Справа № 344/14444/24
Провадження № 1-кс/344/5856/24
06 серпня 2024 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , в межах кримінального провадженя, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023090000000475 від 09.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 1 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, -
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , в обґрунтування якого покликався на те, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023090000000475 від 09.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 1 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що у вересні 2023 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , не маючи законних джерел доходу, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення шляхом вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, у порушення Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних заходів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», обрали в якості джерела доходу діяльність, пов'язану з незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням з метою збуту та збутом психотропних речовин в особливо великих розмірах, створили та очолили організовану групу, до складу якої завербували ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , а в грудні 2023 року до складу організованої групи завербували ОСОБА_11 (якого 05.04.2024 було вбито іншими особами), які бажали систематично отримувати особисту матеріальну вигоду від вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин. Зорганізувавшись у стійке об'єднання, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 довели членам організованої групи ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 детальний план спільної злочинної діяльності, а також розподілили між ними ролі та функції кожного співучасника, направлені на успішне його виконання та досягнення злочинної мети - отримання прибутку, визначили загальні правила поведінки та обумовили правила конспірації..
Організатор групи - ОСОБА_7 та співорганізатор групи ОСОБА_8 спільно створили та очолили організовану групу, залучили до її складу ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , здійснювали керівництво їх діями під час вчинення злочинів, слідкували за дотриманням учасниками організованої групи правил конспірації незаконної діяльності, здійснювали придбання психотропної речовини з метою збуту, здійснювали придбання обладнання, прекурсорів та інших інгредієнтів, необхідних для виготовлення психотропних речовин, підшукували відповідну територію на відкритій місцевості з обмеженою оглядовістю для сторонніх осіб з метою виготовлення психотропної речовини, надавали транспортні засоби з метою забезпечення перевезення психотропних речовин, брали безпосередню участь у систематичному виготовленні та зберіганні з метою подальшого збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, здійснювали її збут, підшукували місця схову на відкритій місцевості з обмеженою оглядовістю для сторонніх осіб з метою забезпечення зберігання психотропних речовин та її зберігання для подальшого збуту, підшукували осіб з метою збуту їм психотропних речовин, розподіляли отриманий прибуток від злочинної діяльності між учасникам організованої групи в залежності від виконуваних ними функцій.
Учасники організованої групи - ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 свідомо й добровільно увійшли до створеної ОСОБА_7 та ОСОБА_8 організованої групи, здійснювали придбання інгредієнтів та прекурсорів, виготовлення з них психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну, підшукували місця схову на відкритій місцевості з обмеженою оглядовістю для сторонніх осіб з метою забезпечення зберігання психотропних речовин для подальшого збуту, пересилали та збували психотропну речовину.
У клопотанні зазначено, що у період часу з вересня 2023 року по квітень 2024 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , з метою отримання незаконного прибутку, скоїли особливо тяжкі злочини, пов'язані з незаконним виготовленням, придбанням, перевезенням, пересиланням та зберіганням з метою збуту, а також незаконним збутом психотропних речовин шляхом їх приховання на відкритих ділянках місцевості та пересилання через ТОВ «Нова Пошта».
Матеріалами клопотання зазначається, що 17 квітня 2024 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
18 квітня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Студінка Калуського району, Івано-Франківської області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
19 квітня 2024 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_5 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 15 червня 2024 року включно.
13 червня 2024 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області продовжено строк досудового розслідування до 6-ти місяців, тобто до 18 жовтня 2024 року.
13 червня 2024 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_5 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, до 11 серпня 2024 року включно.
Сторона кримінального провадження, яка звернулася з даним клопотанням зазначає, що строк дії ухвали про тримання під вартою ОСОБА_5 закінчується 11.08.2024, однак завершити досудове розслідування не представляється можливим, оскільки необхідно провести наступні слідчі, процесуальні дії: долучити висновки призначених судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, закінчити проведення огляду речей та предметів, які були виявлені та вилучені під час обшуків по місцю проживання підозрюваних та у їх транспортних засобах, провести тимчасовий доступ до речей і документів, які містяться у операторів мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «лайфселл», ПрАТ «Київстар»; здійснити аналіз телефонних з'єднань отриманих у операторів мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «лайфселл», ПрАТ «Київстар»; долучити клопотання, доручення та ухвали на підставі яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії, із врахуванням здобутих доказів оголосити остаточні підозри, відкрити матеріали кримінального провадження та надати до них доступ, закінчити досудове розслідування шляхом звернення до суду з обвинувальним актом.
Обставинами, що перешкоджали здійсненню вищезазначених процесуальних дій раніше, вказується значна кількість попередньо проведених першочергових невідкладних слідчих та процесуальних дій, заходів забезпечення кримінального провадження, спрямованих на отримання доказів злочинної діяльності, їх аналізі та оцінці. Зокрема, упродовж 17.04.2024-17.05.2024 на підставі ухвал слідчих суддів Івано-Франківського міського суду за місцем проживання та в транспортних засобах ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 та інших осіб проведено 35 обшуків, 4 огляди місцевості, в ході яких вилучено понад 50 кг психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, 12 транспортних засобів, обладнання, що використовувались для виготовлення психотропних речовин, мобільні телефони, сім карти мобільних операторів, банківські картки, носії цифрової інформації, комп'ютерну техніку (комп'ютерів, ноутбуків, планшетів тощо), записники, чорнові записи, хімічні речовини, ваги, плівки, фольги та пакетики призначених для їх виготовлення, зважування та розфасовування, грошові кошти в сумі 1800 доларів США, 1600 польських злотих, 8500 грн.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені у ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечила щодо клопотання, вказавши на безпідставність наведених у ньому ризиків. Просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Як слідує з матеріалів клопотання, обґрунтованість підозр, пред'явлених ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколах обшуків, висновках судово-хімічних експертиз та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Злочини у вчиненні яких він підозрюється ОСОБА_5 , у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті - дванадцять років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Прокурором в судовому засіданні наведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки, ОСОБА_5 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
можливість знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальним, оскільки ОСОБА_5 , достовірно відомі місця, де здійснювалось виготовлення психотропних речовин, тому маючи доступ до обладнання, прекурсорів та інших інгредієнтів, які використовувались під час виготовлення, може їх знищити, сховати або спотворити;
можливість незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_5 знайомий із іншими підозрюваними, які були об'єднанні спільним злочинним умислом та перебували у складі організованої групи, тому останній, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх покази, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування;
можливість вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_5 постійного джерела прибутку не має, в період з вересня 2023 року по квітень 2024 рік вчинив ряд особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, тому є підстави вважати, що він, з метою одержання доходів продовжить вчиняти кримінальні правопорушення пов'язані з незаконним виготовленням, придбанням, перевезенням з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин.
Вказані ризики існують та не зменшились, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин.
При вирішенні клопотання, слідчим суддею окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Такими обставинами у кримінальному провадженні є тяжкість злочину, який інкримінуються підозрюваному та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, і саме наведені вище обставини у їх сукупності, а також дані про особу підозрюваного підтверджують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та дають можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити уникненню цих ризиків та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.
У рішенні "Марченко проти України" Європейський суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини, і приходить до висновку, що жоден із інших-альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки такі запобіжні заходи не виключатимуть ризики впливу підозрюваного на потерпілого та свідків у ході спілкування з останніми та не буде співмірним тяжкості інкримінованим злочинам.
Разом із тим, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя має право при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно слідчий суддя приходить до переконання, що в засіданні доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому клопотання підлягає задоволенню без визначення розміру застави.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 197, 309, 395 Кримінального процесуального Кодексу України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, в межах строку досудового розслідування - до 04 жовтня 2024 року включно, без визначення розміру застави.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати у державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено 07.08.2024 року.