Справа №: 343/987/23
Провадження №: 1-кп/343/27/24
про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
07 серпня 2024 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження №1-кп/343/27/24, справа № 343/987/23, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022091160000257 від 01.12.2022, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_9 ,
у провадженні Долинського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
07 серпня 2024 року через канцелярію суду від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Клопотання прокурор мотивує тим, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. 02 грудня 2023 року він у порядку ст. 208 КПК України затриманий. Цього ж дня йому оголошено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. 25 квітня 2023 року обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_5 направлено до Долинського районного суду Івано-Франківської області. Щодо останнього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 19 серпня 2024 року.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який, згідно зі ст. 12 КК України, є особливо тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжуються і на даний час, оскільки ОСОБА_5 може:
- п. 1 - переховуватись від суду, так як він усвідомлює неминучість призначення покарання, пов'язаного з позбавленням волі, за вчинений ним особливо тяжкий злочин, окрім того ОСОБА_5 раніше судимий за ч. 3 ст. 408 КК України;
- п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 ніде офіційно не працевлаштований, в минулому судимий.
У зв'язку з наведеним, застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Потерпілий та його представник підтримали позицію прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив.
Захисник ОСОБА_9 у судовому засіданні просив змінити запобіжний захід ОСОБА_5 на такий, що не пов'язаний з утриманням під вартою, що сприятиме дослідженню доказів сторони захисту, оскільки його підзахисний не має наміру ухилятись від суду, а навпаки активно захищається.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши письмові докази, вважає, що оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується 19 серпня 2024 року, однак судове слідство з розгляду даного провадження триває, ризики продовжують існувати, тому клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно із положеннями ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Мета та підстави застосування запобіжних заходів визначені у ст. 177 КПК України, зокрема метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим ризикам. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
З матеріалів кримінального провадження вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення проти життя, за який, у разі визнання його винуватим, передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
На переконання прокурора, в даному провадженні продовжують існувати ризики, що обвинувачений може: переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Натомість сторона захисту заперечує щодо наявності вказаних ризиків та клопоче про застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Даючи оцінку цьому, суд враховує, що при визначенні ризиків закон не вимагає неспростованих доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обгрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу або в майбутньому.
Ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій, які можуть зашкодити кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ймовірна можливість переховування обвинуваченого від суду підтверджується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, усвідомлює неминучість покарання за нього, тому ризик втечі для нього може бути менш небезпечним, ніж призначене покарання і його відбування.
Підставами вважати, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, є те, що він не має джерел доходу та міцних соціальних зв'язків, оскільки офіційно не працевлаштований, не має стабільного доходу для існування, позбавлений батьківських прав відносно сина, у зареєстрованому шлюбі зі співжителькою не перебуває.
Існує також висока вірогідність, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вживаючи заходи з метою його затягування.
Таким чином, суд приходить до висновку, що при розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу прокурор довів, що на даний час ризики, передбачені п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, а їх запобігання не можливе шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу. Доводи ж сторони захисту про застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів не переважають вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенню перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого у процесуальних діях, які необхідно провести у межах розгляду судом кримінального провадження і виконання процесуальних рішень по справі.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та узгоджується з п. 79 рішення у справі "Харченко проти України" від 10.05.2011, оскільки у справі існують реальні ознаки підвищеного ступеня суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише права обвинуваченого, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, тому клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 днів.
На підставі викладеного, ст. 177, 196, 197, 199, 205, 376, 395, 532, 534 КПК України та керуючись ст. 331 КПК України, суд
клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ОСОБА_5 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, продовжити строком на 60 (шістдесят) днів - до 05 жовтня 2024 року включно.
Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвалу для виконання направити начальнику ДУ "Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)", м. Івано-Франківськ.
Контроль за виконанням ухвали в частині продовження строку тримання під вартою покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення через Долинський районний суд Івано-Франківської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3