Справа № 189/1773/24
3/189/1248/24
іменем України
06.08.2024 року селище Покровське Дніпропетровська область
Суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Чорна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, які надійшли з відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , місце служби: в/ч НОМЕР_1 , стрілець-помічник гранатометника, звання «сержант»,
- за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу №23 від 09.07.2024 року про військове адміністративне правопорушення, 08.07.2024 року, о 19:30 годині, ОСОБА_1 під час виконання обов'язків військової служби в АДРЕСА_2 був виявлений з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
08.07.2024 року, в приміщенні військової комендатури ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та був направлений до відповідного закладу охорони здоров'я з метою проходження такого огляду.
09.07.2024 року, о 00:50 годині, ОСОБА_1 був доставлений до «Васильківської ЦРЛ» Васильківської СР, де на пропозицію лікаря пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
В судове засідання ОСОБА_1 з'явився, вину у вчиненому правопорушенні не визнав, пояснив суду, що 09.07.2024 року він в стані сп'яніння не перебував, а свою відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів мотивував тим, що не довіряє цим приладам, вважає, що одноразові трубки використовуються декілька разів. Також пояснив, що у лікарні він наполягав на проведенні медичного огляду на стан сп'яніння за допомогою відбору аналізів/біологічних зразків (аналізу крові), на що йому відмовили.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції взяв участь свідок ОСОБА_2 який пояснив суду, що він працює лікарем в КП «Васильківська ЦРЛ» Васильківської СР, на посаді лікаря-дерматолога. 09.07.2024 року, під час його чергування в лікарні, працівники ВСП привезли військовослужбовця ОСОБА_1 для проходження останнім огляду на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 під час спілкування з лікарем відмовився від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Алкофор. Також пояснив суду, що КП «Васильківська ЦРЛ» Васильківської СР входить в перелік медичних закладів, які мають право проводити медичний огляд на стан сп'яніння, що огляд на стан сп'яніння в цій лікарні проводиться лише за допомогою приладу «Алкофор», а не шляхом дослідження крові, оскільки лабораторія Васильківської ЦРЛ не робить таких аналізів. Такі аналізи робляться в спеціалізованих клініках, які мають відповідні сертифікати та дозволи. Найближчі такі клініки розташовані в м. Павлоград та м. Дніпро.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративним порушенням відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП визнаються дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, а саме:
- ч. 1 - розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння;
- ч. 2 - участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991 року особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, відповідно до Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію» затвердженого Законом України від 01.03.2014 року № 1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час.
При цьому слід зазначити, що диспозиція ч. 1 ст. 172-20 містить кілька самостійних складів адміністративного правопорушення, а саме:
- розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів;
- поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння;
- виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння;
- відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Як вбачається із матеріалів справи, 09.07.2024 року у відношенні ОСОБА_1 складений протокол №23, за змістом якого 08.07.2024 року, о 19 год. 30 ОСОБА_1 був виявлений з підозрою на алкогольне сп'яніння під час виконання обов'язків військової служби, в умовах особливого періоду.
У протоколі зазначається, (і в судовому засіданні так пояснив і сам ОСОБА_1 ), що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу в приміщенні військової комендатури та пізніше відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.07.2024 року, який складений і підписаний лікарем КП «Васильківська ЦРЛ» Васильківської СР, ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, суд констатує, що у діях ОСОБА_1 містяться ознаки складу правопорушення, які передбачені ст. 172-20 КУпАП, а саме: відмова особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд наголошує на тому, що вимога проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку є імперативною вимогою закону, яку повинен виконати суб'єкт правопорушення.
Відмова від проходження такого огляду не може бути виправдана особистісними мотивами, недовірою до працівників військової комендатури та лікаря, незгодою із самою процедурою.
Суд також зауважує, що порядок проходження медичного огляду на стан сп'яніння, методика такого огляду тощо регулюються відповідними нормативними документами МОЗ й не є дискрецією суду визначати методи та способи проведення огляду на стан сп'яніння.
Отже, суд відхиляє заперечення ОСОБА_1 , вважає його поведінкою неправомірною, а відмову від проведення огляду на стан сп'яніння необґрунтованою.
Таким чином, суд дійшов висновку, що подія та склад адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №23 від 09.07.2024 року; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.07.2024 року, письмовими поясненнями свідків, поясненнями свідків, які вони надали в судовому засіданні та іншими доказами в їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме, відмова військовослужбовцем від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, його вина у скоєному правопорушенні повністю доведена.
З урахуванням обставин вчинення адміністративного правопорушення, оцінивши докази в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.3 ст.172-20 КУпАП у виді штрафу.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Суд вважає за доцільне звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 23, 26, 33-35, 40-1, 172-20, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Покровський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя О.В. Чорна