Справа № 203/1984/24
Провадження № 2/0203/1066/2024
31.07.2024 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Казака С.Ю.
при секретарі - Потаповій В.С .
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 15.02.2022 року між товариством та відповідачем було укладено договір про надання кредиту №449251-КС-002, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору відповідачу було видано кредит в сумі 25000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника. Посилаючись на те, що відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 10.04.2024 року виникла заборгованість в сумі 65284 грн. 42 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 25000 грн., прострочені платежі по процентам - 36534 грн. 42 коп., прострочені платежі за комісією - 3750 грн., позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені по справі судові витрати.
Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 26.04.2024 року позов було прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.
В призначене судове засідання представник позивача та відповідач не з'явились.
В позовній заяві позивач просив розглядати справу без участі його представника, не заперечуючи проти заочного розгляду справи.
Відповідач до суду повторно не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не надав.
З урахуванням цього, судом у відповідності до ч.3 ст.211, ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст.280,281 ЦПК України було ухвалено про розгляд справи за відсутності сторін, в заочному порядку та без фіксації судового засіданні за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши викладені в позовній заяві доводи та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до чч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Частинами 1,2 ст.642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
В зв'язку із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 року, який набрав чинності 30.09.2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Так, ст.3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону).
За змістом ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено, вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, що 15.02.2022 року між сторонами було укладено договір про надання кредиту №449251-КС-002, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов вказаного договору банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 25000 грн., строком на 24 тижні, з фіксованою процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 0,86470000% на день. Комісією за надання кредиту в розмірі 3750 грн., яка залишається незмінною протягом усього строку договору. Термін дії договору до 02.08.2022 року.
На виконання умов договору позивачем на картковий рахунок відповідача було перераховано кошти в сумі 25000 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» від 17.04.2024 року про перерахування згідно договору з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» коштів в сумі 25000 грн. на картку відповідача, номер якої зазначений в акцепті пропозиції (оферти) від 15.02.2022 року, а також наданої АТ «Універсал Банк» інформації та руху коштів по банківській картці, що була витребувана судом за клопотанням позивача.
Як зазначив позивач, не спростовано відповідачем та вбачається з розрахунку заборгованості, на кінець строку дії договору 02.08.2022 року та станом на 10.04.2024 року заборгованість відповідача за договором становить 65284 грн. 42 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 25000 грн., прострочені платежі по процентам - 36534 грн. 42 коп., прострочені платежі за комісією - 3750 грн.
З урахуванням вищенаведеного, оскільки відповідач у передбачені кредитним договором строки кредит в повному обсязі не повернув, проценти за користування кредитом та встановлену комісію не сплатив, суд приходить до висновку про обгрунтованість, доведеність та необхідність задоволення позовних вимого, стягнувши з відповідача на користь позивача зазначену вище заборгованість, а також у відповідності до ст.141 ЦПК України понесені позивачем по справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст.6,512,514,526,626,627,628,641,642,1048-1050,1054 ЦК України, ст.ст.3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.2,4,5,10-13,76-81,141,211,223,247,258,259,263-268,280,281 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором про надання кредиту №449251-КС-002 від 15 лютого 2022 року, яка утворилась станом на 10 квітня 2024 року, в сумі 65284 грн. 42 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 25000 грн., прострочені платежі по процентам - 36534 грн. 42 коп., прострочені платежі за комісією - 3750 грн.; а також стягнути судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 31 липня 2024 року.
Суддя С.Ю.Казак