Справа № 947/24075/24
Провадження № 2-а/947/195/24
07.08.2024 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор взводу 1 роти 1 батальйону 2 полку Управління національної поліції в Одесьткій області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Драмарецького Дмитра Олеговича про визнання дій інспектора патрульної поліції зі складання протоколу про адміністративне правопорушення протиправними,
Позивач - ОСОБА_1 , через представника - адвоката Дідуренко С.В., 06.08.2024 року звернувся до Київського районного суду міста Одеси, як адміністративного, з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор взводу 1 роти 1 батальйону 2 полку Управління національної поліції в Одесьткій області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Драмарецького Дмитра Олеговича про визнання дій інспектора патрульної поліції зі складання 19.12.2023 року протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №731379 за ч.5 ст. 126 КУпАП протиправними.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаним позовом розподілено судді Калініченко Л.В.
Оглянувши матеріали справи, суддя дійшла до наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю порушено його права, свободи чи інтереси.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим, загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
З матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач оскаржує дії інспектора патрульної поліції зі складання 19.12.2023 року протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №731379 за ч.5 ст. 126 КУпАП.
Водночас, відповідно до положень глави 19 КУпАП, наявність протоколу про адміністративне правопорушення свідчить про те, що є підстави для порушення справи.
За приписом ч. 1 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення, згідно ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів.
Протокол про адміністративне правопорушення не передбачає настання наслідків зобов'язального характеру на відміну від рішення суб'єкта владних повноважень - нормативно-правового акту чи акту індивідуальної дії.
Складаючи протокол про адміністративне правопорушення, посадова особа виконує не звичайні управлінські функції, а вчиняє процесуальні дії у справі про адміністративне правопорушення.
З урахуванням вищевикладеного, протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, провадження у справах про адміністративне правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність, розгляд справ про адміністративне правопорушення, накладення адміністративних стягнень здійснюється у порядку передбаченому КУпАП.
Верховний Суд у постанові у справі №712/7385/17 від 13.03.2019 зазначив, що оскільки дії відповідача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення до відповідальності не породжують наслідків для позивача та не порушують його права, то вони окремо від такого рішення не оскаржуються.
З такими висновками погодилася і Велика Палата Верховного Суду у постановах від 13.03.2019 по справі №712/7385/17 та від 22.01.2020 по справі №2-а/489/7/2016.
Верховний Суд у постанові від 24.09.2020 по справі №553/2145/16-а вказав, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Таким чином, вимоги позивача не підлягають окремому розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.
Вказане узгоджується з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 по справі №643/8023/20, за якою у спорах щодо оскарження дій при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та/або такого протоколу, такі спори не є адміністративними, оскільки відповідач при складанні протоколу здійснював не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким має бути надана під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 638/3490/18, від 22.01.2020 у справі № 2-а/489/7/2016.
Вказані правові позиції знайшли своє підтвердження у постанові Верховного Суду від 27 липня 2022 року по справі №307/3754/21, в якій Верховний Суд зазначив, що оскарження дій відповідача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та й скасування його в судах взагалі не оскаржується окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
За п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому є правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 19, 170, 171, 243, 245, 248 КАС України, суддя,
У відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, третя особа - інспектор взводу 1 роти 1 батальйону 2 полку Управління національної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Драмарецького Дмитра Олеговича про визнання дій інспектора патрульної поліції зі складання протоколу про адміністративне правопорушення протиправними - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суду в порядку передбаченому статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали суду складено - 07.08.2024 року.
Суддя Калініченко Л. В.