Справа № 947/17259/24
Провадження № 3/947/3564/24
27.07.2024 року суддя Київського районного суду м.Одеси Прохоров П.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, протокол ААД №851374,
13.05.2024 року о 23.37 годин на пл..Незалежності, 1 в м. Одесі, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопедом без н/з, не маючи права керування, порушення скоєно повторно протягом року, в порушення п.2.1а «Правил дорожнього руху» України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, не з'явився, про причини своєї неявки до суду не повідомив та з клопотанням про відкладення судового засідання до суду не звернувся.
Внаслідок означених обставин неявки ОСОБА_1 до суду, а також ураховуючи відсутність у ст.268 КУпАП законодавчо встановлених приписів щодо обов'язкової участі особи, яка притягається до відповідальності за ст.126 КУпАП, суд вважає, що в межах розгляду конкретної справи, були створені необхідні умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що вказана особа, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, суд оцінює таку поведінку вказаної особи, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді першої інстанції та спроби затягування такого розгляду, що у свою чергу має ознаки зловживання зазначеною особою своїми правами.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі "Пономарьов проти України" наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції ізаконів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Враховуючи принцип судочинства, закріплений в практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи те, що ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про розгляд справи в суді, при цьому, у разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях не забезпечив присутність свого захисника, суддя з огляду на вимоги ч. 1 ст. 268 КУпАП вирішив розглянути справу за відсутності цієї особи та на підставі наданих до суду матеріалів.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, р ОСОБА_1 ОСОБА_1 ечовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінюючи отримані в суді докази, дослідивши матеріали справи, суд обґрунтовано приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 встановлений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Так, вина ОСОБА_1 підтверджуються зібраними в порядку ст.251 КУпАП доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення, постановою про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.126 КУпАП протягом року та відтвореним у судовому засіданні відеозаписом з місця події.
Суд при накладенні стягнення враховує: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, а також те, що дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки - автомобіля.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За таких обставин, суд приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 санкції відповідно до частини зазначеної статті у вигляді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з особи, що притягується до адміністративної відповідальності судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 21, 33-35, 40-1, 124, 221, 283, 384, КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постановине пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси.
Суддя Прохоров П. А.