07 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/18498/22
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Головного управління національної поліції України в Житомирській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції України в Житомирській області у зарахуванні пільгової вислуги років до календарної вислуги років;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Житомирській області зарахувати вислугу років в пільговому обчисленні за період з 12.02.2002 по 27.07.2014, з 27.08.2014 по 30.06.2015, з 30.07.2015 по 14.06.2019 з разрахунку півтора місяці за один місяць служби. Внести зміни до наказу №98 о/с від 14.06.2019, вказавши пільгову вислугу років у повному обсязі.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що з 12.02.2002 по 27.07.2014, з 27.08.2014 по 30.06.2015, з 30.07.2015 по 14.06.2019 проходив службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції: в Окремій роті міліції по охороні зон відчуження та безумовного відселення (обов'язкового) відселення УМВС України в Житомирській області (по охороні населених пунктів Овруцького району), Народицькому РВ УМВС України в Житомирській області, Народицькому відділенні поліції Коростенського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Житомирській області на посадах рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ і поліцейським. З метою зарахування до вислуги років в пільговому обчисленні проходження служби у зоні безумовного відселення (обов'язкового) відселення та гарантованого добровільного відселення (один місяць за півтора), позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою, однак отримав відмову. Таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки його право на зарахування до вислуги років у пільговому обчисленні періоду служби у зоні безумовного відселення (обов'язкового) відселення та гарантованого добровільного відселення закріплене у постанові Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 №393 (далі Постанова № 393).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, з проханням відмовити позивачу у задоволенні позову. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог зазначив, що правові підстави для зарахування позивачу вислуги років на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця на підставі Постанови № 393 на даний час відсутні.
Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач з 12.02.2002 по 27.07.2014, з 27.08.2014 по 30.06.2015, з 30.07.2015 по 14.06.2019 проходив службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції: в Окремій роті міліції по охороні зон відчуження та безумовного відселення (обов'язкового) відселення УМВС України в Житомирській області (по охороні населених пунктів Овруцького району), Народицькому РВ УМВС України в Житомирській області, Народицькому відділенні поліції Коростенського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Житомирській області на посадах рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ і поліцейським.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 14.06.2019 №98 о/с вислуга років позивача на день звільнення складає у календарному обчисленні 19 років 03 місяці 18 днів, у пільговому обчисленні - 19 років 08 місяців 02 дні.
З метою врахування часу проходження служби за період з 12.02.2002 по 27.07.2014, з 27.08.2014 по 30.06.2015, з 30.07.2015 по 14.06.2019 у зоні безумовного обов'язкового відселення та гарантованого добровільного відселення у пільговому обчисленні, позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Головне управління Національної поліції в Житомирській області листом від 28.06.2022 №Ю-131-2/105/05/12-2022 відмовило у зарахуванні пільгового стажу, оскільки ст.2 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виключено на підставі Закону №76-VIII від 28.12.2014, а тому правові підстави для зарахування позивачу до вислуги років в пільговому обчисленні періоду служби з 12.02.2002 по 27.07.2014, з 27.08.2014 по 30.06.2015, з 30.07.2015 по 14.06.2019 відсутні.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 №393 (із змінами і доповненнями) (далі - Порядок №393).
Відповідно до абзацу 15 пп. "в" пункту 3 Порядку №393 (в редакції до 01.01.2015) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяця: у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених пунктами 2 і 3 статті 2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", - згідно з переліками військових частин, підрозділів і установ, затверджуваними відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Центральним управлінням Служби безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Служби державної охорони.
З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII, пунктом 4 якого виключено статтю 2 у Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України №939 від 06.12.2017 "Про внесення змін до постанови КМУ від 17.07.1992 №393", яка набрала чинності 14.12.2017, внесено зміни до абзацу 15 підпункту в, а саме: слова і цифри пунктами 2 і 3 статті 2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами пунктами 2 і 3 статті 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що законодавець чітко визначив умови зарахування на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця: службу у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених законодавством України.
Згідно додатку 1 до наказу Міністерства внутрішніх справ України №748 від 22.11.1993 затверджено перелік населених пунктів віднесених до зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення згідно з постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106, розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 №17-Р, на території яких виконання службових обов'язків зараховується до строку вислуги років для призначення пенсій особовому складу органів внутрішніх справ, військ внутрішньої та конвойної охорони в пільговому обчисленні - один місяць за півтора місяця.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач з 12.02.2002 по 27.07.2014, з 27.08.2014 по 30.06.2015, з 30.07.2015 по 14.06.2019 проходив службу в органах внутрішніх справи України та Національній поліції України: в Окремій роті міліції по охороні зон відчуження та безумовного відселення (обов'язкового) відселення УМВС України в Житомирській області (по охороні населених пунктів Овруцького району), Народицькому РВ УМВС України в Житомирській області, Народицькому відділенні поліції Коростенського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Житомирській області на посадах рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ і поліцейським, територія яких входить до зон безумовного відселення (обов'язкового) відселення та гарантованого добровільного відселення
Суд вважає, що оскільки Порядком №393 визначено зарахування служби в органах внутрішніх справ у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення із розрахунку один місяць за півтора і цей порядок діє, то у відповідача не було правових підстав для відмови у зарахуванні позивачу вислуги років у пільговому обчисленні.
Отже, доводи відповідача про відсутність законом визначених підстав для зарахування позивачу при звільненні до вислуги років у пільговому обчисленні періоду служби у зонах безумовного відселення (обов'язкового) відселення та гарантованого добровільного відселення є спростованими та безпідставними.
Надання Порядком №393 Міністерству внутрішніх справ України повноважень визначення переліку підрозділів та установ для реалізації вже наданого права не означає, що Міністерство внутрішніх справ України, визначаючи такі підрозділи та установи може звужувати обсяг наданого позивачу права, або скасовувати чи призупиняти таке право.
Таким чином, дії відповідача щодо не зарахування позивачу у пільговому обчисленні вислуги років при проходженні служби в органах внутрішніх справ у зоні безумовного відселення (обов'язкового) відселення та гарантованого добровільного відселення у пільговому обчисленні - один місяць за півтора місяця є неправомірними.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Національної поліції в Житомирській області внести зміни до наказу №98 від 14.06.2019 в частині розрахунку вислуги років в пільговому обчисленні - один місяць за півтора, суд зазначає наступне.
З наявних у матеріалах справи доказів слідує, що час служби позивача у зонах безумовного відселення (обов'язкового) відселення та гарантованого добровільного відселення за період з 12.02.2002 по 27.07.2014, з 27.08.2014 по 30.06.2015, з 30.07.2015 по 14.06.2019 у пільговому обчисленні, як це передбачено пп. "в" п.3 Постанови №393 - 1 місяць за 1,5 місяці, не зараховано.
Отже, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Національної поліції в Житомирській області зарахувати до вислуги років позивача у пільговому обчисленні період проходження служби в органах внутрішніх справ з 12.02.2002 по 27.07.2014, з 27.08.2014 по 30.06.2015, з 30.07.2015 по 14.06.2019 у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених пунктами 2 і 3 статті 2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у пільговому обчисленні - один місяць за півтора місяці.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про обгрунтованість та наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Щодо клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк
Поняття "особа повинна" слід тлумачити, як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Отже, до спірних правовідносин має застосовуватись місячний строк звернення до суду, а вирішальним для визначення додержання особою такого строку є встановлення часу, коли особа фактично дізналася або повинна була дізнатися про оскаржуваний лист відповідача про відмову у зарахуванні пільгової вислуги років.
У межах спірних правовідносин, суд встановив, що у червні 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та зарахування йому до вислуги років, яка дає право на призначення пенсії та до стажу служби в поліції, вислугу років за час служби у пільговому обчисленні з розрахунку один місяць служби за півтори місяці, сформовану за періоди проходження служби позивачем на відповідних посадах.
За наслідками розгляду заяви позивача, відповідач листом від 28.06.2022 №№Ю-131-2/105/05/12-2022 відмовив позивачу у перерахунку та зарахуванні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії та до стажу служби в поліції, вислуги років у пільговому обчисленні.
Таким чином, суд встановив, що про порушення свого права позивач дізнався з листа - відмови Головного управління Національної поліції у Житомирській області від 28.06.2022 №№Ю-131-2/105/05/12-2022 та до суду звернувся з цим позовом 22.08.2022.
Разом з тим, суд зазначає, що норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан. На теперішній час строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Також суд зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.
З огляду на викладені обставини, а також незначний проміжок часу звернення до суду з дня отримання позивачем листа - відмови Головного управління Національної поліції у Житомирській області від 28.06.2022 №№Ю-131-2/105/05/12-2022, суд вважає, що адміністративний позов подано в межах встановленого законом строку.
Отже, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про залишення позову без розгляду є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування не виконано та не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Питання про розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст. 139 КАС України, не вирішується.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257-262, 291-293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий Бульвар, 5/37,Житомир,10008, код ЄДРПОУ 40108625) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління національної поліції в Житомирській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до вислуги років у пільговому обчисленні часу проходження служби в органах внутрішніх справ України у зонах безумовного (обов'язкового) відселення та гарантованого добровільного відселення один місяць служби за півтора місяця за період з 12.02.2002 по 27.07.2014, з 27.08.2014 по 30.06.2015, з 30.07.2015 по 14.06.2019.
Зобов'язати Головне управління національної поліції в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років у пільговому обчисленні час проходження служби в органах внутрішніх справ України у зонах безумовного (обов'язкового) відселення та гарантованого добровільного відселення один місяць служби за півтора місяця за період з 12.02.2002 по 27.07.2014, з 27.08.2014 по 30.06.2015, з 30.07.2015 по 14.06.2019, та внести зміни до наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області №98 о/с від 14.06.2019 в частині розрахунку вислуги років в пільговому обчисленні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07 серпня 2024 року.
Суддя Р.М.Шимонович