Справа № 182/4456/24
Провадження № 2/0182/2802/2024
Іменем України
07.08.2024 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рунчева О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій неправомірними, підробку документу та відшкодування моральної шкоди, -
07.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій неправомірними, підробку документу та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог, позивач посилався на те, що відносно нього були скоєні неправомірні дії зі сторони ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме фальсифікація документів складеними працівниками ТЦК, щодо відмови в отриманні повістки 28.06.2024 року, факт який не відповідає дійсності, призвів до того, що 31.07.2024 року працівниками поліції він був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач вважає такі дії відповідача незаконними, у зв'язку з чим для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів вимушений звернутися до суду та просить суд:
- визнати дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 неправомірними;
- визнати акт про відмову від отримання повістки від 28.06.2024 року недійсним;
- притягти винних до відповідальності;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відшкодувати моральну шкоду у розмірі 17 000 грн.;
- призупинити будь-які мобілізаційні дії щодо нього до винесення остаточного рішення у цій справі.
Відповідно до вимог ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
У свою чергу, відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою статті 15 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Оскільки згідно зі статтею 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що спір стосується дій ІНФОРМАЦІЯ_1 та відшкодування моральної шкоди, яка є похідною вимогою від вимоги про визнання дій відповідача неправомірними, у зв'язку з чим, спір стосується сфери публічно-правових відносин, а відтак не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
На виконання ч. 5 ст. 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити, що зазначений спір віднесено до юрисдикції адміністративних судів та компетентним судом для розгляду справи є Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 186 ЦПК України, -
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій неправомірними, підробку документу та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що для вирішення даної заяви він має право звернутись з позовом в порядку КАС України до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя: О. В. Рунчева