Справа № 946/2725/24
Провадження № 3/946/1209/24
Іменем України
06 серпня 2024 року м. Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Адамов А.С., розглянувши адміністративні матеріалами, які надійшли з відділу з організації несення служби в місті Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
04.04.2024 року до суду надійшов відділу з організації несення служби в місті Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №536810 від 02.04.2024, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Судом встановлено, що 02.04.2024 о 00:26 год. по вул. І. Франка, №22 в м. Ізмаїл Одеської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електросамокатом LIKE BIKE без державного номерного знаку, не маючи на це право, оскільки відносно нього встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою ВП №53801772 від 09.04.2019 року державного виконавця Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мазуранчик А.О. до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №500/64/17 від 28.02.2017 року, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена частиною 3 статті 126 КУпАП.
Дані обставини також підтверджуються матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №536810 від 02.04.2024.
У судові засідання, призначені на 07.05.2024 о 16:10 год., 29.05.2024 о 10:45 год., 19.06.2024 о 14:00 год., 06.08.2024 о 15:30 год., ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином. Про причину неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, клопотання про перенесення розгляду справи не надавав.
Згідно рішенню від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України» в силу ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. В своїх рішення Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Зважаючи на вищевикладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи. Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа легко знайде інформацію про судову справу. Функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС.
Презумпція обізнаності покладає на учасника справи обов'язок довести незнання про повідомлення, надіслане судом. Слід виходити з принципу порядності працівників суду. Перебуваючи під присягою державного службовця, розуміючи кримінально-правові наслідки підробки, не має підстав вважати, що вони можуть фальшувати докази повідомлення. То ж коли працівник суду передає телефонограму і фіксує це відповідним документом, недостатньо заперечити її отримання.
Вказана позиція також викладена в ухвалі Верховного Суду від 17 листопада 2022 року у справі № 560/5541/20.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
Таким чином, слід констатувати, що неявка притягуваного в судове засідання до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, який був повідомлений належним чином, достеменно знав про знаходження справи в суді та про дату судового засідання, може свідчити про недобросовісне користування ним своїми процесуальними правами та неналежне виконання процесуальних обов'язків. За таких умов неявка притягуваного не перешкоджає проведенню розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Справу може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч. 1 ст. 268 КУпАП).
Оскільки є дані про сповіщення притягуваного ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, суд у відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.
Розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що притягуваний ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 126 КУпАП.
У відповідності до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Як було вище встановлено, відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом не маючи на це права, оскільки відносно нього стоїть тимчасове обмеження.
Крім того, вказані обставини справи також підтверджуються матеріалами справи, зокрема постановою ВП №53801772 від 09.04.2019 року державного виконавця Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мазуранчик А.О., яка є чинною.
При накладенні адміністративного стягнення у відношенні ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Проте, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю при закінченні на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
Так, протокол про адміністративне правопорушення ААД №536810 від 02.04.2024 року відносно ОСОБА_1 надійшов до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області 04.04.2024 року. Виклики притягуваному до суду на розгляд справи на 29.05.2024, 19.06.2024, 06.08.2024 було здійснено із розрахунком для достатнього часу отримання судової повістки та явки до суду.
Таким чином, враховуючи, що, згідно протоколу, адміністративне правопорушення було вчинено ОСОБА_1 - 02.04.2024, то на час розгляду справи строки накладення адміністративного стягнення вже сплинули, у зв'язку з чим у відповідності до наведеного п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по цій справі за ч. 3 ст. 126 КУпАП слід закрити.
Керуючись ст.ст. 38, 221, 247, 283, 284 КУпАП, суддя -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Вилучене майно повернути особі, у якої було вилучено.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: А.С. Адамов