Справа № 947/22126/24
Провадження № 1-кс/947/9736/24
29.07.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024160000000198 від 13.02.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 368 КК України, -
І. ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання вбачається, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12024160000000198 від 13.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, встановлено, що особа ОСОБА_5 (відомості відносно яких не розголошуються в інтересах слідства), діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, в березні 2024, склала та видала завідомо підроблений офіційний документ, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення.
За вказаним фактом відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024160000000419 від 02.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст.368 КК України.
13.06.2024 прокурором Київською окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 , винесено постанову про об'єднання матеріалів кримінального провадження №12024160000000198 з матеріалами кримінального провадження за № 12024160000000419 в одне кримінальне провадження.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу з 06.03.2024 по 07.03.2024, перебуваючи на посаді головного експерта сектору авто технічних досліджень Одеського наукового дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, переслідуючи корисливі мотиви, діючи за попередньою змовою з працівником ТОВ «АВТОАУДІ» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за грошову винагороду в сумі 13322,5 гривень, з метою подальшої перереєстрації транспортного засобу «MitsubishiMirage» д/н НОМЕР_1 в ТСЦ МВС на іншу особу ОСОБА_9 , без присутності власника транспортного засобу ОСОБА_10 , яка фактично перебуває за межами країни, невстановленим досудовим розслідуванням способом підробили підпис ОСОБА_10 в документах, а саме: акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікований номер № 7846/24/1/000210 від 06.03.2024, акт приймання-передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, між суб'єктом господарюванням (його філією) та уповноваженим дилером на підстав договору комісії № 7846/24/1/000210 від 06.03.2024 яка виступала у якості продавця а ТОВ «АВТОАДІ» в особі ОСОБА_11 , у якості покупця ОСОБА_9 , що в подальшому послугувало переоформленню транспортного засобу «MitsubishiMirage» д/н НОМЕР_1 як власника автомобіля ОСОБА_9 .
Встановлено, що перереєстрація транспортного засобу «MitsubishiMirage» д/н НОМЕР_1 , здійснювалася 19.03.2024 в ТСЦ 5142, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за заявою ОСОБА_9 № НОМЕР_2 .
Під час проведення слідчих (розшукових) дій встановлено що ОСОБА_8 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
19.07.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «SamsungA52» в корпусі білого кольору, у чохлі зеленого кольору, IMEI: НОМЕР_3 , з наявною у ньому сім-картою мобільного оператора «Київстар» з № НОМЕР_4 .
19.07.2024 на підставі постанови слідчого вилучене майно було визнано речовим доказом в рамках означеного кримінального провадження.
ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:
Сторона обвинувачення зазначає, що є достатньо підстав вважати, що вилучене майно зберігло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
З урахуванням чого, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:
Прокурор та слідчий у судове засідання не з'явилися, між тим від слідчого до суду надійшла заява про розгляд вказаного клопотання за його відсутності, в якій він зазначив, що клопотання підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
Власник майна ОСОБА_8 до суду не з'явився, про дату та час судового засідання така особа була повідомлена в належному порядку та спосіб, а тому керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.
IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:
Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних зроблених висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.
(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
(2). Правова підстава та мета арешту майна:
Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 368 КК України.
Як вбачається з матеріалів поданого клопотання, в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: АДРЕСА_2 , було вилучено мобільний телефон, який може містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, зокрема й контактів та інших зв'язків власника такого технічного пристрою з іншими можливо причетними до вчинення злочинів особами, в зв'язку з чим таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 19.07.2024, а отже, таке майно потребує збереження, в цілях його подальшого дослідження.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що ймовірно у кримінальному провадженні вирішуватиметься питання щодо призначення відповідного експертного дослідження, результати проведення якого можуть стати підставою для прийняття відповідних процесуальних рішень у кримінальному провадженні, оскільки можуть підтвердити робочу наразі версію сторони обвинувачення.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.
Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, з встановленням заборони розпорядження та користування такого майна, з огляду на встановлені вище ризики.
(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. TheUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, а також у випадку забезпечення проведення відповідних експертних досліджень, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
Таким чином на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024160000000198 від 13.02.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити.
Накласти арешт із забороною права користування та розпорядження на майно, тимчасово вилучене 19.07.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на мобільний телефон марки «SamsungA52»в корпусі білого кольору, у чохлі зеленого кольору, IMEI: НОМЕР_3 , з наявною у ньому сім-картою мобільного оператора «Київстар» з № НОМЕР_4 .
Виконання ухвали про арешт майна покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській обалсті ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1