Справа № 204/7280/24
Провадження № 1-кп/204/1018/24
01 серпня 2024 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12024041680000454, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 травня 2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має професійну-технічну освіту, не одруженого, який до обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою працював рецептурщиком ТОВ «Малбі Фудс», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Окрім цього, заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_4 . В обґрунтування свого клопотання зазначив, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад сім років, та з урахуванням тих обставин, що обвинувачений не має будь якої рухомої/нерухомої власності, міцних соціальних зв'язків, він може безперешкодно покинути територію міста Дніпра та області переслідуючи мету не бути засудженим у подальшому, а отже існує ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду. Крім того, на думку прокурора існує ризик незаконного впливу обвинуваченим на потерпілу, свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні, оскільки анкетні дані та місця мешкання останніх достовірно йому відомі, шляхом їх залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди, з метою уникнення відповідальності за особливо тяжкий злочин. Також прокурор стверджує, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом зміни місця проживання, оскільки ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв'язків, а також враховуючи, що на всі території України введено воєнний стан, який наразі є продовженим та не скасованим, що доводить вказаний ризик та демонструє можливість впливу ОСОБА_4 на хід судового розгляду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Крім того, прокурор вважає, що менш суворі запобіжні заходи не здатні забезпечити запобігання вищевказаним ризикам, оскільки: запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не відповідає тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення; застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є недоцільним з урахуванням тяжкості злочину та того, що відсутні особи, які б заслуговували на довіру; застосування застави як запобіжного заходу є недоцільним, оскільки його вчинено із застосуванням насильства; запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не здатний забезпечити виконання покладених обов'язків на ОСОБА_4 , оскільки базуються лише на суб'єктивному відношенні останнього до необхідності виконання покладених на нього обов'язків.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та підтримала клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому.
Захисник ОСОБА_5 не заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду. Щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 заперечував та зазначив про необґрунтованість доводів прокурора щодо наявності ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України. Захисник пояснив, що його підзахисний має постійне місце проживання та родину (батько, мати та брат), а до обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також був офіційно працевлаштований, з огляду на це доводи прокурора щодо відсутності у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків вважає необґрунтованими. Крім того, обвинувачений не має паспорту громадянина України для виїзду за кордон, а введення в Україні воєнного стану саме по собі перешкоджає вільному переміщенню обвинуваченого. Також захисник вважає необґрунтованим ризик впливу на потерпілу, свідків та експертів, з огляду на те, що прямих свідків злочину не має, всі експертизи проведено, а тому впливати на них немає сенсу. Обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. Враховуючи вказане, захисник вважає, що щодо обвинуваченого слід застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладення обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника та просив застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, обговоривши доводи клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Кримінальне провадження підсудне Красногвардійському районному суду м. Дніпропетровська. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Клопотання про колегіальний розгляд даного кримінального провадження від обвинуваченого не надійшло. Тому дане кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Розглянувши клопотання прокурора щодо продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Судом встановлено, що ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 червня 2024 року було продовжено ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 04 серпня 2024 року без визначення розміру застави.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Так, відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч.2 ст.177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри, то суд звертає увагу на те, що оцінка обґрунтованості пред'явленого особі обвинувачення судом здійснюватиметься після закінчення судового розгляду під час ухвалення вироку. Станом на 01.08.2024 року стадія досудового розслідування завершена та зібрано усі докази, які прокурор вважав достатніми для складення обвинувального акту. Із змісту обвинувального акту, який надійшов до суду, вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. В обвинувальному акті зокрема викладене формулювання обвинувачення та фактичні обставини правопорушення.
При вирішенні питання щодо можливості продовження запобіжного заходу обвинуваченому, судом враховано наведені прокурором ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, усвідомлюючи невідворотність покарання та його наслідки, з метою уникнення відповідальності за вчинене, може переховуватись від суду. Наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, а також батьків, з якими він проживав, на думку суду, не свідчить про наявність таких міцних соціальних зв'язків, які були б достатнім стримуючим фактором, який би спростовував ризик переховування обвинуваченого від суду. Крім того, перевіряючи наявність ризику впливу на свідків, потерпілу та експертів, суд враховує, що обвинуваченому відомі їх анкетні дані, вони ще не були допитані під час судового розгляду, у зв'язку з чим існує обґрунтований ризик впливу на них обвинуваченим, шляхом їх вмовляння чи залякування.
Що стосується доводів прокурора щодо наявності ризику перешкоджання обвинуваченим кримінальному провадженню іншим чином, то на думку суду, наявність такого ризику не доведена. Адже прокурором не наведено обґрунтованих доводів, яким саме чином обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню та впливати на судовий розгляд, не конкретизовано способів та можливих наслідків такого перешкоджання. В свою чергу відсутність міцних соціальних зв'язків у обвинуваченого свідчить про ризик ухилення від суду, про що було зазначено вище.
Суд вважає, що обраний та продовжений щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
При цьому застосований до обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м'який.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого суд на даному етапі не встановив, а отже підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який відсутні.
За таких обставин суд приходить до висновку, що підстави для продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого у вигляді тримання під вартою не відпали, більш м'які запобіжні заходи не в змозі гарантувати його належну поведінку, а тому дію обраного запобіжного заходу слід продовжити на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 193-194, 197, 314, 315, 369- 372, 376 КПК України, суд, -
Кримінальне провадження №12024041680000454, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 травня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, за адресою: м. Дніпро, просп. Лесі України,77-Б, о 15 годині 40 хвилин 08 серпня 2024 року.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
До судового засідання викликати учасників кримінального провадження.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» строком на 60 днів до 29 вересня 2024 року включно.
Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» для виконання та вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1