Справа №155/1261/24
Провадження №2/155/384/24
07 серпня 2024 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Яремчук С.М.,
за участю секретаря судового засідання Задурської К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Горохів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Овсієнко Сергій Анатолійович до Горохівської міської ради Луцького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Овсієнко С.А. звернувся з позовом до Горохівської міської ради Луцького району Волинської області, в якому просить визнати в порядку спадкування за заповітом по смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 3,2559 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 0720884000:00:001:0110), право власності на яку посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ВЛ №010080, виданим Горохівською районною державною адміністрацією 14 жовтня 2002 року.
Мотивує свій позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Мирків Луцького (Горохівського) району помер спадкодавець ОСОБА_2 , який на момент смерті проживав з позивачем. Після його смерті відкрилась спадщина за заповітом та за законом, де єдиним спадкоємцем є позивач. Останній спадщину прийняв шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до Горохівської державної нотаріальної контори. Дружина спадкодавця ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інші спадкоємці позивачу не відомі і інших заяв про прийняття спадщини матеріали спадкової справи не містять. Після смерті спадкодавиці залишилось спадкове майно, яке складається з земельної ділянки. Позивач звернувся до Горохівської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак, отримала відмову у цьому з підстав невідповідності визначення спадкового майна та відповідності його правовстановлюючим документом яким воно посвідчується, тобто, за вищезазначеним заповітом та сертифікатом на право на земельну частку (пай) було заповідано саме земельну частку (пай). Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 29 липня 2024 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 29 липня 2024 на клопотання представника позивача витребувано в Горохівської державної нотаріальної контори витяг зі спадкового реєстру про наявність спадкових справ до майна померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також заповітів, посвідчених від його імені, а у випадку заведення спадкової справи на ім'я спадкодавця - належним чином завіреної її копії.
Протокольною ухвалою суду від 07 серпня 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 07 серпня 2024 року.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, представник позивача у письмовій заяві просив розглянути справу у їх відсутність, позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у заяві, яка надійшла до суду 09 серпня 2024 року останній просив справу розглядати без його участі, позов визнав.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 22).
Дружина спадкодавця ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується долученою до матеріалів справи копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 22) (а.с.13).
До складу спадщини після смерті ОСОБА_2 входить спадкове майно, зокрема земельна ділянка загальною площею 3,2559 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 0720884000:00:001:0110), право власності на яку посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ВЛ №010080, виданим Горохівською районною державною адміністрацією 14 жовтня 2002 року та підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а. с. 14-17).
Як вбачається із заповіту, посвідченого 05 червня 2002 секретарем Мирківської сільської ради Горохівського району Волинської області, який зареєстровано в реєстрі за №69, ОСОБА_2 належний йому сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №0217982, виданий Горохівською районною державною адміністрацією 05 січня 2000 року на підставі рішення райдержадміністрації від 04 січня 2000 року №1 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №293 заповів позивачу - ОСОБА_1 (а. с. 25).
Крім того, як вбачається із заповіту, посвідченого 05 червня 2002 секретарем Мирківської сільської ради Горохівського району Волинської області, який зареєстровано в реєстрі за №70, ОСОБА_2 належний йому житловий будинок із надвірними спорудами, що в селі Мирків Горохівського району Волинської області заповів позивачу - ОСОБА_1 (а. с. 26).
Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) встановлено, що заповіти чинні та зареєстровані в реєстрі нотаріальних дій за №68, №69 та №70.
Довідкою Мирківської сільської ради №375/110/2-16 від 22 листопада 2016 року стверджується, що взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №0217982, виданого Горохівською районною державною адміністрацією 05 січня 2000 року на ім'я ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ВЛ №010080, виданий Горохівською районною державною адміністрацією 14 жовтня 2002 року, земельна ділянка (пай) розміром 3,26 га у межах згідно з планом розташована на території Мирківської сільської ради.
Довідкою Горохівської міської ради Волинської області від 14 грудня 2022 року №1181 стверджується, що спадкодавець ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті постійно проживав в селі Мирків і нікуди на проживання не виїжджав. Проживав до дня смерті з онуком ОСОБА_1 . Заповіти від спадкодавця ОСОБА_2 посвідчувалися в Мирківській сільській раді 05 червня 2002 року за №68, №69 та №70. Після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем за заповітами є ОСОБА_1 (а. с. 13).
Факт родинних відносин між позивачем та спадкодавцем підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 30 липня 1975 року, згідно з яким матір'ю позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_5 . Батьком ОСОБА_6 є спадкодавець ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 31 липня 1956 року (а. с. 23, 24).
Зі спадкової справи №50/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що в шестимісячний строк після смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 подала до Горохівської державної нотаріальної контори Волинської області заяву про відмову від належної їй частки спадкового майна. 24 січня 2020 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті діда ОСОБА_2 , однак постановою нотаріуса від 24 січня 2020 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. В подальшому, рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 01 вересня 2020 року ОСОБА_1 було визначено додатковий строк тривалістю в 2 (два) місяці з дня набрання законної сили ухваленим рішенням для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Рішення суду набрало законної сили 01 жовтня 2020 року. В наданий судом строк, зокрема, 21 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 подав до Горохівської державної нотаріальної контори Волинської області заяву про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Інших спадкоємців, які претендують на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , в тому числі в порядку ст. 1241 ЦК України, судом не встановлено.
Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24 січня 2020 року №02-31/72 державний нотаріус Горохівської державної нотаріальної контори Волинської області Островська Т.В. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на право на земельну ділянку. Дана постанова мотивована тим, що, надавши правову оцінку заповіту спадкодавця ОСОБА_2 , державний нотаріус дійшла висновку, що заповіт складений з порушенням норм чинного законодавства, оскільки текст заповіту повинен бути викладений зрозуміло, чітко, грамотно, не повинен мати підчистки, з дотриманням вимог чинного законодавства.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до вимог статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч. 1 та 2 ст. 1220 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Згідно з ст. 1233, ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Суд, з врахуванням вищезазначених норм чинного законодавства та обставин справи дійшов висновку, що ОСОБА_1 прийняв спадщину в порядку спадкування за заповітом шляхом подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини, проте не має можливості оформити свої спадкові права в позасудовому порядку у зв'язку із втратою чинності сертифікату на земельну частку (пай), який був предметом заповіту та видачею державного акту на право власності на земельну ділянку. Проте, зміни в заповіт щодо спадкового майна спадкодавцем внесені не були.
Указом Президента України від 08 серпня 1995 року №720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» при паюванні земель передбачене визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена КСП, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) підтверджується видачею відповідного правовстановлюючого документу - сертифікату.
Згідно з п. 17 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Як вбачається з матеріалів справи, у 2002 році спадкодавець, як власник сертифікату, реалізував своє право на виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), в результаті чого ним був отриманий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії IV-ВЛ №010080. З моменту отримання Державного акта на право власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку втратив свою чинність. В той же час, заповідач не вніс відповідних змін до заповіту, що, на думку суду, не позбавляє позивача права на спадкування за заповітом визначеного спадкодавцем у заповіті спадкового майна на виконання волі останньої.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.
Приписами ч. 2 ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Отже, спадкове право позивача може бути реалізовано лише в судовому порядку.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а в силу ч. 1 ст. 79 ЦПК України - достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Позивачем, на підтвердження наявності у спадкодавця права власності на земельну ділянку долучено Державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ВЛ №010080 від 14 жовтня 2002 року на ім'я ОСОБА_2 та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
З огляду на те, що доводи позивача, викладені у позовній заяві, підтверджені матеріалами справи, суд вважає необхідним вжити заходи для захисту права сторони в спосіб, передбачений ст. 16 ЦК України - шляхом визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Судові витрати у справі суд залишає за позивачем.
Керуючись ст. 141, 206, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1225, 1233, 1235, 1268 ЦК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом по смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 3,2559 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 0720884000:00:001:0110), право власності на яку посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ВЛ №010080, виданим Горохівською районною державною адміністрацією 14 жовтня 2002 року.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторонами в справі є:
позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
відповідач: Горохівська міська рада Луцького району Волинської області, адреса місця знаходження: місто Горохів, вулиця Шевченка, 17 Луцького району Волинської області, код ЄДРПОУ 04051276.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.