Справа № 342/268/24
Провадження № 1-кп/342/82/2024
07 серпня 2024 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3
обвинувачена ОСОБА_4
захисник ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Попове Новосанжарського району Полтавської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , громадянки України, українки, з середньою освітою, вдови, працюючої підсобник робітником на молочно - товарній фермі ПФТ «Поточище», раніше судимої 04.01.2024 Городенківським районним судом за ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, згідно ст. 75 КК України звільненої від відбуття призначеного покарання з випробувальним терміном 3 роки, яка на утриманні нікого не має, депутатом не являється,
у вчиненн ікримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану.
Кримінальне правопорушення (злочин) вчинено при наступних обставинах:
24 лютого 2022 року указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Крім того, відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався в останнє Указом Президента України від 06 листопада 2023 року № 734/2023, продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб (тобто до 14 лютого 2024 року).
Так, 27.01.2024 ОСОБА_4 , спільно з ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні будинку свого знайомого ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 , де розпивали алкогольні напої. В цей час ОСОБА_4 , з метою особистої наживи, вирішила вчинити крадіжку чужого майна, а саме мобільного телефону марки «ZTE» модель «Blade A7» синього кольору, який знаходився на столі, та належить ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, близько 22:00 годин 27.01.2024 ОСОБА_4 , діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у кімнаті будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно, викрала мобільний телефон марки «ZTE» модель «Blade A7» синього кольору, який належить ОСОБА_6 , після чого винесла його за межі території господарства та розпорядилася ним на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинила ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 1632 (тисячу шістсот тридцять дві) гривні.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за пропозицією прокурора та за згодою інших учасників судового провадження, з'ясувавши, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, які вказані в обвинувальному акті, чи добровільною є їх позиція, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд, визначивши обсяг доказів, які будуть досліджуватись, здійснив допит обвинуваченої, заслухав пояснення потерпілого, дослідив дані, які характеризують особу обвинуваченої.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила суду вищенаведені обставини вказані в обвинувальному акту. Пояснила, що справді 27.01.2024 спільно з ОСОБА_6 перебувала у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , де разом випивали. Зазначила, що вона особисто пила пиво. Це було вечором. Через деякий час, ОСОБА_6 пішов додому, забувши на столі мобільний телефон. Вона скориставшись тим, що ніхто не бачить, взяла зі столу мобільний телефон, який належав ОСОБА_6 і також пішла додому. Дозволу взяти телефон ОСОБА_8 її не давав. Через деякий час, до неї прийшов ОСОБА_8 і сказав, щоб вона віддала телефон, на що вона відповіла, що віддасть, коли купить собі новий телефон. Пояснила, що телефон повернула працівникам поліції. Запевнила суд, що більше такого не буде вчиняти та негативно ставиться до вчиненого. Ствердила, що шкоду потерпілому відшкодувала повністю, повернувши кошти за викрадений телефон. Просила суд суворо її не карати.
Потерпілий в судовому засіданні пояснив, що 27.01.2024 разом із ОСОБА_4 у будинку знайомого ОСОБА_7 розпивали алкогольні напої. ОСОБА_9 випила і забрала його телефон. Через що він звернувся до працівників поліції із повідомленням про крадіжку телефону. Ствердив, що претензій до обвинуваченої немає. ОСОБА_9 йому відшкодувала шкоду повністю, повернувши кошти за викрадений телефон в повному розмірі. Просив суворо обвинувачену не карати.
Суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого їй злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ч.4 ст. 185 КК України, як вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки), в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також позицію прокурора та думку потерпілого.
При призначенні покарання, суд виходить з положень ч.2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, бере до уваги положення ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, положення ст. 65 КК України, згідно з якою, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене 4 ст. 185 КК України відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином.
Щодо особи обвинуваченої, то суд враховує те, що обвинувачена не знаходиться на диспансерному обліку в наркологічному кабінеті КНП «Городенківська БЛІЛ» Городенківської міської ради, проте знаходиться на диспансерному обліку в психіатричному кабінеті КНП «Городенківська БЛІЛ» Городенківської міської ради, задовільно характеризується по місцю проживання, вдова, шкоду відшкодувала потерпілому повністю, раніше судима, зокрема, 04.01.2024 Городенківським районним судом за ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, згідно ст. 75 КК України звільнена від відбуття призначеного покарання з випробувальним терміном 3 роки, однак належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала і, під час іспитового строку, вчинила зазначене кримінальне правопорушення.
Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає рецидив злочинів.
У судовому засіданні прокурор просив врахувати дані про особу обвинуваченої та обставини вчинення нею вказаного кримінального правопорушення і призначити їй покарання у межах санкції ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.
Потерпілий у судовому засіданні зазначив, що претензій до обвинуваченої не має, щодо призначення міри покарання обвинуваченій, просив суворого обвинувачену не карати.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої.
Згідно досудової доповіді органу пробації складеної відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється, як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній, виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства може становити небезпеку та обвинувачена може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_4 , будучи раніше судима згідно вироку 04.01.2024 Городенківським районним судом Івано-Франківської області за ч.2 ст.194 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, згідно ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробувальним терміном 3 роки, під час якого належних висновків для себе не зробила, на шлях виправлення не стала та маючи не зняту та не погашену судимість, вчинила новий злочин.
Отже, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, позицію прокурора щодо міри покарання, який просив призначити обвинуваченій покарання у вигляді позбавлення волі, думку потерпілого, який просив суворо не карати обвинувачену, оскільки шкода йому відшкодована повністю, думку захисника, думку обвинуваченої, які просили не позбавляти її волі, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання у межах санкцій ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.
Крім того, судом встановлено, що вироком Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 04 січня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджено за ч.2 ст.194 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки. Вирок Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 04 січня 2024 року набрав законної сили 05.02.2024.
Згідно ч.1 ст.165 КВК України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Відповідно до ч.3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 71 КК України та роз'яснень, які наведені у п.п. 25,26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24.10.2003р., якщо засуджений після постановлення вироку. але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднює невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України ОСОБА_4 вчинила 27.01.2024, після вироку Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 04 січня 2024 року, під час іспитового строку, а отже покарання ОСОБА_4 слід призначити на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного покарання невідбуту частину покарання за попереднім вироком та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
На думку суду, саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нею нових злочинів.
Питання про речові докази та витрати на експерта слід вирішити в порядку, визначеному ст. 100, 124 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Арешт на майно не накладався.
Обвинуваченій обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Який було продовжено ухвалою суду від 02.07.2024 і строк дії якого завершується 30.08.2024. Оскільки учасники справи не просили суд вирішити питання (не заявляли клопотань) продовження дії обраного запобіжного заходу після 30.08.2024 відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , тому дане питання судом не вирішується.
На підставі наведеного та керуючись ч.3 ст.349, ст.ст. 368, 370 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 04 січня 2024 року та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази - мобільний телефон марки «ZTE» модель «BladeA7 2020» синього кольору із сім-картою мобільного оператора «Київстар», які передані ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 - залишити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як власнику.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта на проведення судово - товарознавчої експертизи в Івано-Франківському НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/109-24/1707-ТВ від 08.02.2024 в розмірі 1514,56 гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім оскарження з підстав, визначених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1