Справа № 177/1724/24
Провадження № 3/177/1170/24
Іменем України
07 серпня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А.
розглянувши матеріали адміністративних справ, що надійшли від Криворізького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новомайське Криворізького району Дніпропетровської області, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 , будучи особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП, 19.07.2024 о 15 год. 34 хв., керував транспортним засобом марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , по автодорозі Т-0434 с. Новомайське у Криворізькому районі Дніпропетровської області, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, підвищена жвавість ходи, почервоніння обличчя. У порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на безперервний відеозапис на нагрудну бодікамеру.
Окрім того, водій ОСОБА_1 , будучи особою, яка протягом року піддавалася адміністративного стягненню за вчинення порушень, передбачених ч. ч. 2-4 ст. 126 КУпАП, 19.07.2024 о 15 год. 34 хв., по автодорозі Т-0434 с. Новомайське у Криворізькому районі Дніпропетровської області, у порушення вимог п. 2.1а) Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку. Заяв про відкладення судового розгляду справи з поважних причин, а також інших клопотань, заяв з процесуальних питань чи письмових пояснень по суті правопорушень за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, не надав.
Суддя враховує, що неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про дату, час та місце судового розгляду справи, являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав. ОСОБА_1 з огляду на його належне повідомлення про розгляд справи мав вживати заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження щодо нього, а тому нехтування ним своїми процесуальними обов'язками об'єктивними причинами не обумовлено, з огляду на що, суддя вважає такі дії позицією захисту, спрямованою на уникнення від відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, шляхом створення штучного затягування строків розгляду справи. Беручи до уваги викладене, зважаючи на положення ст. 268 КУпАП, що не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судове засідання проведено без ОСОБА_1 .
Суддя, вивчивши матеріали справи, дослідивши відеозаписи на DVD-диску з відеофіксацією правопорушення, дійшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
У розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Із аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, з протоколів про адміністративне правопорушення серії ААД № 490756 та серії ААД № 490757 від 19.07.2024 слідує, що ОСОБА_1 19.07.2024 о 15 год. 34 хв., керував транспортним засобом марки Volkswagen Passat, р/н НОМЕР_1 , по автодорозі Т-0434 с. Новомайське у Криворізькому районі Дніпропетровської області.
Факт керування ОСОБА_1 19.07.2024 транспортним засобом Volkswagen Passat, р/н НОМЕР_1 , зафіксовано на відеозаписі з диску DVD-R.
Перевіряючи наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння та оформлення результатів такого огляду, визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі по тексту - Інструкція).
Відповідно до п.п. 8, 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває в стані алкогольного або іншого сп'яніння чи перебуває під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції згідно з ознаками, визначеними в п. 3, 4 розділу І Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я із видачею направлення за формою, наведеною в додатку №1 до Інструкції.
Так, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп'яніння - звужені зіниці, що не реагують на світло, підвищена жвавість ходи, почервоніння обличчя, виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 19.07.2024, в розумінні п. 4 розд. І, п. 1 розд. ІІ Інструкції є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан сп'яніння, а у випадку відмови в проходженні огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Дослідженням фрагменту відеозапису на диску DVD-R видно, що працівники поліції, після зупинки транспортного засобу марки Volkswagen Passat, р/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , під час спілкування з водієм виявили у останнього ознаки наркотичного сп'яніння. Після перевірки реакції зіниць на світло, поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп'яніння, на що останній відмовився.
Суд зауважує, що відповідно до п. 2 розд. І Інструкції, встановлення наявності або відсутності у водія ознак сп'яніння віднесене до виключної компетенції поліцейських уповноваженого підрозділу Національної поліції України. Незгода водія із наявністю в нього ознак сп'яніння не звільняє його від передбаченого п. 2.5. ПДР України обов'язку виконати вимогу поліцейського про проходження відповідного огляду.
Підстави ставити під сумнів достовірність наявних у справі доказів відсутні, оскільки ці докази повністю узгоджуються між собою, доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, та не спростовують правомірності дій інспекторів ПП щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, які діяли у повній відповідності до вимог КУпАП на Інструкції.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення як особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, підтверджується постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.03.2024 (справа № 212/2949/24) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП за ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, вчинене повторно протягом року після вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Перевіряючи наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2.1а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року.
Відповідно до довідки з Національної автоматизованої інформаційної системи від 19.07.2024, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Постановою від 07.03.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Доказів оскарження чи скасування вказаної постанови суду не надано.
Вказані факти та встановлені судом обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 , який посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував, однак 19.07.2024 керував транспортним засобом, будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, свідомо продовжив допускати порушення.
Приймаючи до уваги викладене, дослідивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Обираючи вид і міру стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує особу ОСОБА_1 , його ухилення від явки до суду, явне зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративного проступку, який створює небезпеку і загрозу як його здоров'ю та життю, так і інших учасників дорожнього руху, тому вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню.
При цьому враховується, що ОСОБА_1 вчинив два взаємопов'язаних адміністративних правопорушення і їх розгляд відбувається одночасно одним і тим же місцевим судом, тому стягнення на нього, відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто в межах санкції ч. 5 ст. 125 КУпАП, у виді адміністративного штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
На переконання суду, таке стягнення, відповідно до ст. 23 КУпАП, буде справедливим, достатнім та виправданим метою застосування стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 КУпАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Згідно з абз. 4 п. 28 роз'яснень постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14 (із змінами і доповненнями від 19.12.2008 № 18) - не можна накладати оплатне вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Тобто, за змістом вищезазначеного, оплатному вилученню підлягає лише той предмет чи об'єкт адміністративного правопорушення, власником якого є сам правопорушник.
До матеріалів справи надано копію свідоцтва серії АСО 664955 про реєстрацію транспортного засобу Volkswagen Passat, р/н НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 .
Відтак, суд дійшов висновку, що при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, питання про оплатне вилучення транспортного засобу вирішити неможливо.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 27, 33, 36, 40-1, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130, ст. ст. 283, 284, 289 КУпАП, суддя, -
Об'єднати в одне провадження матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 № 177/1724/24 (провадження № 3/177/1170/24) за ч. 2 ст. 130 КУпАП та № 177/1725/24 (провадження № 3/177/1171/24) за ч. 5 ст. 126 КУпАП, присвоївши об'єднаній справі єдиний номер 177/1724/24.
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу, власником якого є інша особа.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в особі Державної судової адміністрації України в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі десяти днів з моменту її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вище вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя: