про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
05 серпня 2024 року Справа № 480/6610/24
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Опімах Л.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить зобов'язати Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції повернути на підконтрольну територію України його спадкову справу для подальшого оформлення спадщини та зобов'язати Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції повернути сплачений збір за відкриття спадкової справи у розмірі 2750 гривень, яку залишили на окупованій території.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши зміст позовної заяви та дослідивши додані до неї матеріали, суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За змістом п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Як вбачається з матеріалів позову, позивач просить суд зобов'язати Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції повернути на підконтрольну територію України його спадкову справу та зобов'язати Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції повернути сплачений збір за відкриття спадкової справи.
Відповідно до п. 1, абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, дії та рішення суб'єктів владних повноважень, зокрема, відповідача у справі - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Системний аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.
Визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії чи рішення суб'єкта владних повноважень.
Визначаючи предметну юрисдикцію справ, суд має виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.
У спірних правовідносинах у зв'язку з розташуванням спадкового майна та спадкової справи на тимчасово окупованій території позивач не може реалізувати речове право на майно, тому за своїм змістом цей спір не є публічно-правовим, оскільки стосується приватноправових інтересів позивача в цивільних правовідносинах, а отже, справа не може вирішуватися в порядку адміністративного судочинства, подальше оспорювання рішень, дій чи бездіяльності відповідача має вирішуватися в порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суд роз'яснює позивачу, що він може звернутися з позовом до суду в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 170, 248, 256, 293, 295 КАС України, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до суду цивільної юрисдикції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя Л.М. Опімах