Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
05.08.2024м. ХарківСправа № 922/1563/24
Господарський суд Харківської області у складі
судді Чистякової І.О.
за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.
розглянувши за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 40121452)
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (61004, Харківська область, м. Харків, будинок 57/59, ідентифікаційний код 03359552)
про стягнення 36 679 929,69 грн
за участю представників сторін:
позивача - адвоката Пясецького Д.В.
відповідача - адвоката Мар'їної І.О.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулось до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (відповідач) про стягнення 36 679 929,69 грн, в тому числі: основний борг - 22 549 515,07 грн, пеня - 7 370 506,10 грн, штраф - 5 761 412,31 грн, 3% річних - 566 990,33 грн та інфляційні втрати - 431 505,88 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача суму судових витрат.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 101/ПГ-3760-ОГРМ від 20.12.2022 щодо оплати вартості отриманого природного газу.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07 травня 2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1563/24. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 27 травня 2024 року о 09:30. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Запропоновано учасникам справи провести перемови на предмет проведення процедури мирного врегулювання спору або укладення мирової угоди та письмово повідомити суд до початку підготовчого засідання про наявність обставин, зазначених у ч. 2 ст. 182 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
22.05.2024, у встановлений строк, через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№13324), в якому він просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю та покласти на позивача судові витрати, наполягаючи на тому, що невиконання зобов'язань за договором сталося не з вини відповідача, а у зв'язку з форс-мажорними обставинами внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, що засвідчено у листі від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що призвело до складних умов господарської діяльності підприємства. Крім того, відповідачем зазначено, що 28.07.2023 НКРЕКП прийнято постанову №1387 "Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ "Харківміськгаз", яка набрала чинності з 01.08.2023, відповідно до якої зупинено Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб'єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію, внаслідок чого з 01.08.2023 у відповідача відсутні кошти, отримані за рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачені структурою тарифу. Крім того, відповідачем зазначено, що тяжкий фінансовий стан відповідача обумовлено несвоєчасними та не в повному обсязі розрахунками споживачів за розподіл природного газу міста Харкова, частина яких тимчасово залишила м.Харків через постійні обстріли, а також тим, що протягом воєнного стану відповідач не мав змоги вести фінансово-господарську діяльність у звичайному режимі.
29.05.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№13976), в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не можуть братись судом до уваги, з огляду на те, що згідно з п. 7.6. договору визначено, що Покупець, підписуючи цей Договір, підтверджує, що введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", не може бути підставою для відмови від виконання взятих нa себе зобов'язань в частині оплати за передані обсяги природного газу та сплати штрафних санкцій. Позивачем також зазначено, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб'єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації.
В судовому засіданні 27.05.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 27.05.2024, про відкладення підготовчого засідання на 10.06.2024 о 09:40 год.
В судовому засіданні 10.06.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 10.06.2024, зокрема, про продовження за власної ініціативи суду процесуального строку на подання відповіді на відзив до 29.05.2024, про прийняття до розгляду відповіді на відзив від 29.05.2024 за вх.№ 13976 та про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.07.2024 о 10:30 год.
Ухвалою суду від 27.06.2024 у зв'язку з перебуванням судді Чистякової І.О. з 30.06.2024 до 08.07.2024 у відрядженні та з 09.07.2024 до 12.07.2024 у відпустці, знято справу № 922/1563/24 з розгляду. Призначено судове засідання у справі № 922/1563/24 на 15.07.2024 о 10:30 год.
В судовому засіданні 15.07.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 15.07.2024, про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 05.08.2024 о 09:40 год.
Представник позивача в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити повністю
Представник відповідача в судовому засіданні просив в позові відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.
Як убачається з матеріалів справи, 20.12.2022 позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 101/ПГ-3760-ОГРМ (далі - договір).
Згідно з п. 1.1. договору цей Договір (включаючи усі зміни та доповнення) регулює відносини Сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу на умовах, встановлених цим Договором та Положенням.
Відповідно до п. 1.2. договору на виконання умов Положення та цього Договору, Покупець гарантує приєднатися до договору про утворення балансуючої групи, де стороною відповідальною за добовий небаланс групи є TOB "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" за типовою формою, розробленою та затвердженою TOB "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".
Згідно з п. 1.3. договору Продавець, за умови дотримання положень цього Договору та вимог Положення Покупцем, зобов'язується передати у власність Покупцю природний газ в обсягах, у строки та на умовах, що погоджені Сторонами у цьому Договорі, а Покупець зобов'язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу природного газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені цим Договором.
Відповідно до п. 3.1. договору Продавець передає Покупцеві природний газ у порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі. Перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим Договором.
Також, згідно з п. 1 Додаткової угоди №1 від 01.05.2023 до договору сторони, керуючись підпунктом 2.2.1. пункту 2 розділу 2 договору дійшли вказаної згоди додатково до раніше погодженого обсягу на період червня 2022 - травня 2023, на підставі погодженого НКРЕКП обсягу погодити на період з 1 червня 2023 року по 30 листопада 2023 року наступні обсяги постачання: 7408,730 тис.куб.м., в тому числі по місяцях (далі також - Періоди передачі (тис.куб.м.): червень 2023 р. - 580,330, липень 2023 р. - 567,540, серпень 2023 р. - 575,210, вересень 2023 р. - 902,440, жовтень 2023 р. - 1 856,020, листопад 2023 р. - 2927,190.
Пунктом 3.11. договору сторони на підставі ч. 3 ст. 207 та ст. 627 ЦК України домовилися про можливість підписання в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису комерційних актів, первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків та інших документів, пов'язаних із виконанням Договору.
На виконання умов зазначеного договору, позивач у період січень - липень 2023 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 121 588 491,59 грн, що підтверджується наявними у справі актами приймання-передачі природного газу за №1864 від 31.01.2023 на суму 33 689 322,78 грн, №1865 від 31.01.2023 на суму 7 780,98 грн, №1866 від 31.01.2023 на суму 19,54 грн, №3631 від 28.02.2023 на суму 8,74 грн, №3632 від 28.02.2023 на суму 27 865 809,98 грн, №5365 від 31.03.2023 на суму 0,02 грн, №5366 від 31.03.2023 на суму 22 440 602,78 грн, №8167 від 30.04.2023 на суму 5,77 грн, №8168 від 30.04.2023 на суму 13 809 584,59 грн, №10830 від 31.05.2023 на суму 3,64 грн, №10831 від 31.05.2023 на суму 6 297 799,20 грн, №12605 від 30.06.2023 на суму 0,13 грн, №12606 від 30.06.2023 на суму 14 602 108,16 грн, №12607 від 30.06.2023 на суму 1 393 595,32 грн, №13891 від 31.07.2023 на суму 0,01 грн, №13892 від 31.07.2023 на суму 1 480 033,04 грн, №13893 від 31.07.2023 на суму 1 816,91 грн.
Вказаний договір, Додаткова угода №1 від 01.05.2023 до договору та акти приймання-передачі природного газу підписано в електронній формі електронними підписами представників сторін.
Відповідно до пункту 4.3. договору Покупець здійснює розрахунок за реалізовані обсяги природного газу в розрахунковому періоді не пізніше ніж 30 (тридцять) днів після закінчення розрахункового періоду.
Проте як зазначено позивачем, відповідачем, в порушення п. 4.3. договору, оплату за переданий газ здійснив частково на суму 99 038 976,52 грн, що підтверджується реєстрами надходжень коштів, доданими до довідки АТ "Ощадбанк" від 25.03.2024 №16/2-09/38055/2024, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за договором у розмірі 22 549 515,07 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 2 ст. 712 ЦК України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з нормами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Також, ст. 694 ЦК України визначено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом установлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, у період січень - липень 2023 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 121 588 491,59 грн, що підтверджується вказаними вище актами приймання-передачі природного газу, проте відповідачем в порушення п. 4.3. договору здійснив оплату за переданий газ частково на суму 99 038 976,52 грн, що підтверджується реєстрами надходжень коштів, доданими до довідки АТ "Ощадбанк" від 25.03.2024 №16/2-09/38055/2024 та не спростовано відповідачем, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за договором у розмірі 22 549 515,07 грн.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Ураховуючи вищенаведене та те, що відповідачем позовні вимоги не спростовано, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 22 549 515,07 грн обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення пені у розмірі 7 370 506,10 грн, штрафу у розмірі 5 761 412,31 грн, 3% річних у розмірі 566 990,33 грн та інфляційних втрат у розмірі 431 505,88 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Так, відповідно до статей 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 статті 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 статті 549 ЦК України).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з п. 6.3. договору за порушення Покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених Договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, Покупець, на письмову вимогу Продавця не пізніше 15 днів з моменту її отримання, зобов'язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення Покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5-ть (п'ять) робочих днів, Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% (десять відсотків) від суми простроченого платежу.
В той же час, відповідно до п. 6.11. договору сторони дійшли згоди, що нарахування штрафних санкцій не обмежується строком встановленим ч. 6 ст. 232 ГК України, та здійснюється за весь період прострочення виконання зобов'язань.
Матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем строків проведення розрахунків за отриманий природний газ у період січень-липень 2023 р., а тому позивач правомірно нарахував до стягнення пеню, штраф, 3% річних та інфляційні втрати.
Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 7 370 506,10 грн, штрафу у розмірі 5 761 412,31 грн, 3% річних у розмірі 566 990,33 грн та інфляційних втрат у розмірі 431 505,88 грн є обґрунтованими, правомірними та підлягаючими задоволенню.
При цьому суд відхиляє та вважає необгрунтованими доводи відповідача про те, що в позові слід відмовити через настання форс-мажорних обставин внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, що засвідчено у листі від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 та призвело до складних умов господарської діяльності відповідача, адже за умовами п.7.6. договору Покупець, підписуючи цей Договір, підтверджує, що введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", не може бути підставою для відмови від виконання взятих нa себе зобов'язань в частині оплати за передані обсяги природного газу та сплати штрафних санкцій.
Разом із цим, суд звертає увагу відповідача, що форс-мажорні обставини не звільняють сторону від сплати нарахувань за ч.2 ст. 625 ЦК (річні та інфляційні). Так, Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22 вказав, що Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов'язань на період існування форс-мажору. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою ст. 611 ЦК та ст.217 ГК. Тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 ЦК та ст.218 ГК, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов'язання, передбаченого ч.2 ст.625 ЦК, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми".
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Лист виданий Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 є документом загального інформаційного характеру, цей лист не може вважатися сертифікатом ТПП, виданим відповідно до положень ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб'єкта господарювання у конкретному зобов'язанні.
Водночас Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22 звертає увагу, що навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливість доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором.
У даному випадку відповідачем на підтвердження наявності форс-мажорних обставин та суттєвих змін у її фінансовому становищі не надано ані сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, ані інших доказів на підтвердження наявності форс-мажорних обставин саме за спірним договором.
Також, доводи відповідача про те, що в позові слід відмовити у зв'язку з тим, що 28.07.2023 НКРЕКП прийнято постанову №1387 "Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ "Харківміськгаз", яка набрала чинності з 01.08.2023, внаслідок чого у відповідача з 01.08.2023 відсутні кошти, отримані за рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачені структурою тарифу, суд вважає необгрунтованими та такими, що грунтуються на бажанні уникнути відповідачем виконання зобов'язання, адже у даному випадку природний газ за договором отримано відповідачем у період січень - липень 2023 року, тобто до набрання чинності 01.08.2023 постанови НКРЕКП від 28.07.2023 №1387 "Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ "Харківміськгаз".
Щодо доводів відповідача про те, що тяжкий фінансовий стан відповідача обумовлено несвоєчасними та не в повному обсязі розрахунками споживачів за розподіл природного газу міста Харкова, частина яких тимчасово залишила м.Харків через постійні обстріли, а також тим, що протягом воєнного стану відповідач не мав змоги вести фінансово-господарську діяльність у звичайному режимі, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
За змістом статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Отже незалежно від того, що стало причиною відсутності у боржника необхідної суми грошей (об'єктивні обставини чи суб'єктивна недбалість боржника), це не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Підсумовуючи вищенаведене, позов підлягає задоволенню повністю.
Ураховуючи те, що судом задоволено позов повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі у розмірі 440 159,16 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 42, 193, 230-232, 343 Господарського кодексу України, ст. 6, 11, 627-629, 530, 549, 550, 551, 599, 617, 625, 610-614, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (61004, Харківська область, м. Харків, вулиця Москалівська, будинок 57/59, ідентифікаційний код 03359552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 40121452) кошти у розмірі 36 679 929,69 грн, в тому числі: основний борг - 22 549 515,07 грн, пеня - 7 370 506,10 грн, штраф - 5 761 412,31 грн, 3% річних - 566 990,33 грн та інфляційні втрати - 431 505,88 грн, а також судовий збір - 440 159,16 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "07" серпня 2024 р.
Суддя І.О. Чистякова