Справа № 201/9174/24
Провадження № 1-кс/201/3178/2024
31 липня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СВ 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 22024050000001312, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Світловодськ Кіровоградської області, громадянина України, одруженого, утриманців не маючого, працюючого в ПП «Віктор і К» інспектором служби безпеки, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
- прокурор ОСОБА_4
- слідчий ОСОБА_3
- підозрюваний ОСОБА_5
- захисник ОСОБА_6
Короткий виклад клопотання.
Слідчими відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях за процесуального керівництва прокурорів відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024050000001312, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2024 року, в якому ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.
Позиції учасників.
Прокурор зі слідчим підтримали клопотання з підстав, зазначених у ньому, просили задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 повідомив, що свою вину не визнає, зазначив, що аккаунт ОСОБА_7 належить йому, під час слідчого експерименту під тиском слідчого і захисника надав викривальні щодо себе покази.
Захисник просив у задоволенні клопотання відмовити з огляду на необгрунтованість підозри і недоведеності ризиків. Зазначив, що подружжя ОСОБА_8 мають намір всиновити дитину, про що подані відповідні документи. Просив застосувати до свого підзахисного цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслету або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, наголосивши на тісних соціальних зв'язках його підзахисного.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Вислухавши учасників судового процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22024050000001312, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Встановлено, що згідно із Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного права президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_9 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.
Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан.
В подальшому Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12.08.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 757/2022 від 07.11.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 58/2023 від 06.02.2023 , строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 254/2023 від 01.05.2023, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 451/2023 від 26.07.2023, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 734/2023 від 06.11.2023 , строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 49/2024 від 05.02.2024 , строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024.
Відповідно до «Федерального закона «Об органах федеральной службы безопасности в Российской Федерации» 03 квітня 1995 року створено іноземну організацію «Федеральная служба безопасности Российской Федерации (ФСБ России)» (далі за текстом - ФСБ РФ), на яку відповідно до ст. 11 вказаного закону покладено проведення розвідувальної діяльності.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, не пізніше квітня 2024 року (точний час та дату під час досудового розслідування не встановлено) представником іноземної організації - співробітником ФСБ РФ, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України, шляхом здійснення проти неї підривної діяльності, залучено до конфіденційного спілкування громадянина України ОСОБА_5 .
Так, громадянин України ОСОБА_5 не пізніше квітня 2024 року (точний час та дату органом досудового розслідування не встановлений), діючи умисно, всупереч інтересам держави України, в умовах воєнного стану, маючи негативне ставлення до чинної державної влади України, будучи прихильником проросійських поглядів, керуючись власними переконаннями та ідеологічним мотивом, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, перебуваючи у смт Власівка Олександрійського району Кіровоградської області (більш точне місце органом досудового розслідування не встановлено), за допомогою власного мобільного телефону марки Redmi моделі Note 9, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , використовуючи облікові записи з нікнеймом « ОСОБА_7 » з ім'ям користувача « ОСОБА_10 » з «user id: НОМЕР_3 », що зареєстрований за номером мобільного зв'язку НОМЕР_4 , та нікнеймом « ОСОБА_11 » з ім'ям користувача « ОСОБА_12 » з « ІНФОРМАЦІЯ_2 » месенджера «Telegram», використовуючи чат-бот під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », надав допомогу в проведенні підривної діяльності проти України представнику іноземної організації, а саме співробітнику ФСБ РФ - користувачу облікового запису в месенджері «Telegram» з ім'ям користувача « ОСОБА_13 », зареєстрованого за номером мобільного зв'язку НОМЕР_5 , шляхом надання інформації про ураження засобами держави-агресора об'єктів критичної інфраструктури, переміщення та розташування військової техніки і особового складу Збройних Сил України (далі за тестом - ЗСУ) на території Олександрійського району Кіровоградської області.
При цьому, громадянин України ОСОБА_5 усвідомлював, що передана ним інформація буде використана представниками РФ для проведення підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану.
Так, 25.04.2024 о 08 год. 57 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у смт Власівка Олександрійського району Кіровоградської області (більш точне місце органом досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам іноземної організації ФСБ РФ в проведенні підривної діяльності проти України, використовуючи обліковий запис з нікнеймом « ОСОБА_7 » з ім'ям користувача « ОСОБА_10 » месенджера «Telegram» шляхом надсилання текстового повідомлення надав представнику ФСБ РФ інформацію про розташування зенітної установки «ІНФОРМАЦІЯ_5.
В подальшому, 08.05.2024 о 9 год. 41 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у смт Власівка Олександрійського району Кіровоградської області (більш точне місце органом досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам іноземної організації ФСБ РФ в проведенні підривної діяльності проти України, використовуючи обліковий запис з нікнеймом « ОСОБА_11 » з ім'ям користувача « ОСОБА_12 » месенджера «Telegram», шляхом надсилання текстового повідомлення, надав представнику ФСБ РФ інформацію про ураження гаражного кооперативу поблизу Кременчуцької гідроелектростанції засобами ураження держави-агресора, про розташування сил та засобів протиповітряної оборони ЗСУ у лісовому масиві в районі очисних споруд поблизу АДРЕСА_3 , а також про розташування, переміщення та роботу під час повітряної тривоги зенітної установки «ІНФОРМАЦІЯ_5.
Цього ж дня, о 9 год. 43 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у смт Власівка Олександрійського району Кіровоградської області (більш точне місце органом досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам іноземної організації ФСБ РФ в проведенні підривної діяльності проти України, використовуючи обліковий запис з нікнеймом « ОСОБА_11 » з ім'ям користувача « ОСОБА_12 » месенджера «Telegram», шляхом надсилання текстових повідомлень з фотознімками надав представнику ФСБ РФ інформацію про ураження гаражного кооперативу поблизу Кременчуцької гідроелектростанції засобами ураження держави-агресора.
Крім того, цього ж дня, об 11 год. 48 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у смт Власівка Олександрійського району Кіровоградської області (більш точне місце органом досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам іноземної організації ФСБ РФ в проведенні підривної діяльності проти України, використовуючи обліковий запис з нікнеймом « ОСОБА_11 » з ім'ям користувача « ОСОБА_12 » месенджера «Telegram», шляхом надсилання текстового повідомлення з відеозаписом тривалістю 01 хв. 41 с, надав представнику ФСБ РФ інформацію про ураження гаражного кооперативу поблизу Кременчуцької гідроелектростанції засобами ураження держави-агресора.
В подальшому, 09.05.2024 о 16 год. 56 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у смт Власівка Олександрійського району Кіровоградської області (більш точне місце органом досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам іноземної організації ФСБ РФ в проведенні підривної діяльності проти України, використовуючи обліковий запис з нікнеймом « ОСОБА_11 » з ім'ям користувача « ОСОБА_12 » месенджера «Telegram», шляхом надсилання текстового повідомлення надав представнику ФСБ РФ інформацію про ураження частини машинного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 засобами ураження держави-агресора.
Далі, 24.05.2024 о 13 год. 36 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у смт Власівка Олександрійського району Кіровоградської області (більш точне місце органом досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, з особистих мотивів, з метою надання допомоги представникам іноземної організації ФСБ РФ в проведенні підривної діяльності проти України, використовуючи обліковий запис з нікнеймом « ОСОБА_11 » з ім'ям користувача « ОСОБА_12 » месенджера «Telegram», шляхом надсилання текстового повідомлення надав представнику ФСБ РФ інформацію про падіння уламків збитої ракети в лісовому масиві на виїзді з АДРЕСА_3 , а також про розташування, переміщення та роботу сил та засобів протиповітряної оборони ЗСУ поблизу Кременчуцької гідроелектростанції.
Передача вказаної інформації іноземній державі, іноземній організації або їх представникам могла нанести шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, підірвати стан боєготовності військових формувань України чи нести загрозу життю та здоров'ю їх військовослужбовців та може бути використана в проведенні підривної діяльності проти України.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, інформаційній безпеці України: наданні представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
30.07.2024 о 07:54 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України.
30.07.2024 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Щодо обґрунтованої підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії №78/2/31/1-37т від 21.06.2024;
- протоколом обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 від 30.07.2024;
- протоколом затримання ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення від 30.07.2024;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 30.07.2024;
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 від 30.07.2024.
- іншими матеріалами, які зібраними оперативним підрозділом, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КПК України є доказом.
Всі ці документи містять достатні дані для пред'явлення ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою отримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення є підтвердженою.
При цьому, стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.
Щодо існування ризиків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий вказує на існування ризиків, передбачених п.п. 1- 5 частини 1 статті 177 КПК України, які, на думку слідчого судді, є підтвердженими.
На думку слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_5 спроможний:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_5 , згідно із ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, тому підозрюваний ОСОБА_5 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до чинного законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон або до окупованої території.
2) підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування.
У разі незастосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній буде в змозі знищити (видалити дистанційно з іншого пристрою відомості листування), сховати та спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
3) незаконно впливати на експерта у кримінальному провадженні, а також інших осіб, які на теперішній час ще не надали органу досудового розслідування покази у кримінальному провадженні, однак їм можливо відомі обставини скоєння злочину;
На теперішній час органом досудового слідства не встановлені всі особи, причетні до вчинення цього кримінального правопорушення, а також, свідки, покази яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що у випадку не обрання ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, створить передумови для продовження спілкування останнього з зазначеними особами, впливу на достовірність показань свідків у даному кримінальному провадженні.
4) перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, а саме: ОСОБА_5 , у разі застосування до нього запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, зможе попередити інших невстановлених осіб, із котрими він підтримував контакт для здійснення протиправної діяльності, про необхідність зміни акаунту чи способів зв'язку, чим унеможливить подальше документування вчиненого злочину;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Оскільки ОСОБА_5 , проживає у населеному пункті, де на теперішній час розміщуються підрозділи Збройних Сил України та інші утворені відповідно до законів України військові формування, у разі не обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дозволить йому продовжити кримінальне правопорушення.
Враховуючи лояльне налаштування ОСОБА_5 , до окупаційних військ рф, не обрання стосовно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може створити передумови для вчинення ним нового кримінального правопорушення, або продовження злочину в якому підозрюється.
24 лютого 2022 року указом Президента України ОСОБА_14 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, тому необхідно взяти до уваги, що ОСОБА_5 , вчинив злочин, під час воєнного стану.
З урахуванням викладеного підозрюваний ОСОБА_5 , спроможний:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України);
- незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України);
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України);
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Висновки.
Слідчим суддею встановлена обґрунтованість підозри. Також слідчим суддею встановлені ризики, передбачені п.п. 1- 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на сьогоднішній день є доведеними.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
Оскільки інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, то з огляду на обґрунтованість підозри та наявності ризиків, клопотання підлягає задоволенню.
Характер та спосіб вчинених дій, специфіка кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дають підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу він може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому підозрюється, а також інші кримінальні правопорушення, переховуватися з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи характер дій підозрюваного, які пов'язані з підтриманням військової агресії Російської Федерації проти України.
При прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою враховується той факт, що ОСОБА_5 підозрюється у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: наданні представникам іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
При цьому доводи захисника про наявність в нього міцних соціальних зв'язків та постійного місця проживання, не спростовують об'єктивно існуючі у провадженні ризики та не можуть бути достатніми стримуючими факторами його належної процесуальної поведінки.
Щодо строку дії запобіжного заходу.
У відповідності до ст. 219 КПК України досудове розслідування може бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
В подальшому згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою.
У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру 30.07.2024, тому досудове розслідування має бути закінченим до 30.09.2024 року, а тому саме до цього строку в межах 60 днів з часу затримання підозрюваного слідчий суддя може застосувати запобіжний захід.
Щодо застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
Оскільки інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення входить до вищевказаного переліку, розмір застави слідчий суддя не визначає, оскільки застосування застави не відповідатиме тяжкості та характеру вчиненого злочину, а також особі підозрюваного.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187,193-194,196-197,205,369-372,392-393 КПК України, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 07:54 години 27 вересня 2024 року, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1