вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
01.08.2024 Справа № 917/2060/23
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засідання Михатило А.В., за участю представника позивача - Коломійцева А.Ю., представника відповідача - Філоненко Ю.О. та відповідача Блажко В.С., розглянувши у відкритому засіданні справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП", вул. Шовковична, 30А, оф. 23, м. Київ, 01024
до відповідача фізичної особи - підприємця Блажко Віталія Сергійовича
про стягнення 204 805,00 грн та розірвання договору,
16.11.2023 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" до відповідача фізичної особи - підприємця Блажко Віталія Сергійовича про стягнення 77 040,00 грн безпідставно отриманих коштів, стягнення 116,150,00 грн попередньої оплати та 11 615 грн. штрафу за договором про надання послуг №22/10 від 13.09.2022 року та про розірвання договору про надання послуг №22/10 від 13.09.2022 року (вх. № 2214/23).
Ухвалою від 21.11.2023 року суд залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" без руху та надав позивачу строк 5 днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.
01.12.2023 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вих. №15492/23) на виконання вимог ухвали суду від 21.11.2023 року про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 06.12.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. Ухвалено справу розглядати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 16.01.2024 року на10:30 год.
21.12.2023 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками (вх. № 16533, арк. справи 81-210, том 1).
15.01.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 509).
У зв'язку з ввімкненням автоматизованої системи централізованого оповіщення "повітряна тривога" у м. Полтава та Полтавській області підготовче засідання суду по даній справі 16.01.2024 р. не відбулося.
Ухвалою від 16.01.2024 року суд призначив підготовче засідання на 22.02.2024 року 10:30 год.
19.02.2024 року від відповідача надійшли заяви з орієнтовним розрахунком витрат на правничу допомогу ( вх. № 2163 та 2186, арк. справи 228-240, том 1).
Під час розгляду справи у підготовчому засіданні 22.02.2024 року оголошено протокольну ухвалу про продовження строків підготовчого провадження, про задоволення клопотання позивача про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції та протокольну ухвалу про перерву у підготовчому засіданні до 02.04.2024 р. до 11:00 год.
В судовому засіданні 02.04.2024 року суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті на 13.05.2024 року на 09.00.
В судовому засіданні суд заслухав пояснення представників учасників справи, досліджував докази, оголосив протокольну ухвалу про перерву до 30.05.2024 року на 11.40 год. та визначив резервну дату на 06.06.2024 року.
27.05.2024 року від ФОП Блажко В.С. надійшли пояснення (вх. № 7401, арк. справи 7-15, том 2).
Також 27.05.2024 року надійшли поясненням від представника відповідача Філоненко Ю.О. (вх. № 7405, арк. справи 17-26, том 2).
В судове засідання 30.05.2024 року представники учасників справи не з'явились. В засіданні 30.05.2024 року суд дослідив електронний доказ (відеозапис онлайн-зустрічі, яка відбулася 28.03.2023 року між представниками ТОВ «СК «ЕНЕРДЖІ ГРУП» та ТОВ «МАСТЕР:СТР1М»), поданий відповідачем.
Ухвалою від 30.05.2024 року суд призначив судові дебати на 06.06.2024 року.
03.06.2024 року від позивача надійшло клопотання, в якому позивач зазначав, що під час дослідження доказів по справі було встановлено, що разом із поданням позовної заяви стався технічний збій та не завантажився письмовий доказ - платіжні доручення про сплату за договором грошових коштів. Оскільки відповідач підтверджує отримання вказаних в позовній заяві грошових коштів позивач просить долучити до матеріалів справи та врахувати при ухваленні рішення платіжні інструкції № 1107 від 01.03.2023 року та №919 від 06.01.2023 року (вх. № 7862, арк. справи 32-34 том 2), позивач подав докази направлення вищевказаного платіжних інструкцій відповідачу (вх.№ 7914, арк. справи 48-49 том 2). Суд задовольнив дане клопотання.
04.06.2024 року від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення судового засідання з огляду на неможливість явки адвоката відповідача у судове засідання 06.06.2024 року з поважних причин, на підтвердження чого надано відповідні докази (арк. справи 35-47, том 2).
Представники учасників справи в судове засідання 06.06.2024 року не з'явились.
Враховуючи обставини, які наведено відповідачем в своєму клопотанні про відкладення, суд вважає причини неявки поважними та задовольнив клопотання відповідача.
Ухвалою від 06.06.2024 року суд відклав судове засідання на 27.06.2024 року.
27.06.2024 року судове засідання не відбулося у зв'язку із перебуванням судді у відпустці.
Ухвалою від 24.07.2024 року суд призначив судове засідання на 01.08.2024 року на 09.00.
В судовому засіданні 01.08.2024 року представник позивача на задоволенні позову наполягав з підстав, наведених у позовній заяві, відповідач та його представник позов заперечували за мотивами відзиву.
В судовому засіданні 01.08.2024 року після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що ТОВ «СК ЕНЕРДЖІ ГРУП» при здійсненні перерахування грошових коштів на користь ФОП Блажко В.С. помилково сплатило на банківський рахунок Відповідача грошові кошти, а саме:
- 06.01.2023 року - 50 290,00 грн., призначення платежу: оплата за програмний продукт MASTER: CRM STANDARD за рах. 1 від 6 січня 2023 р. Договір № 22/09 від 13.09.2022 без ПДВ;
- 01.03.2023 року - 26 750,00 грн., призначення платежу: оплата за послуги з конфігурування програмного продукту MASTER за рах. № 3 від 20.02.2023 р. Договір № 22/09 від 13.09.2022 без ПДВ.
Станом на час подання даної позовної заяви жодної відповіді, заперечень чи пояснень від відповідача не надходило, помилково перераховані грошові кошти позивачу не повернуто. Виходячи з наведеного, позивач вважає, що ФОП Блажко В.С. безпідставно набув грошові кошти в сумі 77040 грн. за Договором № 22/09 та неправомірно утримує їх.
Крім того, позивач вважає, що за Договором № 22/10 відповідачем допущено істотне порушення умов, наслідком чого є значна втрата часу, мета укладеного договору не досягнута, позивач в значній мірі позбавлений того, на що він розраховував на момент його укладення, що створює необхідні передумови для вимог про розірвання Договору про надання послуг № 22/10 від 13.09.2022 року в судовому порядку та заявлення вимоги щодо повернення попередньо оплачених коштів у розмірі 116 150 грн. та штрафу. Позивач вважає, що Відповідачем, як Виконавцем послуг допущено прострочення надання оплачених Замовником послуг більше ніж на 14 (чотирнадцять) календарних днів, тому згідно п. 7.9 Договору, ФОП Блажко В.С. має сплатити на користь ТОВ «СК ЕНЕРДЖІ ГРУП» штраф у розмірі 11 615 грн.
Позивачем в обґрунтування позову подано такі докази: акт № 10 від 06.03.2023року, рахунок № 7 від 06.03.2023 року, видаткова накладна № 6 від 17.02.2023 року, видаткова накладна № 5 від 17.02.2023 року, акт надання послуг № 6 від 17.02.2023 року, реєстр банківських документів за жовтень 2022 року - березень 2023 року та за 1 квартал 2023 року, вимога від 14.06.2023 року вих. № 1406.1/23, адвокатський запит від 14.06.2023 року, докази направлення, повідомлення про розірвання та претензія за договором № 22/10 (від 14.04.2023 року вих № 1404.1/23), повідомлення про розірвання та претензія за договором № 22/10 (від 14.04.2023 року вих № 1404.2/23) з доказами направлення, скріншоти електронного листування, Договір №22/09 від 13.09.2022 року, Договір №22/10 від 13.09.2022 року, Додаток № 1 до Договору №22/10 (прайс), Додаток № 2 до Договору №22/10 (Заявка).
Відповідач проти позову заперечував, зокрема, вказуючи на те, що допустивши помилки під час проведення платежів за Договором 22/10 позивач не звернувся з листом щодо неправильного зарахування грошових коштів за Договором. Враховуючи, що від позивача, як від платника, не надходило жодних повідомлень про помилковість чи зміну призначення платежу, відповідачем було враховано отримані від позивача кошти на загальну суму 77 040 грн. в рахунок оплати послуг за Договором надання послуг № 22/10 від 13.09.2022 року. Отже, на думку відповідача, не може йти мова про безпідставність набуття відповідачем коштів у сумі 77 040, 00грн., оскільки вказані кошти були отримані і зараховані відповідачем за Договором надання послуг № 22/10 від 13.09.2022 року відповідно до виставлених рахунків по Договору № 22/10. Листом-відповіддю на вимогу про повернення коштів № 1406.1/23 від 14.06.2023 ФОП Блажко Віталій Сергійович повідомив, що кошти були зараховані за виконання послуг згідно з Договором № 22/10.
Відповідач також стверджує про відсутність підстав для розірвання Договору надання послуг № 22/10 від 13.09.2022 року. Факт реального надання послуг за Договором № 22/10 від 13.09.2022 підтверджується відповідними доказами, жодних письмових документів ФОП Блажко Віталій Сергійович не отримував стосовно незгоди ТОВ «СК «ЕНЕРДЖІ ГРУП» з Актом № від 06.03.2023 року, як- то передбачено умовами п. 4.10 Договору 22/10, а відсутність підписаного двома Сторонами акту здачі-прийняття наданих послуг № 10 від 06.03.2023 не свідчить про невиконання ФОП Блажко Віталій Сергійович умов Договору № 22/10 від 13.09.2022 року. Крім того, відповідач приступив до надання послуг 12.10.2022 року, тобто в межах визначеного Договором строку з дати отримання Заявки від позивача, а тому відсутнє прострочення надання послуг з вини Виконавця більше ніж на 14 календарних днів, а тому відсутні і підстави для стягнення штрафу у сумі 11 615 грн.
Відповідачем подано такі докази: копії свідоцтва про державну реєстрацію ФОП Блажко Віталій Сергійович, рахунку на оплату № 1 від 06.01.2023 року згідно з Договором № 22/10 від 13.09.2022р., рахунку на оплату № 3 від 20.02.2023 року згідно з Договором № 22/10 від 13.09.2022р., листа-відповіді від 05.05.2023 року на повідомлення про розірвання та претензію за Договором № 22/09 від 13.09.2022 р., листа-відповіді на вимогу про повернення коштів № 1406.1/23, Скріншоти переписки у месенджері з 25.11.2022 р. по 10.04.2023 р., Скріншот Товарно-транспортної накладної від 14.03.2023 р. № 59000941291278, листа ФОП Блажко Віталій Сергійович від 09.05.2023 з вих. №1/23 «Повідомлення претензія за Договором 22/10 від 13.09.2022 р.», Договору № МВ-РЮТ)2022/78 від 16.08.2022 р., листа № 163 від 20.12.2023 р. від ТОВ «МА8ТЕІІ:СТРІМ», диск з відеозаписом онлайн-зустрічі 28.03.2023 р. між представниками ТОВ «СК «ЕНЕРДЖІ ЕРУП» та ТОВ «МАСТЕР:СТРІМ», Скріншот з месенджера від 30.03.2023 р., Скріншоти переписки з керівником ТОВ «СК «ЕНЕРДЖІ ЕРУП» Василенко Артемом, листа-відповіді від 05.05.2023 р. Повідомлення про розірвання та претензія за Договором № 22/10, листів, надісланих 13.07.2023 р. представнику позивача Коломійцеву А.Ю. з доказами їх надсилання.
Судом досліджено всі подані учасниками справи докази.
Згідно з ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд встановив, що 13 вересня 2022 року між ТОВ «СК ЕНЕРДЖІ ГРУП» (Замовник, Кінцевий користувач, Позивач) та ФОП Блажко Віталієм Сергійовичем (Виконавець, Партнер, Відповідач) було укладено:
- договір № 22/09 поставки програмної продукції в електронній формі (Договір № 22/09, арк. справи 57-63, том 1,)
- договір № 22/10 про надання послуг ( Договір № 22/10, арк. справи 64-69, том 1).
Відповідно до пункту 1.1 та 1.2 Договору 22/09 Договором регулюються правовідносини, що виникають між Партнером (ФОП Блажко В.С., відповідач) та Кінцевим користувачем (ТОВ «СК ЕНЕРДЖІ ГРУП», позивач) у зв'язку зі здійсненням Партнером на користь Кінцевого користувача поставки програмної продукції. Партнер здійснює поставку Програмної продукції на користь Кінцевого користувача, а Кінцевий користувач приймає та оплачує вартість отриманої від Партнера Програмної продукції у відповідності до умов Договору ( з урахуванням можливих додаткових угод до його).
Згідно з п. 2.2 Договору № 22/09 необхідною умовою поставки для здійснення поставки Програмної продукції за Договором на користь Кінцевого користувача є отримання Партнером даних про Кінцевого користувача і повна сплата Кінцевим користувачем на користь Партнера вартості примірників комп'ютерних програм платформи MASTER.
Відповідно до пункту 3.6 Договору № 22/09 сплата коштів за Програмну продукцію, яка визначається у відповідності до п 1.3 Договору здійснюється на умовах попередньої оплати, шляхом перерахування Кінцевим користувачем на поточний банківський рахунок Партнера грошової суми, яка складає ціну, визначену у п. 3.1 Договору, в строк не пізніше 3 календарних днів від дати набуття чинності Договором. В платіжному документі робиться посилання безпосередньо на цей пункт договору або на виставлений Партнером рахунок (за його наявності) як на підставу для платежу.
На підставі умов Договору 22/09 відповідачем поставлено позивачу комп'ютерні програми, що визнається учасниками справи.
Розбіжності щодо обсягів чи предмету поставки за Договором № 22/09 між сторонами відсутні.
При укладенні Договору № 22/10 про надання послуг сторони, зокрема, узгодили наступне:
Згідно з визначенням наведеним в п. 1.1. розділу 1 вказаного Договору Послуги - набір консультаційних послуг щодо функціонування або налаштування комп'ютерної програми платформи «MASTER» або онлайн-сервісу «MASTER:XMAPHI РІШЕННЯ» чи послуг з розробки програмного забезпечення. Послуги надаються Виконавцем Замовнику на умовах Договору у відповідності до Заявки Замовника та Прайс-листа (Додаток 1 до Договору).
В п. 2.3 Договору визначено, що послуги надаються на підставі узгоджених Сторонами Заявок (Додаток 2 до Договору, арк. справи 71, том 1) із зазначенням переліку, обсягів, строків та їх вартості у відповідності до Прайс-листа (додаток 1 до Договору, арк. справи 70, том 1).
В Заявці № 22/10/01 від 27.06.2022 року (Додаток № 2 до Договору про надання послуг № 22/10) сторони погодили:
п. 1 - Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з надання наступних Послуг замовнику:
№ п/пНайменування ПослугСтрок виконання, робочих днівКількість годинПункт Прайс- листаВартість, грн.
1Консультаційні послуги но роботі з типовим функціоналом програмних продуктів MASTER - за годину, (ПДВ 20% 20%) 20110 000,00
2Послуги з запуску програмного продукту MASTER, год 80285 600,00
3Послуги з конфігурування програмного продукту MASTER, год 1103117 700,00
4Аудит підприємства за годину, (ПДВ 20%) 20419 000,00
Всього: 232 300,00
п. 3 - Загальна вартість Послуг вказана в п. 1 цієї Заявки 232 300,00 грн.
п. 4 - Оплата послуг здійснюється Замовником шляхом 50% передоплати їх вартості вказаної в п. 3 цієї Заявки. Остаточний розрахунок за надані послуги здійснюється Замовником протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання Акту здачі-прийняття наданих послуг.
Відповідно до п. 3.1.1 Договору №22/10 Виконавець з обов'язується почати надавати Послуги протягом 14 календарних днів з моменту отримання на свій банківський рахунок передоплати за Послуги.
На виконання погоджених умов, ТОВ «СК ЕНЕРДЖІ ГРУП» 06.10.2022 року здійснено попередню оплату 50 % вартості погоджених в Заявці послуг у розмірі 116 150,00 грн., що підтверджується банківською випискою та не заперечується учасниками справи (арк. справи 12, том 1).
Згідно ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з положеннями ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Відповідно до приписів ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За своєю суттю укладений між позивачем і відповідачем Договір № 22/10 є змішаним, оскільки в ньому містяться елементи різних договорів, саме: договорів надання послуг та підряду.
За ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Частиною 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Суд встановив, що 06.03.2023 року відповідачем оформлено Акт здачі-прийняття наданих послуг № 10, згідно якого ФОП Блажко В.С. надано послуги за Договором № 22/10 на загальну суму 232 300 грн. та рахунок на оплату № 7, згідно якого ТОВ «СК ЕНЕРДЖІ ГРУП» має сплатити на користь відповідача 116 150 грн. (арк. справи 9 (рахунок на зворотній стороні Акту), 200, том 1).
Направлення Акту № 10 та рахунку позивачу підтверджується накладною транспортної компанії (арк. справи 204, том 1).
Згідно ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
В силу наведених норм чинного законодавства обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Пункт 4.11. Договору № 22/10 від 13.09.2022 встановлює, що за умов ненадходження до Виконавця письмових мотивованих заперечень Замовника або при неотриманні Виконавцем підписаного Замовником Акту у строк 10 (десять) робочих днів від Дати Акту, Акт вважається підписаним з боку Замовника, а зобов'язання Виконавця з надання Послуг вважаються Сторонами наданими належним чином та прийнятими Замовником без зауважень щодо їх змісту/характеру, обсягу, періоду надання та якості»).
Доказів направлення відповідачу мотивованих заперечень у встановлені строки позивачем суду не надано.
Згідно висновків Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 05.10.2023 року у справі № 911/1981/20 щодо неналежного документального оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема, не підписання Замовником актів приймання-робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Отже, роботи виконані відповідачем та прийняті позивачем без зауважень.
Щодо позовних вимог про стягнення 11 615 грн. штрафу за договором про надання послуг №22/10 від 13.09.2022 року та про розірвання Договору про надання послуг №22/10 від 13.09.2022 року , суд вказує таке.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 3.1.1 Договору № 22/10 Виконавець зобов'язується почати надавати Послуги протягом 14 календарних днів з моменту отримання на свій банківський рахунок передоплати за послуги та відповідно до пункту 3.1.2 надавати Послуги відповідно до узгодженої Сторонами заявки.
Відповідно до пункту 3.2.5 Договору № 22/10 Замовник зобов'язується надавати Виконавцю комп'ютерну техніку, матеріали, необхідні документи і відомості, а також іншу інформацію (включаючи організаційно-розпорядчу і таку, що становить комерційну таємницю Замовника та/або третіх осіб, за їх згодою), необхідну для надання Послуг в повному обсязі та у погоджені Сторонами строки.
П. 3.1.1 Договору № 22/10 встановлює, що Виконавець зобов'язується почати надавати Послуги протягом 14 календарних днів з моменту отримання на свій банківський рахунок передоплати за послуги та відповідно до пункту 3.1.2 надавати Послуги відповідно до узгодженої Сторонами заявки.
За умовами пункту 3.2.8 Договору № 22/10 у разі несвоєчасного вчинення Замовником дій, від виконання яких безпосередньо залежить надання послуг Виконавцем, Виконавець звільняється від відповідальності за прострочення надання такої послуги, а строки надання Послуги змінюються на узгоджені між Замовником і Виконавцем.
Відповідно до пункту 7.9. Договору №22/10 у випадку прострочення надання Послуг з вини Виконавця більше ніж на 14 (чотирнадцять) календарних днів, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 5 (п'ять) відсотків від вартості Послуг щодо яких відбулося прострочення на період більше 14 (чотирнадцяти) календарних днів.
Тобто, за умовами Договору для встановлення програми повинна бути надана інформація про місце встановлення програми - на власний сервер чи на орендований сервер (хмару) надання доступу до встановлення та про користувачів програми, сплачена суми попередньої оплати.
Попередню оплату у розмірі 50 % вартості погоджених в Заявці послуг у розмірі 116 150,00 грн. позивач сплатив 06.10.2022 року, що підтверджується банківською випискою та не заперечується учасниками справи (арк. справи 12, том 1).
12.10.2022 року Виконавець (Відповідач) отримав від Замовника офіційного електронного листа з доступом до серверу (skenergvgroim@gmail.com - Тема листа [Заявка №971240] Створення послуги S-Cloud 2.0 на безоплатній (тестовій) основі. Зміст листа - це паролі і доступи до хмарного серверу.)
П. 3.1.1 Договору № 22/10 встановлює, що Виконавець зобов'язується почати надавати Послуги протягом 14 календарних днів з моменту отримання на свій банківський рахунок передоплати за послуги та відповідно до пункту 3.1.2 надавати Послуги відповідно до узгодженої Сторонами заявки.
19.10.2022 року Виконавець приступив до виконання своїх обов'язків щодо надання послуг згідно із Заявкою № 22/10/01 від 27.06.2022 року (Додаток № 2 до Договору про надання послуг № 22/10), про що свідчать скріншоти переписок представників сторін, що спростовує твердження позивача про прострочення відповідача.
Таким чином, в даному випадку відсутнє прострочення відповідача.
Підстави для реалізації замовником права на односторонню відмову від договору підряду визначено положеннями частин 2 - 4 статті 849, частини 2 статті 852, частиною 3 статті 858 Цивільного кодексу України.
Так, права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої:
- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина 1);
- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина 2);
- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина 3);
- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина 4).
Правовий аналіз частин 2 - 4 статті 849 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.
Так, частинами 2, 3 вказаної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов, при цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.
Натомість частина 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов'язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.
Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.
Подібні за замістом висновки наведені в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19, у постановах Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 910/16684/19, від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16, від 22.02.2022 у справі № 906/762/20, від 28.11.2023 у справі № 906/1081/22.
Як встановлено судом, позивач направив відповідачу Повідомлення про розірвання договору №22/10 та претензію про повернення коштів від 14.04.2023 року вих № 1404.1/23 (арк. справи 16-17, том 1) та Повідомлення про розірвання договору №22/10 та претензію про повернення коштів від 14.04.2023 року вих № 1404.2/23 (арк. справи 18-19, том 1).
У Повідомленні про розірвання договору №22/10, датованому 14.04.2023 року вих № 1404.1/23 (арк. справи 16-17, том 1) позивач з посиланням на ст.ст. 610, 611, 612, 651. 654 Цивільного кодексу України, ст.ст. 188. 193, 222 Господарського кодексу України, а також умови Договору № 22/10 повідомив відповідачу про розірвання договору №22/10 від 13.09.2022 року.
Позивач не навів та не довів які саме конкретні послуги з конфігурації не надав йому відповідач у відповідності до умов Договору №22/10. Умовами Договору №22/10 не конкретизовано та не деталізовано цей вид послуг та його обсяги.
При цьому наявними матеріалами справи підтверджується виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, зокрема, скріншотами переписки представників сторін, відсутністю зауважень до Акту виконаних робіт у встановлені строки, диском відео запису онлайн зустрічі, який свідчить про роботу програми та її налаштування відповідачем під конкретні вимоги для зручності позивача.
Повідомлення про розірвання Договору позивач направив відповідачу вже після виконання останнім взятих на себе зобов'язань.
Надання послуг в повному обсязі свідчить про виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань та відсутністю підстав для дострокового розірвання Договору №22/10 і повернення попередньої оплати.
Стосовно позовної вимоги про стягнення 77040 грн. безпідставно отриманих коштів, то суд в цій частині позову виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).
Загальна умова ч.1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, оскільки отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Положення глави 83 ЦК України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; причинний зв'язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов'язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення
Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених нормами ст. 11 ЦК України.
Зокрема, набуття відповідачем як однією зі сторін зобов'язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов'язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов'язального права, а є підставою для застосування положень ст. 1212 ЦК України.
Переплата, навіть якщо вона здійснена як платіж за договором, стягується з як безпідставно набуті кошти (за ст. 1212 ЦК України) (ВС КГС, справа №903/357/21 від 25.08.2022 р.)
Помилковість перерахування позивачем коштів 06.01.2023 року - 50 290,00 грн., призначення платежу: оплата за програмний продукт MASTER: CRM STANDARD за рах. 1 від 6 січня 2023 р. Договір № 22/09 від 13.09.2022 без ПДВ; 01.03.2023 року - 26 750,00 грн., призначення платежу: оплата за послуги з конфігурування програмного продукту MASTER за рах. № 3 від 20.02.2023 р. Договір № 22/09 від 13.09.2022 без ПДВ, фактично є переплатою по Договору №22/09, що вбачається з призначення платежу, вказаного у платіжних інструкціях, банківській виписці (арк. справи 51, том 1, 33-34, том 2).
Відповідач не направляв позивачу заяву про зарахування зустрічним однорідних вимог, лише Листом-відповіддю на вимогу позивача про повернення коштів № 1406.1/23 від 14.06.2023 ФОП Блажко Віталій Сергійович повідомив, що кошти були зараховані за виконання послуг згідно з Договором № 22/10, а призначення платежу відповідач розцінив як друкарську помилку (арк. справи 101, том 1).
Зарахування зустрічних однорідних вимог є особливим способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
При цьому вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними; 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Недопустимість зарахування зустрічних вимог визначено статтею 602 ЦК України, відповідно до положень якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.
За змістом статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.
Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов'язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов'язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов'язані з виконанням.
Таким чином, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо) (такий правовий висновок сформульовано у пункті 65 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16).
Однією з важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність (прозорість) вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо характеру, змісту, умов виконання та розміру зобов'язань. Таким чином, зобов'язання з оплати заборгованості за договором може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, установлених статтею 601 ЦК України, та за відсутності обставин, передбачених статтею 602 ЦК України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається (постанова Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18).
Схожий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №910/18256/17, від 30.07.2019 у справі №918/556/18, від 26.05.2020 у справі №910/7807/19, від 11.06.2020 у справі №910/7804/19,, від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 у яких, зокрема зазначено, що наявність заперечень однієї сторони не є перешкодою для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони. Однак припинення зобов'язання зарахуванням можливе не тільки за умов однорідності та зустрічності вимог сторін, строк виконання яких настав, але й за обов'язкової їх безспірності. Адже, за відсутності безспірності вимог спір щодо боргу за договором має бути вирішено у порядку позовного провадження, а до цього спірна сума не може бути прийнята судом як зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки вказане зарахування не підтверджується належними і допустимими доказами.
Судом встановлено, що позивач взагалі не визнавав наявного у нього обов'язку зі сплати на користь відповідача заборгованості за Договором №22/10 з посиланням на невиконання відповідачем обов'язку щодо надання послуг з конфігурації, порушення строків надання таких послуг та некоректну роботу програми, тобто між сторонами існувала неузгодженість щодо наявності зустрічного зобов'язання та його розміру, відтак відсутня безспірність заявлених однорідних вимог.
Твердження відповідача, що від позивача не надходило заяв про повернення помилково перерахованих сум спростовуються вимогами позивача до відповідача з повернення коштів.
Саме лише припущення однієї особи про наявність перед нею зобов'язання іншої особи не є істинним свідченням його наявності та не може свідчити про дійсне існування такого зобов'язання.
Оскільки, як визнається учасниками справи, заборгованості позивача за Договором № 22/09 не було, то кошти в сумі 77040 грн. є безпідставно отриманими відповідачем. При цьому відповідач не мав права зараховувати вказані кошти всупереч призначенню вказаного позивачем платежу і самостійно його змінювати, оскільки між сторонами є спір щодо цієї заборгованості, тобто вона не є безспірною з огляду на вимоги позивача про повернення цих сум, повернення сплачених сум попередньої оплати, стягнення штрафу та розірвання Договору.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Розподіл судових витрат здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 924,48 грн., оскільки суд відмовляє у задоволенні вимог про стягнення 116,150,00 грн попередньої оплати та 11 615 грн. штрафу за договором про надання послуг №22/10 від 13.09.2022 року та про розірвання договору про надання послуг №22/10 від 13.09.2022 року
Відповідно до статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідачем заявлено судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн, про що зазначено у відзиві та заяві від 30.04.2024 року ( арк. справи 250/253, том 1).
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, окрім витрат по сплаті судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).
Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Суд зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов'язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.
Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.
Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.
Матеріалами справи підтверджено, що правову допомогу відповідачу у справі надала адвокат Філоненко Юлія Олександрівна на підставі Договору про надання професійної правової (правничої) допомоги № 18-2023 від 18.12.2023 року ( арк. справи 256-258, том 1).
Як вбачається з Детального опису наданих послуг до Акту виконаних робіт ( арк. справи 259, том 1) в межах справи № 917/2060/23 адвокатом Філоненко Юлією Олександрівною виконані наступні роботи (надані послуги) відповідачу:
1) Збір, аналіз та систематизація матеріалів, необхідних для підготовки відзиву на позовну заяву ТОВ «СК «ЕНЕРДЖІ ГРУП» до Фізичної особи-підприємця Блажко Віталій Сергійович про стягнення коштів у справі № 917/2060/23, що включає: аналіз нормативно-правової бази, аналіз правових позицій Верховного Суду, визначення
правової позиції по справі - 2 000, 00 грн.
2) Підготовка та направлення до Господарського суду Полтавської області відзиву на позовну заяву ТОВ «СК «ЕНЕРДЖІ ГРУП» до Фізичної особи-підприємця Блажко Віталій Сергійович про стягнення коштів - 3 000,00 грн.
3) Участь адвоката у судових засіданнях в Господарському суді Полтавської області по справі №917/2060/23 за позовом ТОВ «СК «ЕНЕРДЖІ ГРУП» до Фізичної особи- підприємця Блажко Віталій Сергійович про стягнення коштів - 3 000, 00 грн.
Загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 8 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката відповідачем надано ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, Договір про надання професійної правничої допомоги № 18-2023 від 18.12.2023 року та додаткову угоду№1 від 18.12.2023 року до цього Договору, Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 30.04.2024 року на підставі Договору про надання професійної правничої допомоги № 18-2023 від 18.12.2023 року, Детальний опис робіт (наданих послуг) від 30.04.2024 ( арк. справи 254-260, том 1).
З огляду на ціну позову, складність справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) суд вважає розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідача в сумі 8000 грн. адекватним та співмірним.
З урахуванням часткового задоволення майнових позовних вимог суд покладає витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 6495,35 грн. на позивача, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 116,150,00 грн попередньої оплати, 11 615 грн. штрафу за договором про надання послуг №22/10 від 13.09.2022 року та про розірвання договору про надання послуг №22/10 від 13.09.2022 року.
Керуючись ст.ст. 129,232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-
Вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Блажко Віталія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" (вул. Шовковична, 30А, оф. 23, м. Київ, 01024, ідентифікаційний код 43801489) 77 040 грн. та 924,48 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" відмовити в задоволенні вимог.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК ЕНЕРДЖІ ГРУП" (вул. Шовковична, 30А, оф. 23, м. Київ, 01024, ідентифікаційний код 43801489) на користь Фізичної особи-підприємця Блажко Віталія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 6495,35 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати накази із набранням цим рішенням законної сили.
Повне рішення складено 06.08.2024 року
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України. Порядок та строки оскарження рішення встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.
Суддя Тимощенко О.М.