Справа № 947/14821/24
Провадження № 3/947/3137/24
26.07.2024 року Суддя Київського районного суду м. Одеси Прохорова П.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, інваліда І групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, протокол серії ААД №808937 від 19.04.2024 р., -
До суду надійшов до розгляду протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що 10.04.2024 року о 10:39 год, в м. Одесі по вул. Інглезі 6/1, водій, ОСОБА_1 , керував т/з в стані наркотичного сп'яніння, огляд проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі КНП «ООМУПЗ» ООР, висновок № 001165. Своїми діями особа порушив п.2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 р., № 1306. за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що дійсно 10.04.2024 року автомобіль під його керуванням був зупинений працівниками поліції під час сигналу «Повітряної тривоги» без будь-якої причини. Працівники патрульної поліції не представившись, вимагали відкрити задній багажник автомобіля ACURA TSX д.н., НОМЕР_1 . Також поліцейський повідомив йому, що він вбачає у ОСОБА_1 наявність ознак наркотичного сп'яніння (тремтіння рук, блідість обличчя, звужені зіниці), яких у нього не було. Він заявляв клопотання одному з працівників патрульної поліції про виклик адвоката, для належного захисту його прав, але поліцейськими було відмовлено про виклик адвоката та надання йому правничої допомоги. Вважає, що при проведенні огля у медичному закладі медичними працівниками було допущено дуже багато помилок та порушено вимоги та процедура відібрання біологічного середовища, а тому висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.04.2024 року відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є недійсним. Під дією наркотичних засобів не був, повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції, не підписував і не отримував. Про те, що протокол був складений 19.04.2024 року дізнався після ознайомлення з матеріалами справи у суді. Також додав, що 18.04.2024 року він разом з адвокатом прибув до управління поліції, де дізнався, що відносно нього немає адміністративних матеріалів, потім прибув до медичного закладу за висновком, де йому повідомили, що висновок ще не готовий, а в подальшому повідомили, що 18.04.2024 року ввечері працівник поліції отримав висновок. 19.04.2024 року він також з адвокатом прибув до УПП в Одеській області, де по внутрішньому телефону дізнався, що відносно нього немає протоколів, тобто протокол про адміністративне правопорушення безпідставно складений у його відсутність.
Працівник поліції ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а також пояснив, що відеозаписом зафіксовані всі дії з моменту зупинення автомобіля під керуванням ОСОБА_3 до закінчення його огляду на стан сп'яніння у медичному закладі. 18.04.2024 року він забрав високо огляду ОСОБА_1 у медичному закладі, 19.04.2024 склав відносно ОСОБА_1 протокол. ОСОБА_1 був повідомлений про необхідність явки 19.04.2024 року до УПП в Одеській області, він телефонував ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 дослідивши письмові пояснення сторони захисту та матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі Порядок).
Вимогами ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Так, розділом ІІІ Інструкції встановлений порядок огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів.
Відповідно до п.п.10, 11 Інструкції зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров'я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров'я, у якому проводився відбір біологічного середовища.
Згідно п. п. 12-13 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Також відповідно до п. 15, п.16, п.17 Інструкції за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Крім того, згідно з п.20 Інструкції Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Згідно вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляд справи Конвенцію про захист прав і основоположних свобод і протоколів до неї, та практику Європейського суду з прав людини і Європейської комісії з прав людини, як джерело права.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
При цьому, кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов'язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції).
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП).
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Відповідно до вимог ст.ст.31, 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У п.п.1 и.2 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозанису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з п.5 розділу II Інструкції №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання Службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділом III Інструкції передбачено, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.
Судом встановлено, що долучений до матеріалів справи відеозапис на оптичному диску містить відеофайл, з якого неможливо встановити всі обставини події.
З відеозаписів з камер № 470877 в період запису з 10:42:10 і до кінця відеозапису так і з камери 471436 в період запису з 10:42:09 по 12:00:12 судом встановлено, що о 10:47:50 поліцейським повідомлено водієві ОСОБА_1 , що він вбачає у ОСОБА_1 наявність ознак наркотичного сп'яніння (тремтіння рук, блідість обличчя, звужені зіниці).
Проте, відеозаписом не зафіксоване проведення поліцейським огляді водія, в результаті якого поліцейським були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 , а саме звужені зіниці очей та тремтіння рук, як передбачено ч. 2 ст. 266 КУпАП.
З відеозапису камер № 471436, № 470877 о 11:13:00 встановлено, що один працівник патрульної поліції, розміщує свій відеореєстратор в салоні автомобіля, інший розміщує на капоті автомобіля, внаслідок чого більша частина розмов взагалі не була зафіксовано відеозаписом, що є порушенням вимог Інструкції № 1026».
Крім того, судом встановлено, що відеозаписами камер № 471436, № 470877 під час перебування у медичному закладі не зафіксовані всі проведені дії в ході медичного огляду ОСОБА_1 , а саме не зафіксовано, що зЗміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомлений ОСОБА_1 в присутності поліцейського, який його доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку, як передбачено п.17 Інструкції.
У висновку щодо результатів медичного огляду відсутній підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з результатом огляду, а також відсутні відомості про повідомлення ОСОБА_1 про дату виготовлення висновку медичного оогляду.
Крім того, відсутнє фіксування відеозаписом факту підписання водієм ОСОБА_1 10.04.2024 р. повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції ОСОБА_1 для розгляду вчиненого ним адміністративного правопорушення та необхідності з'явитись 19.04.2024 р. о 12:00 за місцем знаходженням: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5.
Враховуючи, що відеозапис, долучений до матеріалів справи здійснений в порушення «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозанису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, суд визнає його недопустимим доказом.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.
Нормами КУпАП визначено форму і основні елементи протоколу про адміністративне правопорушення та змісту постанови, що приймається в конкретній справі. У них повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення та відомості, необхідні для розгляду справи, зокрема, дані про час, місце вчинення адміністративного правопорушення, його суть, дані про свідків і потерпілих, їх пояснення, а якщо правопорушенням спричинено матеріальну шкоду, про це також зазначається у процесуальних документах, тобто всі обставини правопорушення, отримані на підставі дослідження та оцінки доказів в їх сукупності, обґрунтування наявності складу правопорушення.
Таким чином, протокол є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій, і є одним із основних джерел доказів.
Відповідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
З протоколу про адміністративне правопорушення та долучених матеріалів справи встановлено, що він складений у відсутність ОСОБА_4 в порушення ст.268 КУпАП, оскільки долученими до справи доказами жодним чином не спростовані вищезазначені твердження ОСОБА_1 про його намагання та вчинення дій, направлених на отримання висновку медичного огляду та складання відносно нього протоколу у його присутності.
Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може гуртуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачиться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.
Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілоїнизки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собоюнеспростовних презумпцій».
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 23, 27, 33, 34, 38, 130, 247, 256, 268, 276-280, 283 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постанови.
Суддя Прохоров П. А.