у позовній заяві та не заперечується відповідачем, позивачу під час проходження служби у 2016 - 2017 роках виплачувалась грошова допомога на вирішення соціально-побутових питань, у 2016 - 2018 роках - допомога на оздоровлення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 у справі №520/27130/21 підтверджується нарахування та виплата позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди.
Проте, при обчисленні нарахованої суми грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди не була врахована індексація грошового забезпечення.
Приписами Закону №2011-XII та Закону України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації.
Пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.
Субсидіарне застосування зазначених правових норм вказаних Законів дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №240/10130/19, який суд враховує в силу положень частини 5 статті 242 КАС України.
Суд керується тим, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку виплат військовослужбовців.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №638/5794/17, від 27.12.2019 у справі №643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.
Висновки суду узгоджується із висновками, які викладені у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 по справі №380/10576/23.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого має бути обрахована сума грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
Відтак, оскільки у спірному випадку виплата позивачу індексації грошового забезпечення мала щомісячний характер, та враховуючи її особливу правову природу, у відповідача були відсутні правові підстави для її не включення до обрахунку спірних виплат.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди без урахування у складі грошового забезпечення суми індексації грошового забезпечення, та як наслідок, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, враховуючи рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 у справі №520/27130/21, з урахуванням у складі грошового забезпечення суми індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 у справі №520/1260/22.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди без урахування у складі грошового забезпечення суми індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, враховуючи рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 у справі №520/27130/21, з урахуванням у складі грошового забезпечення суми індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 у справі №520/1260/22, враховуючи раніше виплачені суми.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Біленський О.О.