Справа № 183/1271/22
№ 1-в/183/212/24
07 серпня 2024 року Дніпропетровська обл.,
м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонним суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника органу пробації - ОСОБА_4 ,
засудженої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду подання від 12.07.2024 р. начальника Новомосковського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_6 про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу, призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.05.2024 р. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області 17.07.2024 р. надійшло вищезазначене подання.
В обґрунтування подання зазначено, що 20.06.2024 року до Новомосковського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області надійшов на виконання вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.05.2024 р. відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирок набрав законної сили 11.06.2024 року.
Відповідно до частини першої статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу
України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання
вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчу інспекцію
(орган пробації) за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату
штрафу.
11.07.2024 року працівником Новомосковського районного відділу здійснено виїзд з метою з'ясування факту проживання засудженої та повідомлення її про сплату штрафу. В ході виїзду за даною адресою двері будинку ніхто не відчинив. Сусіди повідомили, що не бачили ОСОБА_5 приблизно два тижня.
Того ж дня, працівником Новомосковського районного відділу здійснено телефонний дзвінок з особистого номеру телефону НОМЕР_1 до працівника Новомосковського районного відділу поліції з метою отримання інформації можливого перебування засудженої. Під час розмови працівник поліції повідомив, що на даний час не володіє інформацією про можливе перебування ОСОБА_5
12 липня 2024 року працівником Новомосковського районного відділу повторно здійснено виїзд з метою з'ясування факту сплати штрафу засудженою. Під час перебування за даною адресою двері будинку ніхто не відчинив, були опитані сусіди з прилеглих будинків, які повідомили, що не бачили ОСОБА_5 декілька тижнів, де може перебувати ОСОБА_7 їм не відомо, один із сусідів надав номер телефону ОСОБА_5 . Письмове пояснення опитані сусіди надати відмовилися згідно ст. 63 Конституції України.
Цього ж дня працівником Новомосковського районного відділу неодноразово здійснено телефонний дзвінок з особистого номеру телефону НОМЕР_1 до ОСОБА_5 за номером телефону НОМЕР_2 з метою з'ясування факту сплати штрафу засудженою, але номер телефону постійно знаходився поза зоною обслуговування мобільного оператора. Встановити інформацію про сплату штрафу ОСОБА_5 не вдалося можливим.
Разом з тим, відповідно до отриманої інформації з податкової служби України, відомості про засуджену ОСОБА_5 відсутні. Станом на 11.07.2024 року засуджена не прибула до уповноваженого органу з питань пробації та не пред'явила документ про сплату штрафу. Встановити інформацію про сплату штрафу ОСОБА_5 не вдалося можливим.
Відповідно до частини третьої статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу
України у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною
першою цієї статті, суд розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої
суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських,
виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
З урахуванням викладеного на підставі ч.3 ст.26 КВК України, заявник подання просить розглянути питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу відносно засудженої ОСОБА_5 .
Представник органу пробації в судовому засіданні підтримала подання з підстав, викладених в ньому.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення подання.
Засуджена в судовому засіданні погодилася з заявленим поданням. Пояснила, що має можливість сплачувати штраф по 5000 грн. щомісяця.
Заслухавши представника органу пробації, прокурора, засуджену, дослідивши матеріали подання суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.05.2024 р. ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 51 000 гривень (п'ятдесят однієї тисячі) гривень, 00 копійок.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Суд, встановивши, що таке кримінальне правопорушення вчинено у співучасті і роль виконавця (співвиконавця), підбурювача або пособника у його вчиненні є незначною, може призначити таким особам покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, без урахування розміру майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Згідно з ч. 3 ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
З огляду на викладені вище положення закону питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу, призначеного за вироком суду, розглядається саме в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КВК України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
Під час судового розгляду встановлено, що засуджена у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, не має можливості сплатити штраф у встановлений ч. 1 ст. 26 КВК України строк.
Штраф, визначений судом, засуджена не сплатила..
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КВК України у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Отже, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що подання Новомосковського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області обґрунтоване, і з урахуванням наявності підстав для розстрочки штрафу, призначеного вироком суду, суд вважає за необхідне розстрочити засудженій несплачену суму штрафу.
Враховуючи викладене подання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 537, 539, суд, -
Подання від 12.07.2024 р. начальника Новомосковського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_6 про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу, призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.05.2024 стосовно засудженої ОСОБА_5 , - задовольнити.
Розстрочити ОСОБА_5 сплату несплаченої суми штрафу у розмірі 51000 (п'ятдесят одна тисяча) грн., за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.05.2024 року, строком на десять місяців, з оплатою боргу щомісяця (не пізніше останнього дня місяця) рівними частинами, починаючи з вересня 2024 р.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги, протягом семи днів з дня її оголошення, до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Суддя ОСОБА_1