06 серпня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/3847/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо застосування при призначенні ОСОБА_1 згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", №1058, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 05 січня 2024 згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки (2021, 2022, 2023 роки), що передують року звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії за віком, та провести виплати з урахуванням фактично сплачених сум починаючи з 05 січня 2024 року;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови виплатити ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п.71 Розділу ХУ "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", №1058;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 , грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.71 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", № 1058, станом на 05 січня 2024 (день призначення пенсії за віком).
Під час розгляду справи суд
ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі також відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 08.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 43-44/.
Аргументи учасників справи
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено в обчисленні пенсії, виходячи із середніх показників за 2021, 2022, 2023 роки. Позивач зауважувала, що з 2010 року отримувала пенсію по вислузі років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", котрий передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, відтак призначення їй пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV вперше відбулося у 2024 році, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний був нарахувати пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, тобто 2021, 2022, 2023 роки.
Також позивач наполягала на наявності у неї права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
19.04.2024 до суду від ГУ ПФУ в Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 48-50/, у якому представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, зазначивши, що ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років, як працівнику освіти з 26.10.2010. Пенсію обчислено відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Виплата пенсії була призупинена у зв'язку з працевлаштуванням за спеціальністю, яка дає право на пенсію за вислугу років.
05.01.2024 позивач подала заяву про перехід на інший вид пенсії - за віком.
При обчисленні пенсії за віком з 05.01.2024 застосована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн та проіндексований згідно з вимогами частини 2 статті 42 Закону № 1058. Зазначений показник з 01.03.2023 становить 7405,03 грн. (6186,32 грн.х1,197).
З 01.03.2023 в зв'язку з індексацією пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні в розмірі 7405,03.
Також, на думку представника відповідача, показник середньої заробітної плати за 2021-2023 роки застосовується при призначенні пенсій у 2024 році вперше, тоді як у спірних відносинах мало місце переведення позивача з одного виду пенсії на інший.
Крім того, оскільки у 2010 році позивач скористалася правом на призначення їй пенсії за вислугу років, виплату якої було припинено з огляду на працевлаштування, для отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій правові підстави, за твердженнями представника відповідача, відсутні.
29.04.2024 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Однак ця заява по суті справи до уваги судом не береться, адже згідно частини третьої статті 263 КАС України, заявами по суті у цій категорії справ є лише позов та відзив.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обставини справи, встановлені судом
26.10.2010 ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років, як працівнику освіти відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" /а.с. 52/.
Виплата пенсії була призупинена у зв'язку з працевлаштуванням за спеціальністю, яка дає право на пенсію за вислугу років.
05.01.2024 позивач подала заяву про перехід на інший вид пенсії - за віком на загальних підставах та про виплату одноразової грошової допомоги як педагогічному працівнику /а.с. 69-70/.
При обчисленні пенсії за віком з 05.01.2024 застосована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн та проіндексована згідно з вимогами частини 2 статті 42 Закону №1058.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області з 05.01.2024 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, при цьому застосована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн Розмір пенсії позивача з 05.01.2024 склав 4306,91 грн /а.с. 72/, з 01.03.2024 - 4640,34 грн /а.с. 77/.
Позивач повторно звернулася зі заявою від 30.01.2024, в якій просила провести перерахунок пенсії за віком з урахуванням середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021-2023 роки, а також надати їй грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій /а.с. 78-79/.
Відповідач листом від 13.02.2024 №3690-2722/Д-02-1600/24 відмовив у проведенні перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки та призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 80/.
Мотивуючи відмову, пенсійний орган зазначив, що ОСОБА_1 з 26.10.2010 була призначена пенсія за вислугу років, а тому підстав для врахування середнього заробітку в Україні за 2021-2023 роки для обчислення з 05.01.2024 пенсії за віком та призначення одноразової грошової допомоги - немає.
Позивач, вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у застосуванні при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021, 2022, 2023 роки, та призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, звернулася до суду з цим позовом.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
01.01.2004 набув чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який врегулював принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 40 Закону №1058-ІV регламентовано порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
Так, за приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Законом №2148-VIII від 03.10.2017 доповнено Розділ XV Закону № 1058-IV, зокрема, пунктом 4-3, згідно з яким пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років.
Статтею 7 Закону №1788, передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058 установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в части першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
У взаємозв'язку з викладеним, згідно з пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 затверджений Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (надалі - Порядок №1191).
Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 3, ст. 10), що передбачені:
переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (ЗП України, 1994 р., N 4, ст. 70; Офіційний вісник України, 2002 р., N 39, ст. 1820; 2004 р., N 46, ст. 3052);
переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. N 583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення" (ЗП України, 1992 р., N 11, ст. 271).
Пунктами 5 - 7 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення.
Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Висновки щодо правозастосування
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частина третя статті 45 Закону № 1058-ІV регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, визначаючи, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №639/2751/17.
У випадку призначення особі пенсії за Законом, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV.
Подібний правовий підхід викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 з 26.10.2010 призначено пенсію по вислузі років як працівнику освіти, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, у порівнянні із Законом №1058-IV. Виплату пенсії було призупинено у зв'язку з працевлаштуванням.
З 05.01.2024 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV.
Беручи до уваги те, що до переходу на пенсію відповідно до Закону №1058-ІV позивач не користувалася жодним з видів пенсії, передбачених Законом №1058-IV, призначення відповідачем пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону №1058-IV у січні 2024 року відбулося вперше.
У цьому разі при призначенні пенсії вперше за Законом №1058-IV для розрахунку пенсії має враховуватися показник середньої заробітної плати за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії вперше за цим Законом.
Тому в даному випадку відповідач мав призначити позивачу пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, оскільки показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення вперше пенсії за Законом №1058-IV.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії (відповідно до статті 9 Закону), призначеної саме за Законом №1058-IV, на інший.
Отже показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, а саме таким, яким він був на час призначення пенсії згідно із Законом №1058-IV.
Водночас положення частини третьої статті 45 Закону №1058-IV щодо переведення з пенсії, призначеної за іншим законом, зокрема за Законом України "Про пенсійне забезпечення", на пенсію за Законом №1058-IV, не можуть застосовуватися при призначенні пенсії за віком вперше відповідно до Закону №1058-IV.
Відмовляючи позивачу в обчисленні пенсії за віком згідно з частиною другою статті 40 Закону №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, відповідач помилково ототожнює поняття "переведення на інший вид пенсії" та "призначення пенсії", внаслідок чого в розрахунку пенсії з 05.01.2024 відповідачем неправомірно враховані показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні не за той період, як це має бути для пенсії, яка призначена вперше відповідно до Закону №1058-IV.
Як встановлено судом, позивач раніше не зверталася до відповідача із заявою щодо застосування до нього вказаної норми Закону, як і не зверталася щодо переведення на інший вид пенсії за цим Законом.
Позивач звернулася до відповідача за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV вперше, оскільки до 05.01.2024 отримувала пенсію по вислузі років як працівник освіти, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача про те, що призначення пенсії позивачу відбулось на підставі норм Закону №1058, оскільки пенсія за вислугу років працівникам освіти, які працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років у 2010 році призначалася на підставі пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Як вбачається з протоколу "Про перерахунок пенсії" від 28.10.2010 позивачу з 26.10.2010 була призначена пенсія за вислугою років (шифр пенсії 201, умови призначення працівники освіти) /а.с. 52/.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції станом на дату призначення позивачу пенсії за вислугу років) відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
З огляду на наведені норми суд приходить до висновку, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції станом на дату призначення позивачу пенсії за вислугу років не регулював порядок призначення пенсії за вислугу років, оскільки вказаний вид пенсії не входить до видів пенсійних виплат, що призначаються відповідно до вказаного Закону та перераховані у статті 9 цього ж Закону.
Таким чином, призначення пенсії позивачеві відповідно до Закону №1058-IV 05.01.2024 відбулося вперше, тому частина третя статті 45 Закону №1058-IV не регулює спірні правовідносини.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що ГУ ПФУ в Полтавській області безпідставно відмовив позивачу у застосуванні при обчисленні пенсії згідно із Законом №1058-IV середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки, тобто показника середньої заробітної плати, який має враховуватися за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом №1058-IV.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у застосуванні при обчисленні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки за 2021, 2022, 2023 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з 05.01.2024 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 05.01.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки за 2021, 2022, 2023 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Щодо наявності підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, суд звертає увагу на таке.
У постанові від 15.06.2022 у справі №200/854/19-а Верховний Суд зазначив, що норму пункту 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної цим пунктом грошової допомоги при виході на пенсію особа має дотриматись таких вимог:
- станом на день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”;
- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її, право на зазначену грошову допомогу втратили);
- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058-IV станом на час виникнення спірних відносин) на зазначених вище посадах.
У постанові від 22.02.2024 у справі №260/323/20, правовідносини у якій є подібними, Верховний Суд зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач на дату звернення до пенсійного органу зі заявою від 05.01.2024 продовжувала працювати на посаді вчителя зарубіжної літератури Плехівської гімназії Оржицької селищної ради Полтавської області /а.с. 19, 69/.
Стаж роботи позивача вчителем загалом становить 41 рік, що підтверджено розрахунком стажу /а.с. 77/.
ГУПФ України в Полтавській області, відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, зазначило, що ОСОБА_1 26.10.2010 була призначена пенсія за вислугу років, а тому ОСОБА_1 не має права на отримання грошової допомоги.
Однак суд не погоджується з наведеними доводами пенсійного органу, оскільки у силу пункту 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV особа втрачає право на виплату грошової допомоги у разі одержання пенсійних виплат.
Проте за обставин цього спору заяви ОСОБА_1 від 26.10.2010 про призначення пенсію за вислугу років та про призупинення виплати пенсії фактично розглянуті пенсійним органом 28.10.2010.
Протоколом від 28.10.2010 №1259 позивачу з 26.10.2010 призначена пенсія за вислугу років, виплату пенсії припинено у зв'язку з працевлаштуванням з 27.10.2010 /а.с. 52/.
Тож фактично позивач не отримувала пенсійних виплат на підставі Закону №1788-ХІІ, внаслідок чого суд визнає помилковими доводи ГУПФ України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з таких міркувань.
У силу частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За наведених обставин, з метою гарантування позивачу ефективного способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУПФ України в Полтавській області призначити позивачу грошову допомогу, передбачену пунктом 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позивач навів законні й обґрунтовані підстави, а тому наявні правові підстави для задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн.
З огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, суд визнає за доцільне стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у застосуванні при обчисленні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки за 2021, 2022, 2023 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з 05.01.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 05.01.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки за 2021, 2022, 2023 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови виплатити ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 грошову допомогу, передбачену пунктом 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у розмірі десяти місячних пенсій.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С. Шевяков