Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
31.07.2024 Справа № 922/1952/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
при секретарі судового засідання Пугачові Д.І.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412)
до Фізичної особи-підприємця Швеця Владислава Ігоровича (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 454799,80 грн, розірвання договору, та зобов'язання звільнити приміщення
за участю представників сторін:
позивача - Батіг В. В. (ордер серії АХ № 1178659 від 15.03.2024);
відповідача - не з'явився;
Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Швеця Владислава Ігоровича (далі - відповідач), в якій просить суд:
1) розірвати договір оренди № 7516 від 31.01.2020, який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Швецем Владиславом Ігоровичем;
2) зобов'язати фізичну особу-підприємця Швеця Владислава Ігоровича звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 134,0 кв. м. та нежитлову будівлю літ. "Вп", площею 134,6 кв. м., що розташовані за адресою: м. Харків, пр.-т Гагаріна, буд. 62-А протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили;
3) стягнути з фізичної особи-підприємця Швеця Владислава Ігоровича на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 454799,80 грн, з яких:
286874,13 грн - заборгованості;
167925,67 грн - пені.
Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди № 7516 від 31.01.2020 щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.06.2024 відкрито провадження у справі № 922/1952/24; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 03.07.2024; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.07.2024 підготовче засідання відкладено на 17.07.2024.
В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у порядку та строк, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської від 06.06.2024.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.07.2024.
У судове засідання 31.07.2024 прибув представник позивача, який просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове не прибув, свого уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття суд не повідомив.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Судом вжито передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Зокрема, судом направлено на його адресу реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань копії ухвал від 06.06.2024, від 03.07.2024 та від 17.07.2024 проте вони повернулись на адресу суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с. 26-29, 34-37, 43-46).
Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляду справи, а останній в розумінні ст. ст. 120, 242 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлені про такий розгляд.
Оскільки неявка на судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Як свідчать матеріали справи, 31.01.2020 між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди № 7516 (далі за текстом - договір; а. с. 8-11), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 134,0 кв. м. та нежитлову будівлю літ. "Вп", площею 134,6 кв. м., загальною площею 268,6 кв. м. (технічні паспорти від 28.12.2004, інвентаризаційна справа № 73054), далі - майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, пр.-т Гагаріна, буд. 62-А та знаходиться на балансі КП "Жилкомсервіс".
Право на оренду цих приміщень отримано орендарем на підставі розпорядження управління комунального майна та приватизації № 48 від 31.01.2020 «Про затвердження результатів вивчення попиту потенційних орендарів на об'єкти оренди» (п. 1.1 договору).
На підставі п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою використання: для розміщення суб'єкта господарювання, що провадить діяльність з вирощування грибів.
Згідно з п. 3.1-3.2 договору вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 680500,00 грн (шістсот вісімдесят тисяч п'ятсот гривень 00 копійок) без ПДВ станом на 02.01.2020.
Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Харкова та пропорції її розподілу.
Базова орендна плата становить 8506,25 грн (вісім тисяч п'ятсот шість гривень 25 копійок) без ПДВ за грудень 2019.
Ставка орендної плати становить 15% (п'ятнадцять відсотків).
Згідно з п. 3.5 договору, орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця протягом 20 календарних днів наступного місяця.
Відповідно до п. 3.6. договору, розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Згідно з п. 11 Методики, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Відповідно до 3.10 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).
Пунктом 4.4 договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).
За змістом п. 2.3 договору у разі припинення цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений у листі про пролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін.
Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
У п. 4.13 договору сторони узгодили, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, та відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану орендованого майна чи його втрати (повної або часткової) з вини орендаря.
На підставі п. 10.1 договору цей договір діє до 31.12.2022.
За змістом п. 10.5 договору у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.
На виконання умов договору позивач актом приймання-передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) б/н від 31.01.2020 передав відповідачу в оренду нежитлові приміщення, визначені умовами договору (а. с. 12).
Однак, відповідач протягом дії договору не повністю сплачував орендні платежі, визначені умовами укладеного між сторонами договору. Зокрема, відповідачем сплачено орендну плату лише у січні 2020 року в сумі 34025,00 грн
В подальшому відповідач взагалі не виконував умови договору щодо сплати орендних платежів у зв'язку з цим, станом 30.04.2024 у нього утворилась заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 286874,13 грн.
Також у зв'язку з прострочення відповідачем виконання зобов'язань зі сплати орендної плати, позивачем нараховано йому пеню в сумі 167925,67 грн за прострочення оплати кожного з щомісячних орендних платежів по 26.04.2024.
З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав до відповідача лист № 2768 від 24.04.2024 (а. с. 13), в якому вимагав погашення існуючої заборгованості за договором.
Однак, відповідач залишив зазначений лист без відповіді, а викладені у ньому вимоги - без задоволення.
Зазначені обставини стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
У заявленому позові відповідач просить суд стягнути з відповідача існуючу заборгованість, пеню, розірвати договір з огляду на істотне порушення відповідачем його умов, та зобов'язати відповідача звільнити орендовані приміщення.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У даному випадку, факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості з орендної плати в сумі 286874,13 грн підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується. Строк виконання відповідачем зобов'язань з її оплати є таким, що настав.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення зазначеного боргу з відповідача на користь позивача підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення пені, суд зазначає.
Стаття 610 ЦК України вказує на те, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції можуть застосовуються у розмірі, визначеному умовами договору. При цьому їх розмір може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 3.10 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).
Факт прострочення відповідачем своїх зобов'язань зі сплати орендних платежів в передбачений договором строк підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростовується. Зазначене надає позивачу право на нарахування пені за таке прострочення.
Згідно з наданим позивачем розрахунком (а. с. 14-21) останнім нараховано до стягнення з відповідача 167925,67 грн пені за прострочення оплати кожного з щомісячних орендних платежів по 26.04.2024.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд констатує його арифметичну вірність. Перевірка розрахунку пені судом здійснювалась за допомогою інструменту "Юридичний калькулятор" (https://calc.sitebuy.pro/).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову в даній частині вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 167925,67 грн пені.
Щодо вимог позивача про розірвання договору та зобов'язання звільнити приміщення, суд зазначає.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено істотні умови договору, а саме: предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що орендодавець має право відмовитись від цього договору і вимагати відшкодування збитків, зокрема, якщо орендар не вносить плату протягом трьох місяців.
Відповідно до пп. 4 п. 7.2 договору орендодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків у разі внесення орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі.
Також, згідно з пп. 5 п. 7.2 договору право вимагати розірвання договору, також, виникає у разі, якщо орендар не виконує пп. 3.5, 3.6, 3.7, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4., 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10, 4.11, 4.12, 4.16, 4.17, 4.18, 4.19, 4.20, 4.21, 4.23 договору.
Відповідно до п. 10.3 договору, договір може бути розірвано на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього договору.
Відповідно до п. 10.6 договору, дія договору оренди припиняється, зокрема, достроково за згодою сторін або за рішенням суду.
У даному випадку відповідач істотно порушив умови договору оренди № 7516 від 31.01.2020, оскільки не сплачує орендної плати починаючи з липня 2020 року, тобто має борг майже за 4 роки користування предметом оренди Внаслідок зазначеного позивач позбавляється того, на що розраховував при укладанні цього договору, а саме, на отримання орендної плати.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині розірвання наведеного договору.
Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Крім того, як зазначалось, у п. 4.14 договору сторони узгодили, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, та відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану орендованого майна чи його втрати (повної або часткової) з вини орендаря.
Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 785 ЦК України та п. 4.14 договору у разі розірвання договору, відповідач зобов'язаний повернути позивачу орендовані приміщення. Тим більше, після такого розірвання у відповідача взагалі відсутні правові підстави займати нежитлові приміщення, які він орендував відповідно до умов договору оренди.
За таких обставин, позов в частині зобов'язання відповідача звільнити та повернути нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 134,0 кв. м. та нежитлову будівлю літ. "Вп", площею 134,6 кв. м., що розташовані за адресою: м. Харків, пр.-т Гагаріна, буд. 62-А, протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили також підлягає задоволенню.
З урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 10302,40 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 238-241, 247 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Розірвати договір оренди № 7516 від 31.01.2020, який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412) та фізичною особою-підприємцем Швецем Владиславом Ігоровичем (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Зобов'язати фізичну особу-підприємця Швеця Владислава Ігоровича (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412) нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 134,0 кв. м. та нежитлову будівлю літ. "Вп", площею 134,6 кв. м., загальною площею 268,60 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, пр.-т Гагаріна, буд. 62-А протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Швеця Владислава Ігоровича (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412):
286874,13 грн - заборгованості за договором оренди № 7516 від 31.01.2020;
167925,67 грн - пені;
10302,40 грн. - судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "06" серпня 2024 р.
Суддя О.І. Байбак