Справа № 175/11502/24
Провадження № 1-кс/175/3578/24
Ухвала
Іменем України
05 серпня 2024 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
при секретареві - ОСОБА_2
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 02 серпня 2024 року, погоджене із прокурором Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052390001306 від 01 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України -
встановив:
До слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 02 серпня 2024 року, погоджене із прокурором Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052390001306 від 01 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області перебуває кримінальне провадження № 12024052390001306 від 01 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
У даному кримінальному провадженні, досудовим розслідуванням встановлено, що 01.08.2024 року до ЧЧ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено труп громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ознаками насильницької смерті.
З метою врятування майна (речових доказів), виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, оскільки у разі зволікання із проведенням огляду існувала реальна загроза їх знищення (втрати), в період часу з 00 години 45 хвилини 02.08.2024 року по 01 годину 10 хвилин 02.08.2024 року, слідчим у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено огляд місця події домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено:
-Ніж з нашаруванням РБК;
-Змив РБК з поверхні дверей до прихожої;
-Зріз наволочки з нашаруванням РБК.
02.08.2024 встановлено особу причетну до вчинення злочину та під час затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку ст. 207, 208 КПК України, вилучено одяг, в якому він знаходився на момент вчинення злочину та на якому збережені сліди вчинення злочину, а саме:
- Сорочка світлого кольору, яка належить ОСОБА_7 ;
- Шорти темного кольору, які належать ОСОБА_8 .3.
Вказані об?єкти постановою слідчого визнано речовими доказами, оскільки вони зберегли на собі сліди злочину та будуть використані для проведення експертних досліджень, необхідних для встановлення істотних обставин кримінального провадження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів, що і потрібно під час даного досудового розслідування.
Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об?єкти, що були знаряддям скоєння кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або утримують інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час проведення досудового розслідування.
Згідно зі ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 170-174 КПК України.
Виходячи з норм ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об?єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов?язків, у тому числі у реалізації права на збирання речових доказів.
Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України, серед іншого встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Нормами ч. 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об?єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об?єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В свою чергу, вказані речі відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки є об?єктом кримінально протиправних дій. Слідчим винесено постанову про визнання їх речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки на теперішній час у слідства є достатньо підстав вважати, що вилучене під час вказаного вище огляду майно може бути використане в якості доказів у кримінальному провадженні.
Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, а саме перелічених вище речових доказів, для виконання завдання арешту майна, встановленого ч. 1 ст. 170 КПК України, щодо запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а також для забезпечення проведення експертиз, наявні підстави у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження - арешту.
У разі зволікання із наданням дозволу на арешт майна (речових доказів) виникає ризик їх знищення або переховування.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Таким чином, з метою подальшого використання вилученого майна у кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні на нього арешту.
У зв?язку з викладеним, враховуючи, що зазначене вище майно, вилучене в ході проведення огляду місця події 02.08.2024 року в період часу з 00 години 45 хвилин по 01 годину 10 хвилин з приміщення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та в ході затримання ОСОБА_9 в порядку ст. 207, 208 КПК України, вважається тимчасово вилученим майном та містить відомості, що мають доказове значення у кримінальному провадженні слідчий звернувся до суду із відповідним клопотанням.
У судовому засіданні слідчий не з'явився, надав клопотання в якому підтримав клопотання та просив розгляд клопотання проводити без його участі.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього документи, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12024052390001306 від 01 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Майно було вилучено 22 липня 2024 року і 23 липня 2024 року було клопотання слідчого щодо арешту майна надано до суду.
Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
При вирішенні питання про арешт майна суд враховує правову підставу для арешту майна, а також наслідки арешту майна, якими є фактичне позбавлення осіб можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, суд вважає необхідним клопотання задовольнити та накласти арешт на вищевказані речі та майно.
Керуючись ст.ст. 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 02 серпня 2024 року, погоджене із прокурором Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052390001306 від 01 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, яке було вилучено в період часу з 00 години 45 хвилини 02.08.2024 року по 01 годину 10 хвилин 02.08.2024 року, під час огляду місця події домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- Ніж з нашаруванням РБК;
а також на речі, вилучені в ході затримання ОСОБА_9 в порядку ст. 207, 208 КПК України, із забороною права на відчуження, розпорядження, користування, а саме:
- Сорочка світлого кольору, яка належить ОСОБА_7 ;
- Шорти темного кольору, які належать ОСОБА_8 .3.
Роз'яснити, що згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський районний суд до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1