Справа № 199/5774/24
(1-кп/199/494/24)
іменем України
06.08.2024 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
судді - ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024041630000869 відносно:
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, освіта вища технічна, неодруженого, військовозобов'язаного, працюючого як фізична особа - підприємець, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345КК України,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_2 ,
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до п. 2, 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція, відповідно до покладених на неї завдань, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, а також здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (надалі - ГУНП в Дніпропетровській області) № 38 о/с від 30.01.2023 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області та відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 91 о/с від 22.02.2021 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 призначено на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області (надалі - ДОП СП ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області).
Відповідно до наказу № 468 від 08.07.2024 «Про залучення поліцейських для проведення антитерористичних заходів» ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, ДОП СП ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 та ДОП СП ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 (надалі по тексту - працівники правоохоронного органу ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ) 08.07.2024 залучено до чергування з метою проведення профілактичних (превентивних) заходів, спрямованих на підтримання публічної безпеки і порядку; виявлення, припинення, документування кримінальних та адміністративних правопорушень; боротьбу із нелегальним ринком підакцизної продукції; ліквідації незаконної торгівлі пальним, алкогольними та тютюновими виробами; незаконних операцій з металобрухтом; виявлення громадян, які ухиляються від призову на строкову військову службу, призову за мобілізацією, військового обліку або спеціальних (перевірочних) зборів, військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину або місце несення служби, протидію поширення заборонених та обмежених у вільному обігу предметів, товарів, зокрема: зброї, наркотиків, тощо; протидію вуличній злочинності, розбоям, грабежам, хуліганства.
В супроводі з працівниками правоохоронного органу ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на патрулювання заступили працівники - військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у складі: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника ТЦК або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Упродовж чергування 08.07.2024 приблизно о 09:30 годині працівники правоохоронного органу ОСОБА_7 та ОСОБА_6 разом з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 на службовому транспорті працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 рухались по АДРЕСА_2 , де поблизу будинку АДРЕСА_3 помітили особу чоловічої статі віком приблизно 25-30 років та вирішили зупинитись та підійти до даного громадянина, щоб перевірити його військово-облікові документи.
Коли працівники правоохоронного органу ОСОБА_7 та ОСОБА_6 разом з працівникам ІНФОРМАЦІЯ_3 вийшли з автомобіля, працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 підійшли до вищевказаного чоловіка, представились та попросили пред'явити військово-облікові документи для перевірки. Даний громадянин представився, як ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після чого працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 запитали у ОСОБА_2 , чому останній відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронному кабінеті призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, відповідно до чинного законодавства.
В цей час працівник правоохоронного органу ОСОБА_6 , використовуючи службовий планшет, провів перевірку громадянина ОСОБА_2 на наявність вчинення ним кримінальних або адміністративних правопорушень через наявні бази Національної поліції України та встановив, що ОСОБА_2 перебуває в активному розшуку, ініціатором якого є ІНФОРМАЦІЯ_3.
Надалі працівники правоохоронного органу ОСОБА_7 та ОСОБА_6 разом з працівникам ІНФОРМАЦІЯ_3 запросили ОСОБА_2 проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_3.
Після чого ОСОБА_2 почав втікати від працівників правоохоронного органу ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 з АДРЕСА_2 .
Як реакцію на такі дії ОСОБА_2 , працівники правоохоронного органу ОСОБА_7 та ОСОБА_6 почали наздоганяти ОСОБА_2 .
У цей час у ОСОБА_2 раптово виник злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень.
ОСОБА_2 , знаходячись за вищевказаною адресою, приблизно о 09:35 годині 08.07.2024, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на умисне заподіяння працівникам правоохоронних органів тілесних ушкоджень, розуміючи, що ДОП СП ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 та ДОП СП ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 знаходяться при виконанні своїх службових обов'язків, діючи умисно, дістав з кишені своїх штанів предмет, схожий на газовий балончик та, перебуваючи на відстані витягнутої руки, випустив вміст газового балончику шляхом розпилення в сторону працівників правоохоронних органів, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 легкі тілесні ушкодження у вигляді: хімічних опіків рогівок, слизових оболонок I-II ступеню обох очей та потерпілому ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження у вигляді: хімічних опіків рогівок, слизових оболонок I-II ступеню обох очей.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 , які виразились в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
31.07.2024 між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_12 та обвинуваченим ОСОБА_2 в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до угоди про визнання винуватості ОСОБА_2 зобов'язався повністю і беззастережно визнати в суді свою вину та обсяг обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, добровільно відшкодував потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 моральну шкоду.
Сторонами угоди визначено узгоджене ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 345 КК України у виді обмеження волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України узгоджено звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у відповідності до положень абзацу 5 ч. 4 ст. 469 КПК України надали прокурору письмові згоди на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим та про призначення обвинуваченому покарання з випробуванням.
У підготовчому судовому засідання обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, яке відноситься до нетяжкого злочину, беззастережно і добровільно визнав свою вину у пред'явленому обвинуваченні в повному обсязі, заявив про щире каяття у вчиненому, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Прокурор та захисник у підготовчому судовому засіданні просили суд затвердити угоду про визнання винуватості.
За таких підстав суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, його дії за цим законом кваліфіковані вірно.
Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та/або закону, не допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди відповідають інтересам суспільства; умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , - не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_2 вперше притягається до кримінальної відповідальності, вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, має вищу технічну освіту, військовозобов'язаний, неодружений, працевлаштований як фізична особа - підприємець, характеризується позитивно.
Таким чином, вивчивши надані матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, суд дійшов висновку про відповідність угоди вимогам ст. 469, 472 КПК України і наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
Також суд враховує, що ст. 96-1 КК України передбачена спеціальна конфіскація, яка полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі, використав як знаряддя вчинення кримінального правопорушення - предмет, зовні схожий на газовий балон з написом «PFEFFER KO FJG 40 мл», який належить йому.
За таких обставин суд вважає, що на підставі ст. 96-1, 96-2 КК України предмет, зовні схожий на газовий балон з написом «PFEFFER KO FJG 40 мл», який належить обвинуваченому, підлягає спеціальній конфіскації у власність держави, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
Питання про відшкодування витрат на залучення експерта суд вирішує у відповідності до приписів ст. 122, 124 КПК України.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
Питання щодо запобіжного заходу суд вирішує у відповідності до абз. 8 п. 2) ч. 3 та абз. 13) п. 2) ч. 4 ст. 374 КПК України.
Керуючись ст. 110, 314, 369, 371-374, 474, 475, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_12 та обвинуваченим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12024041630000869 відносно ОСОБА_2 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 31.07.2024 покарання за ч. 2 ст. 345 КК України у виді обмеження волі на строк три роки.
Звільнити на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши обвинуваченому ОСОБА_2 іспитовий строк на один рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Покласти на підставі п. 1), 2) ч. 1, п. 2) ч. 3 ст. 76 КК України на ОСОБА_2 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Конфіскувати у власність держави на підставі ст. 96-1, 96-2 КК України знаряддя вчинення кримінального правопорушення - предмет, зовні схожий на газовий балон з написом «PFEFFER KO FJG 40 мл» (квитанція № 03390), який належить обвинуваченому ОСОБА_2 .
Скасувати обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов'язані із проведенням судової трасологічної експертизи, в сумі 1135 (одна тисяча тридцять п'ять) гривень 92 (дев'яносто дві) гривні.
Речові докази:
-мобільний телефон марки «Samsung S7 edge» в прозорому чохлі imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S 20» в прозорому чохлі imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 ; предмет, зовні схожий на безпровідні навушники чорного кольору з написом «Huawei» - повернути ОСОБА_2 ;
-паперовий конверт з фрагментом аркуша паперу з наклеєною на нього липкою стрічкою зі слідом папілярного візерунку пальця руки; конверт з дактилокартою на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська, з урахуванням обмежень прав прокурора та обвинуваченого на оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394, 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1