Справа № 932/6329/24
Провадження № 1-кс/932/2043/24
26 липня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, не одруженого, утриманців не маючого, не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного за ч.1 ст.296 КК України,
в межах кримінального провадження №12024041030002590 від 24.07.2024, -
У клопотанні слідчий, за погодженням із прокурором, просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без можливості внесення застави.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_4 , 24.07.2024, близько 21:00 год., перебуваючи на проїжджій частині по АДРЕСА_2 , де у нього виник конфлікт з із потерпілим ОСОБА_7 , свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , розпилив газовий балончик в лице ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , після чого вистрілив два рази із пневматичного пістолету в ногу ОСОБА_7 , спричинивши йому тілесні ушкодження.
У клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру та щодо нього існують ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню в інший спосіб.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, навів пояснення, аналогічні фабулі клопотання.
Підозрюваний вказав, що він керував автомобілем. Його зупинили водії на мотоциклах, заблокували рух та почали бити його по голові через відкритий люк, також вони наносили удари по машині. З метою захисту він вийшов та розпилив газовий балончик, про те це не дало жодного результату. Після цього він дістав травматичний пістолет, здійснив попереджувальний постріл. Враховуючи що посягання не припинялося він вистрілив в ногу нападнику. Відразу після цього він викликав працівників поліції.
Щодо запобіжного заходу просив обмежитися домашнім арештом.
Захисник вказав про необґрунтованість підозри, зокрема про те, що мотоциклісти напали на підозрюваного, наносили удари по машині та підозрюваному, а останній лише оборонявся. Також заперечив існування усіх заявлених ризиків.
Заслухавши доводи прокурора на підтримання заявленого клопотання, заперечення підозрюваного, захисника, дослідивши надані сторонами докази, слідчим суддею встановлено наступне.
Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру, 24.07.2024, за №12024041030002590, внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
Згідно протоколу затримання, ОСОБА_4 затримано 22:00 год. 24.07.2024 за адресою: АДРЕСА_2 .
25.07.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст.296 КК України.
Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_4 підозрюється у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчиненому із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
На підтвердження підозри надано: протоколи допиту потерпілого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; протоколи пред'явлення особи для впізнання із потерпілим та свідками; протокол перегляду відео, наданого свідком ОСОБА_11 ; виписку з медичної карти ОСОБА_7 .
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
Щодо обґрунтованості підозри.
Факт здійснення підозрюваним пострілів, в тому числі в ногу потерплому підтверджується показаннями потерпілого, свідків та не заперечується підозрюваним.
Разом із тим наявні дві версії розвитку подій, що призвели до таких пострілів.
Так версія сторони обвинувачення ґрунтується на позиції потерпілого, а також свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які є друзями потерпілого та учасниками конфлікту. За такою версією потерпіли порушував правила дорожнього руху, після чого напав на потерпілого та свідків.
В свою чергу підозрюваний зазначає, що захищався від нападу потерпілого та свідків.
При цьому версія сторони обвинувачення підтверджується фактично показаннями однієї із сторін конфлікту.
Незацікавлений свідок ОСОБА_11 у протоколі допиту вказувала лише про завершальну стадію конфлікту, тому її покази не підтверджують версію сторони обвинувачення. В судовому засідання сторона обвинувачення вказала про відсутність відео вчиненого злочину, відеозапис із телефону ОСОБА_11 слідчому судді не надано.
Окрім цього, потерпілий вказав, що він з друзями зупинився та підійшов до автомобіля потерпілого, на фотознімках до протоколу огляду видно, що мотоцикл стоїть перед автомобілем, фактично створюючи йому перешкоду в русі, у рапорті працівника поліції вказано що зі слів свідка ОСОБА_11 водії мотоциклів почали бити автомобіль, потерпілий зазначив, що після першого пострілу він пішов до підозрюваного. Викладене узгоджується із версією підозрюваного.
Також заслуговує на увагу той факт, що саме підозрюваний першим викликав поліцію на місце інциденту.
З огляду на доведені факти пострілів підозрюваним у потерпілого посеред проїжджої частини та за участі інших осіб, зважаючи на початкову стадію досудового розслідування, приходжу до переконання про наявність обґрунтованої підозри про вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України. Викладене дозволяє застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Разом із тим, все описане не дає можливості ствердити про вагомість зібраних стороною обвинувачення доказів. Викладене впливає на вид запобіжного заходу (п.1 ч.1 ст.178 КПК України).
Окрім наведеного, визначаючи вид запобіжного заходу, виходжу із такого.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному та не проживання його за зареєстрованим місцем проживання можуть свідчити про можливість переховування підозрюваним.
Ризик впливу на свідків не мотивний взагалі, а щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не вказано навіть конкретних дій підозрюваного, від вчинення яких має уберегти запобіжний захід.
За приписами ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Стороною обвинувачення не наведено вказаних мотивів.
Зважаючи фабулу підозри (постріли в ногу потерпілому), а також на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, відсутність у нього попередніх судимостей та приписи ст.75 КК України, приходжу до переконання про необхідність та достатність застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборонити йому покидати житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.
Негайно доставити ОСОБА_4 за місцем відбування домашнього арешту де звільнити з під варти.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, який здійснює кримінальне провадження, прокурора та суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали встановити до 25.09.2024.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 31.07.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1