Справа № 761/28340/24
Провадження № 1-кс/761/18606/2024
Іменем України
06 серпня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
За участю прокурора ОСОБА_2 ,
підозрювано ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_2 , про продовження строку тримання під вартою:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку м. Дніпропетровськ, розлучену, не працюючу, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
підозрювану у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, ст. 307, по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 12023100000000795 від 28.07.2023
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що 15.03.2024 ОСОБА_3 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України на підставі ст. 208 КПК України.
16.03.2024 уповноваженими особами СУ ГУНП у м. Києві повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України ОСОБА_3 .
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.06.2024 підозрюваній ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.08.2024.
02.08.2024 року підозрюваним повідомлено про завершення досудового розслідування та відповідно до ст. 290 КПК України надано доступ до матеріалів досудового розслідування з можливістю скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії.
Слідчий зазначає, що наявні ризики визначенні ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; можливість незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного; можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене слідчий просить задовольнити клопотання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив слідчого суддю його задовольнити.
Захисник проти задоволення клопотання заперечив, вказуючи на необґрунтованість ризиків передбачених ст. 177 КПК України та недоведеність підозри, просив застосувати більш м'який запобіжний захід. Підозрювана підтримала позицію захисника.
Вислухавши доводи учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий судя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до пунктів, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) Виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою;
2) Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v Italy) (ріш.), 9627/81, 14 березня 1984 року, DR 37, не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).
Так, на переконання слідчого судді, на день розгляду клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими до клопотання.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_3 , яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, з метою дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваної слідчий суддя вважає, що відносно останньої необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
-ризик переховування від органу досудового розслідування та суду підтверджується тією обставиною, що ОСОБА_3 у випадку доведеності її вини у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років. Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів». Також, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Таким чином, відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин, тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного;
-ризик незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного, обґрунтовується тим, що з метою зміни останніми своїх показань ОСОБА_3 , шляхом залякування, підкупу чи будь-яким іншим способом може вчиняти вплив на таких осіб.
Також, продовжуючи запобіжний захід, слідчим суддею враховується вік підозрюваної, її стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують її особу, дані про його соціальні зв'язки та спосіб життя, однак такі відомості, не можуть свідчити про відсутність або зменшення відповідних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Перешкод для перебування підозрюваного під вартою на підставі наданих документів не встановлено.
Слідчий суддя звертає увагу, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Також, з урахуванням того, що ОСОБА_3 підозрюється у вчинені злочинів передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, відповідно до положень п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не визнає розмір застави.
Також суд вважає, що інші більш м'які запобіжні заходу, ніж тримання під вартою, нездатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, високий ступінь ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею, високий ступінь суспільної небезпечності інкримінованого злочину проти основ національної безпеки України.
Крім того слідчому судді не було надано доказів того, що ОСОБА_3 за станом здоров'я не може утримуватись в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».
При обчислені строків дії запобіжного заходу слідчий суддя враховує положення ч. 3 ст. 219 КПК України, відповідно до якої, строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Керуючись ст.ст. 176-179, 184, 193, 194, 199 КПК України,-
Клопотання слідчого ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Строк дії ухвали про продовження строку тримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, визначити тривалістю 60 (шістдесят) днів, тобто до 03.10.2024 року, включно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1