Справа № 761/45892/23
Провадження № 2/761/4657/2024
18 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Аббасової Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сухини А.С.,
учасників справи:
представника позивача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,
У грудні 2023 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач) про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.08.2022 року о 12 год. 31 хв. у м. Києві на вул. Б. Хмельницького, 17/52 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю: транспортного засобу «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «Lexus» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортний засіб «Lexus» д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження. Крім того відповідач самовільно залишив місце ДТП.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.11.2022 року по справі №761/19657/22 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант», згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №206760184 від 11.11.2021 р., франшиза складає - 2 000,00 грн.
Згідно Акту огляду транспортного засобу «Lexus» д.н.з. НОМЕР_2 від 12.10.2022 р. вартість відновлювального ремонту складає 56 793,13 грн., на підставі якого виставлено рахунок № ЕЛюС-0018341 від 12.10.2022 р. та позивачем було здійснено передплату за проведений ремонт у сумі 20 000,0 грн., що підтверджується квитанцією Ощадбанку від 26.11.2022 р.
Відповідно до Акту виконаних робіт № ЕЛюСА-014305 від 19.12.2022 р., ТОВ «ВіДі Еліт» здійснило відновлювальний ремонт автомобіля «Lexus» д.н.з. НОМЕР_2 та позивачем здійснено повну оплату за рахунком № ЕЛюС-0018341 від 12.10.2022 р.
Угодою від 06.12.2023, укладеною між ОСОБА_2 та ТДВСК «Альфа-Грант» сторони досягли згоди про здійснення страхового відшкодування за страховим випадком у розмірі 10 000,00 грн. на підставі положень п. 2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Позивач вимагає відшкодувати йому майнову шкоду, спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 26.08.2022 у розмірі 45 811, 61 грн. та документально підтверджені судові витрати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2023 матеріали позову передані на розгляд судді Аббасовій Н.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.12.2023 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
30.01.2024 від ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач просив відмовити у задоволені позову в повному обсязі. Відзив обґрунтовано тим, що позивач не був позбавлений можливості в установленому порядку та у визначені строки звернутись до страхової компанії з вимогою про відшкодування шкоди, оскільки був обізнаний про особу, марку та модель автомобіля, а також страхову компанію відповідача. В додатках до позовної заяви відсутня експертиза вартості ремонту автомобіля, яка є обов'язковою для такої категорії справи, оскільки неможливо визначити дійсну вартість пошкоджень. Відповідач не запрошувався позивачем ні на огляд автомобіля оцінювачем, ані на дефектування автомобіля, а тому відповідач не погоджується з вартісною оцінкою пошкоджень та вважає, що деякі пошкодження мали місце до ДТП.
Відповідач звертає увагу, що винуватець ДТП відповідає за завдану шкоду, лише якщо така перевищує міру відповідальності страховика або відноситься до сум, які страховик не повинен відшкодовувати. Покладення відповідальності у розмірі завданого збитку який повинен відшкодувати страховик на винуватця - суперечить інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
14.02.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що сам відповідач, маючи поліс ЕС №206760184, порушуючи положення п. 33.1.4. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», письмово не надав повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.11.2021 року у справі № 333/384/20, звернення потерпілого до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування не є досудовим порядком урегулювання спору, а є позасудовим порядком урегулювання спору, що не виключає права особи звернутись до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування. Позивач звертає увагу, що мав лише інформацію про номер та марку автомобіля, яким керував винуватець, дату його народження та адресу місця реєстрації, інших відомостей, зокрема, щодо страхового полісу в рамках справи про адміністративне правопорушення не було встановлено.
Позивач заперечує щодо нібито пропуску строку на звернення до страхової компанії, оскільки таке спростовується доказами доданими до позовної заяви, з яких вбачається, що позивач подав заяву про виплату страхового відшкодування в межах річного строку з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Позивач звертає увагу, що розмір відшкодування позивачу страховою компанією шкоди, спричиненою ДТП, що сталась 26.08.2022 зменшена на знос автомобіля позивача, франшизу та ПДВ і це є тими платежами, які не покриваються страховою компанією та які мають бути відшкодовані саме винуватцем ДТП.
26.02.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на позовну заяву, в яких зазначено, що страхова компанія мала перерахувати позивачу вартість відновлювального ремонту в розмірі 24 225,38 грн. Відповідач зазначає, що позивач добровільно відмовився від такого розміру відшкодування та погодився на відшкодування у розмірі 10 000, 00 грн. В такому випадку на відповідача не може покладатись тягар щодо сплати позивачу різниці страхового відшкодування.
У судовому засіданні представник позивача надав суду уточнений розрахунок позовних вимог, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 31 589, 23 грн. та судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі. Пояснила, що оскільки автомобіль був відремонтований, то зі страховою компанією було укладено договір оскільки провести експертизу було неможливо, в свою чергу наявність шкоди встановлено актом виконаних робіт.
Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника у судове засідання не направив, але про дату і час розгляду справи по суті повідомлявся належним чином. Від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку з проведенням лікування відповідача. Разом з тим стороною відповідача не зазначено обґрунтованих підстав неможливості розглядати справу за участю представника відповідача.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.08.2022 року о 12 год. 31 хв. у м. Києві на вул. Б. Хмельницького, 17/52 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю: транспортного засобу «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «Lexus» д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортний засіб «Lexus» д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження. Крім того відповідач самовільно залишив місце ДТП.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.11.2022 року по справі №761/19657/22 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант», згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №206760184 від 11.11.2021 р., франшиза складає - 2 000,00 грн.
Згідно Акту огляду транспортного засобу «Lexus» д.н.з. НОМЕР_2 від 12.10.2022 вартість відновлювального ремонту складає 56 793,13 грн., на підставі якого виставлено рахунок № ЕЛюС-0018341 від 12.10.2022 та позивачем було здійснено передплату за проведений ремонт у сумі 20 000,0 грн., що підтверджується квитанцією Ощадбанку від 26.11.2022.
Відповідно до Акту виконаних робіт № ЕЛюСА-014305 від 19.12.2022, ТОВ «ВіДі Еліт» здійснило відновлювальний ремонт автомобіля «Lexus» д.н.з. НОМЕР_2 та позивачем здійснено повну оплату за рахунком № ЕЛюС-0018341 від 12.10.2022.
Угодою про розмір страхового відшкодування, укладеною між ОСОБА_2 та ТДВ СК «Альфа-Грант» сторони досягли згоди про здійснення страхового відшкодування за страховим випадком у розмірі 10 000,00 грн. на підставі положень п. 2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
За ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Частина 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 36.2 статті 36Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Отже, фактичний розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілому включає як реальну вартість пошкодженого майна так і витрати потерпілого на виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі ( повна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу).
Згідно з ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах: у справі № 545/425/17 від 02 вересня 2019 року;у справі № 755/7666/19 від 15 жовтня 2020 року.
У постанові Верховного Суду від 15.10.2020р. у справі № 755/7666/19 та Верховного Суду України від 02.12.2015р. у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц встановлено наступне: відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема у випадках, передбачених статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Відповідно до Акту виконаних робіт від 19.12.2022, вартість робіт відновлювального ремонту складає 21 038,40 грн. (в тому числі ПДВ - 3506,40 грн.), вартість запчастин та матеріалів складає 34 773,51 грн. (в тому числі ПДВ - 5 795,59 грн.).
Крім того, з огляду на умови Полісу серії ЕР N? 206760184, франшиза складає 2000,00 грн. Таким чином, розмір відшкодування позивачу страховою компанією шкоди, причиненої ДТП, що сталась 26.08.2022 зменшена на знос автомобіля позивача (70%), франшизу та ПДВ і це є тими платежами, які не покриваються страховою компанією та які мають бути відшкодовані саме винуватцем ДТП.
Як вбачається зі змісту п.5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, «У разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.», тобто, особа яка проводить огляд пошкодженого транспортного засобу лише у разі потреби проводить виклик зацікавлених осіб.
Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній постанові від 17.11.2021 у справі № 333/384/20 (провадження № 51-3144км21), Верховний Суд звернув увагу, що визначений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядок звернень потерпілого до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов'язковий у розумінні ст. 1 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, загалом не виключає права особи безпосередньо звернутися до суду з позовом стягнення відповідного відшкодування.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Lexus» д.н.з. НОМЕР_2 у зв'язку з його пошкодженням перевищує вартість завданого матеріального збитку, який підлягає стягненню зі страхової компанії, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню різниця між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та розміром завданого матеріального збитку (страхового відшкодування) 31 586, 23 грн.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про відшкодування шкоди, ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
П. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до чч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом паяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до чч. 4,5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, між Адвокатським об'єднанням «Магніт» та ОСОБА_2 був укладений Договір про надання правничої допомоги № 1910/2022-02 від 19.10.2022 року.
Відповідно до рахунку та квитанції, вбачається, що позивач поніс витрати на правову допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги на загальну суму 5 000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 073,60 грн. та витрати на правову допомогу - 5 000,00 грн.
Керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 22, 23, 993, 1166, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст.3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 110, 133, 141, 223, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 шкоду, завдану внаслідок дорожньо - транспортної пригоди у розмірі 31 586,23 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 073,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач - ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя Н.В. Аббасова