07 серпня 2024 рокусправа № 380/3425/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп'як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) з вимогами:
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті мені за період з 14 квітня 2016 по 22 травня 2020 року включно індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року та березень 2018 р.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити мені ( ОСОБА_1 ) за період з 14 квітня 2016 по 22 травня 2020 року індексацію грошового забезпечення, включно із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року та березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час проходження військової служби в період з 14.04.2016 по 22.05.2020 позивачу протиправно не виплачувалася індексація грошового забезпечення в повному обсязі.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 16.02.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 04.07.2024 року повторно витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_1 докази у справі.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 22.05.2020 №121, позивача з 24.05.2020 виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.
Позивач зазначає, що у період з 14.04.2016 по 22.05.2020 йому індексація грошового забезпечення не нараховувалася у встановленому законодавством порядку.
Відповідач надав копію розрахунку та виплати індексації позивача, відповідно до якої в період з 01 квітня 2016 року по листопад 2018 року індексація грошового забезпечення позивача не нараховувалась та не виплачувалась, а в період з грудня 2018 року по травень 2020 року нарахована в сумі 3034,89 грн.
Вважаючи протиправними дії щодо ненарахування та не виплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 1 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
У силу статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Так, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Частинами першою та п'ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
В силу частини першої статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Приписами частини другої статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Згідно частини шостої статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 уразі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Суд встановив, що за період з квітня 2016 року по листопад 2018 року відповідач не здійснював нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення в повному обсязі.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач порушив вимоги законодавства та протиправно позбавив позивача гарантій індексації грошового забезпечення як складової грошового забезпечення військовослужбовців впродовж періоду з 14.04.2016 року по 28.02.2018 року.
Щодо визначення базового місяця для обчислення індексації за 14.04.2016 по 28.02.2018 суд зазначає таке.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до пункту 13 вказаної Постанови вона набула чинності з 01 січня 2008 року. З січня 2008 року по 28 лютого 2018 року посадовий оклад позивача не змінювався. Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року. Відповідно до положень Порядку № 1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача, таким чином, відповідач зобов'язаний здійснити позивачу перерахунок індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, та її виплату з урахуванням виплаченої суми індексації.
Водночас суд звертає увагу, що дискреційними є повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Натомість, повноваження державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем встановлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.
На основі усталеної практики тлумачення поняття дискреційних повноважень та з огляду на підстави й умови для проведення індексації, суд дійшов висновку про те, що повноваження відповідача стосовно визначення базових місяців, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, не є дискреційними.
Такий висновок пояснюється тим, що базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і залежить тільки від місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач. Відповідно зростання інших постійних складових грошового забезпечення, без підвищення таких ставок (окладів), не має наслідком зміну місяця підвищення доходу позивача. Відтак, відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інший місяць місяцем грошового доходу, ніж той, у якому востаннє відбулося підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач.
У контексті спірних правовідносин законодавець установив один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідача здійснювати нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 14.04.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008 року.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що належним способом захисту у цьому випадку буде визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нездійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 14.04.2016 року по 28.02.2018 року у порядку, передбаченому Законом № 1282-ХІІ і Порядком № 1078; зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 14.04.2016 по 28.02.2018, із застосуванням базового місяця січень 2008.
Перевіряючи правильність нарахування та виплати відповідачем позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 22 травня 2020, суд зазначає таке.
Відповідно до розрахунку індексації грошового забезпечення позивача з 14.04.2016-24.05.2020 роки позивачу нараховано та виплачено індексацію за вказаний період у грудні 2018 року в сумі 71,08 грн, у січні 2019 року в сумі 71,08 грн, у лютому 2019 року в сумі 71,08 грн, у березні 2019 року в сумі 134,47 грн, у квітні 2019 року в сумі 134,47 грн, у травні 2019року в сумі 134,47 грн, у червні 2019 року в сумі 134,47 грн, у липні 2019 року в сумі 206,72 грн, у серпні 2019 року в сумі 206,72 грн, у вересні 2018 року в сумі 206, 72 грн., у жовтні 2018 року в сумі 206, 72 грн., у грудні 2018 року в сумі 216, 51 грн. у січні 2020 року в сумі 216, 51 грн., у лютому 2020 року в сумі 216, 51 грн., у березні 2020 року в сумі 216, 51 грн., у квітні 2020 року в сумі 216, 51 грн., у травні 2020 року (місяць звільнення) в сумі 162,62 грн.
Сторонами у справі не заперечується та обставина, що у зв'язку з підвищенням посадових окладів військовослужбовців з 01 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704, березень 2018 року є місяцем підвищення грошового доходу позивача.
Згідно із абзацом другим пункту п'ятого Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року - 100,0%, в червні 2018 року - 100,0%, в липні 2018 року - 99,3%, в серпні 2018 року - 100,0%, в вересні 2018 року - 101,9%, в жовтні 2018 року - 101,7%.
Отже величина індексу споживчих цін у період з квітня 2018 року по жовтень 2018 року не перевищувала передбаченого пунктом 1-1 Порядку № 1078 порогу індексації у 103%.
Суд ураховує, що відповідно до абзаців 3-5 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Таким чином, для правовідносин, пов'язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів).
Подібні висновки Верховний Суд виклав у постанові від 19 травня 2022 року у справі № 380/11404/21.
Оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді цього ж року, то позивач набув право на нарахування та виплату індексації лише з грудня 2018 року. Як встановлено судом вище зі змісту розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за 2016-2020 роки, індексація грошового забезпечення позивачу з грудня 2018 року до дня звільнення (22 травня 2020 року) з урахуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу нарахована та виплачена відповідачем.
За таких обставин суд доходить висновку про відсутність у випадку, який розглядається, бездіяльності відповідача в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 22 травня 2020 року з урахуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу, оскільки відповідні дії з урахуванням належного місяця підвищення доходу позивача за вказаний період відповідач учинив.
Відтак підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 22 травня 2020 року з урахуванням березня 2018 року як місяця підвищення доходу відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», при зверненні з цим позовом до суду його не сплачував, а відтак розподіл судового збору на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.
Докази понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 14 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 військова частина НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 14 квітня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу, виплату здійснити з урахуванням виплачених сум.
В решті позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
СуддяКарп'як Оксана Орестівна