Справа № 755/11264/24
Номер провадження: 6/156/22/24
07 серпня 2024 року сел.Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Комзюк Н.Н., розглянувши матеріали заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит готівкою», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про заміну сторони у виконавчому провадженні,-
Представник ТОВ «Кредит готівкою» - Литвин П.М. 21.06.2024, через систему «Електронний суд», звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про заміну вибулої сторони ТОВ «Фінансова компанія «Горизонт» на ТОВ «Кредит готівкою», як правонаступника у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису №2987, вчиненого 20.06.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Горизонт».
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.07.2024 справу №755/11264/24 за заявою ТОВ «Кредити Готівкою», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. про заміну сторони виконавчого провадження направлено за підсудністю до Іваничівського районного суду Волинської області.
Дослідивши зміст заяви та додані до неї документи, суд вважає, що вказана заява підлягає поверненню заявнику без розгляду з наступних підстав.
Так, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначено у ст.183 ЦПК України.
Розділом VI ЦПК України врегульовані процесуальні питання, пов'язані з виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з абз. 2 ч. 2, 4 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270, визначено, що розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку.
У відповідності до положень пунктів 17, 47 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії заяви про заміну сторони виконавчого провадження та доданих до неї документів іншим учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'зку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником (постанова Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі № 914/1955/17).
Однак матеріали справи не містять жодних доказів направлення ТОВ «Кредит готівкою» заінтересованим особам заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні.
При цьому, у матеріалах справи наявні списки згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів невідомого змісту, відправником яких є ТОВ «Дірект технолоджі», яке не є стороною по справі. Більше того, за вказаними списками отримувач - боржник ОСОБА_1 не значиться.
Також слід зауважити, що у заяві про заміну сторони виконавчого провадження заявник місцем проживання боржника ОСОБА_1 вказав: АДРЕСА_1 , однак жодних доказів проживання останнього за вказаною адресою заява не містить, При цьому, з довідки з Єдиного демографічного державного реєстру вбачається, що місцем реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 .
Вказані обставини свідчать про те, що заявником не виконані належним чином вимоги абз. 2 ч. 2, 4 ст. 183 ЦПК України.
Статтею 442 ЦПК України передбачено, що суд розглядає заяву про заміну сторони виконавчого провадження у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб.
Отже, оскільки нормами ЦПК України передбачений обмежений строк для розгляду заяви про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, необхідною передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву.
Таким чином, неотримання учасниками справи копії заяви про заміну стягувача його правонаступником порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє своєчасно надати можливість ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змісту рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Отже, зазначені вимоги до заяв, передбачені ЦПК України, носять не формальний характер, а є обов'язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судового процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява №12964/87).
У рішенні у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955року, заява №23805/94, ЄСПЛ зазначив, що статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
В даному випадку прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 (п. 53), відповідно до якого право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, повернення заяви без розгляду жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
Зважаючи на викладене, заявнику необхідно виправити вищевказані недоліки.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
При цьому повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 183, 185, 259-260, 352-355 ЦПК України, суддя, -
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит готівкою», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про заміну сторони у виконавчому провадженні, - повернути заявнику без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.Н. Комзюк