07 серпня 2024 року Київ Справа № 640/16371/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" в частині збільшення розміру пенсії з 76% до 86 % відповідного грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" у розмірі 86% відповідного грошового забезпечення з 01.01.2018 від грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити ОСОБА_1 своєчасно не отримані суми пенсії за минулий час з 01.01.2018 без обмежень будь-яким строком, з нарахуванням втрати частини доходів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зазначив, що згідно протоколу із пенсійної справи, позивачу було призначено пенсію виходячи 86%, оскільки до 04.04.2006 пункт "в" частини першої статті 13 Закону №2262-XII передбачав - військовослужбовці, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Згідно до пенсійної справи позивач є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС 1 категорії. Відповідно до розрахунку станом 01.01.2022 основний розмір пенсії складає 76% від сум грошового забезпечення. Позивач не погоджується з такими діями відповідача, вважає, що такі дії суперечать вимогам діючого законодавства.
30.09.2022, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
24.05.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 24.05.2023 справа розподілена судді Войтович І.І.
06.07.2023 хвалою суду прийнято до провадження дану адміністративну справу №640/16371/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив, згідно з яким відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки підстави для його задоволення відсутні.
Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, як пенсіонер Міністерства внутрішніх справ України.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 року, категорія 1, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 25.09.2019.
Відповідно до розрахунку станом з 01.04.2007, позивачу призначено пенсію у розмірі 86% грошового забезпечення.
18.02.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про здійснення перерахунку основного розміру пенсії заявника виходячи із 86% сум грошового забезпечення.
Листом від 11.04.2022 №6588-5489/Т-02/8-2600/22, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про те, що відповідно до пункту "а" статті 13 Закону №2262 (в редакції закону, яка діяла на дату призначення пенсії позивачу) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служба за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12) пенсії призначалися у таких розмірах: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 процента відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до пункту "в" статті 13 Закону №2262 особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшувався на 10 процентів, а віднесеним до категорії 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (під час проходження служби і віднесені до категорії 1 - 95 процентів, до категорій 2 і 3 - 90 процентів.
З урахуванням зазначеного, оскільки позивача звільнено у відставку за станом здоров'я та він відноситься до категорії осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, пенсія йому була призначена у максимальному відсотку від грошового забезпечення, а саме, в розмірі 86 %.
Законом України від 04.07.2002 №51-IV "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" було внесено зміни де низки актів, в тому числі статті 13 Закону №2262 про розмір пенсії за вислугу років у відсотках.
Враховуючи зміни до статті 13 Закону №2262 загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1-100 процентів, до категорій 2-95 процентів.
При цьому раніше призначені пенсії перераховувались з відповідних сум грошового забезпечення встановленого на 1 січня 2003 року.
З 29.04.2006 набрав чинності Закон України від 04.04.2006 №3591-IV "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців.
Пункт "в" статті 13 в новій редакції Закону визначає розмір пенсій, які призначаються військовослужбовцям, звільненим зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України. Таким чином, для підвищення пенсій на 5 % чи 10 % учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яке було раніше передбачено цим пунктом, правові підстави відсутні,
У зв'язку з цим, при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2008 за нормами постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", розмір пенсії позивача було обчислено без врахування підвищення та 10 %, в розмірі 76 % від грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, а саме, (55 % (за 20 років) + 21 % (7 років х 3 %) від грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 13 Закону №2262.
Для проведення перерахунку пенсії позивача у розмірі 86 % від грошового забезпечення правові підстави відсутні.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-XII (далі Закон №2262).
Відповідно до приписів ст. 13 Закону №2262, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а"
статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
При цьому, п. в ст. 13 Закону №2262-XII, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачав збільшення пенсії на 10 %, але загальний розмір пенсії не повинен був перевищувати 95 %.
Відповідно до п. в ст. 13 Закону №2262-XII, у редакції, згідно із Законом №51-IV (51-15) від 04.07.2002 - набирав чинності з дня введення в дію Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Як свідчать встановлені обставини справи, позивачу призначена пенсія з 01.04.2007 у розмірі 86% основного розміру пенсії.
Відповідно до приписів ст. 13 Закону №2262, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Позивачу було призначено пенсію в розмірі 76% грошового забезпечення за 27 років його стажу (розмір пенсії позивача було обчислено без врахування підвищення та 10 %, в розмірі 76% від грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, а саме, (55 % (за 20 років) + 21 % (7 років х 3 %) від грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 13 Закону №2262.
При цьому, п. в ст. 13 Закону №2262-XII, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачав збільшення пенсії на 10%, тобто став 86%.
Згідно до п. в ст. 13 Закону №2262-XII, у редакції, згідно із Законом №51-IV (51-15) від 04.07.2002 - набирав чинності з дня введення в дію Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Враховуючи зазначену норму, загальний розмір пенсії позивача, обчислений відповідно до цієї статті (ст. 13 Закону №2262), не повинен був перевищувати 100 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому не можна ототожнювати процентний розмір пенсії від грошового забезпечення визначений при її призначенні, який залишається незмінним та загальний розмір пенсії, визначений ч. 2 ст. 13 Закону №2262.
Пунктом 9 Закону №3591-IV, що набрав чинності 29.04.2006, підпункт "в" статті 13 Закону №2262 викладено в новій редакції, яка зазначену вище 5-процентну та 10- процентну доплату не передбачає.
Таким чином доводи позивача щодо здійснення перерахунку пенсії у загальному розмірі 86%, з моменту звернення з відповідною заявою, є помилковими.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, доходить висновку про відсутність підстав для задоволенні позову.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І.І.