вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
07 серпня 2024 рокуСправа № 912/1932/24
Суддя Господарського суду Кіровоградської області Кузьміна Б.М., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) від 01.08.2024
про неплатоспроможність боржника - фізичної особи
ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до Господарського суду Кіровоградської області із заявою в порядку статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, в якій просить:
"1. Прийняти дану заяву до розгляду.
2. Відкрити провадження у справі про мою неплатоспроможність.
3. Затвердити кандидатуру ОСОБА_2 та призначити керуючим реструктуризацією моїх боргів.
4. Оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про мою неплатоспроможність на офіційному сайті Вищого господарського суду України.
5. Задовольнити мою заяву.
6. Визнати мене неплатоспроможною.
7. Прийняти пропозиції - мій запропонований План реструктуризації (проект пропозицій) в частині стягнення коштів у сумі 23 430 грн. та списання коштів у сумі 401 158,5 грн.
8. Зупинити всі штрафні санкції, пеню, комісію, проценти, (загальний мораторій) щодо мене, починаючи з дня винесення рішення".
Ознайомившись з матеріалами заяви про відкриття провадження у справі, суддя дійшла висновку, що заява підлягає до залишення без руху з таких підстав.
За частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу (частина третя статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вимоги до оформлення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та документів, які мають до неї додаватися, регулюються статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, статтею 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до вимог пункту 8 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява, зокрема, повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У заяві відсутні відомості щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У заяві не зазначено передбаченого пунктом 4 частини другої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, які додаються до заяви. Зокрема, у переліку додатків до заяви вказано таке:
"1. Особисті документи_Мельник.pdf.
2. Договір та документи АК_Мельник.pdf.
3. Витяг УБКІ_Мельник.pdf.
4. Декларації_Мельник.pdf.
5. Процесуальні документи_Мельник.pdf.
6. УБКІ Мельник Є.pdf."
Однак такий перелік є не переліком доданих до заяви документів, а переліком доданих до заяви файлів (заява подана до суду в електронній формі через підсистему "Електронний суд"). Кожен з цих файлів, у свою чергу, містить ряд окремих документів, реквізити яких (вид документа, назва, номер, дата тощо) мають бути зазначені в переліку додатків до заяви.
Згідно з пунктом другим частини другої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначається, серед іншого, місце проживання боржника.
Заявник, посилаючись на витяг з Реєстру територіальної громади №2024/008574773 від 18.07.2024 та довідку про склад сім'ї № 869 від 11.04.2021, видану Олександрівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області, зазначає в заяві, що у нього відсутнє зареєстроване місце проживання і він фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, у доданих до заяви боржником деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021-2024 роки у розділі 2 заявник зазначає адресу " АДРЕСА_2 " як його зареєстроване місце проживання і вказує, що воно збігається з місцем його фактичного проживання.
Одночасно до заяви заявник додає дві довідки, видані Олександрійською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області, які містять суперечливу інформацію про місце його фактичного проживання:
- від 07.05.2021 № 29 про фактичне проживання без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;
- від 11.04.2024 № 869 про фактичне проживання без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
За такого вбачається, що заявник зазначив суперечливі відомості про власне місце проживання, що свідчить про невиконання пункту 2 частини другої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
На виконання пункту 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України у заяві належить зазначати докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.
До заяви, серед іншого, доданий документ на переказ готівки від 06.05.2022 № 3268608040, за яким платником є ОСОБА_3 , отримувачем - ОСОБА_4 . Які саме обставини має підтвердити цей доказ, із змісту заяви неможливо установити.
До заяви додані також інформаційні довідки від 01.08.2024 № 389254115 та № 389254230, на які заявник не посилається на обгрунтування обставин, зазначених у заяві.
Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях.
Заявник зазначив у заяві перелік рахунків, вказав про відсутність інших, в тому числі депозитних рахунків, але не зазначив про наявність чи відсутність у нього електронних гаманців, що зумовлює обов'язок заявника вказати такі відомості.
За приписами частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, додаються:
- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором (пункт 3);
- опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна (пункт 4);
- копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно (пункт 5);
- декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства (пункт 11);
- інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини (пункт 13);
- інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу (пункт 14).
У конкретизованому списку кредиторів заявник не зазначив окремо суми заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені).
У доданому до заяви описі майна не зазначено місце зберігання зазначеного в ньому рухомого майна - транспортного засобу.
Заявник не додав до заяви документів на підтвердження права власності на зазначений в заяві транспортний засіб, зокрема копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Заявник не додав до заяви витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості", передбаченого пунктом 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30.03.2022 № 207 "Деякі питання ведення обліку відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості". Натомість заявник додав до заяви власну розписку від 31.07.2024, в якій зазначає про відсутність судимості, що не є належним доказом у розумінні чинного законодавства, тому не може братися до уваги як доказ виконання заявником вимог пункту 13 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду.
На обгрунтування підстав звернення до суду, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, заявник посилається на припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців та існування інших обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності) (сторінка 6 заяви, зокрема заявник проставив позначку "саме так" навпроти відповідних підстав звернення до суду).
Суд звертає увагу заявника, що, на порушення вимог частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до його заяви не додано належних доказів, що підтверджують обставини, викладені у вказаній заяві.
Зокрема, заявник не надав належних доказів (договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором тощо.
Заявник зазначає в заяві: "... Мною, боржником, не надано належних доказів в частині (всіх копій договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором, через їх відсутність або втрату.
Однак мною проводилась досудова робота в частині складання 23 запитів до кредиторів (додається), з вимогою про надання мені інформації про стан справ по кредитам і позикам, відповіді, що надійшли додаються.
В додатку до заяви, КСК - конкретизованого списку кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів, є вказання саме, тих вимог, що мені, боржнику, відомі, а також щодо кожного кредитора - його найменування, його місцезнаходження, ідентифікаційного коду юридичної особи, вказано все що я маю на руках, суми грошових вимог (загальної суми заборгованості), для уточнення всіх складових боргу - було й надіслано запити …".
Посилаючись на направлення відповідних запитів, заявник не додає до заяви їх копій та відповіді на такі запити.
Посилаючись у заяві на Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 385867604 від 08.07.2024, заявник не додав до заяви таку Інформацію.
Відповідно до частини другої статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статті 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства. У цьому випадку заявник навів підстави, передбачені частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та самостійно визначив суми грошових вимог за правочинами, копії яких не надав до матеріалів справи, тобто не підтвердив належними доказами підстави звернення із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, зазначені в такій заяві.
Належним виконанням вимог статей 91, 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, а також пунктів 3 та 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства є подання копій правочинів, що підтверджують підстави виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання.
Заявник додав до заяви кредитний звіт станом на 06.07.2024 із сайту Українського Бюро Кредитних Історій, в якому міститься інформація про суму заборгованості, зокрема поточну заборгованість.
Суд зазначає, що за правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21, при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Верховний Суд вважає, що самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір та структуру заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням.
Також Верховний Суд зазначає, що в пункті 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу. А тому подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.
Крім того, вказівка на поточну заборгованість не дозволяє достовірно встановити заборгованість за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо і склад грошових вимог згідно з частиною третьою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства. До складу заборгованості за кредитними договорами можуть входити не тільки суми повернення кредиту, але й суми відсотків, комісій тощо, строк сплати яких може не збігатись зі строком повернення кредиту.
Окремо суд вказує, що з урахуванням норм статті 96 ГПК України кредитний звіт (що є електронним текстовим документом) може подаватися учасником справи до господарського суду у таких формах:
1) у електронній формі в оригіналі (як електронний документ, що містить обов'язкові реквізити, зокрема електронний підпис або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до законодавства);
2) у електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, з обов'язковим зазначенням про наявність у цього учасника справи (особи, яка подає такий доказ) або іншої особи оригіналу електронного доказу - кредитного звіту в електронній формі;
3) у паперовій копії, посвідченій в порядку, передбаченому законом.
Подання до суду учасником справи паперової копії кредитного звіту (як електронного документа/доказу) є можливим:
1) якщо паперова копія кредитного звіту засвідчена згідно з вимогами Національного стандарту ДСТУ 4163-2020 самим бюро кредитних історій як особою, яка сформувала цей звіт та здійснює на своїх серверних станціях, серед іншого, обробку інформації, що складає кредитну історію;
2) без засвідчення учасником (оскільки стаття 96 ГПК України того не вимагає), який подає паперову копію кредитного звіту, однак за умови, якщо у такого учасника чи іншої особи наявний оригінал цього електронного доказу - кредитного звіту, про що він зобов'язаний повідомити суд.
Зазначена позиція суду відповідає правовому висновку Верховного Суду, сформованому в постанові від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21.
Отже, заявнику необхідно додати до заяви належні докази наявності, розміру та складу заборгованості за кредитними договорами станом на момент звернення із заявою до суду та відобразити відповідні дані у конкретизованому списку кредиторів із зазначенням розміру помісячних платежів, належних до сплати.
Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Згідно з частиною п'ятою статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Крім того, відповідно до пункту 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
Як убачається із доданих до заяви декларацій про майновий стан боржника, заявником у відповідних рядках декларацій відмічено "-", "Член сім'ї не надав інформацію".
Водночас до заяви не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була заявнику для заповнення розділу ІІ та ІІІ декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
У справі № 910/6639/20 Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
На переконання суду, коло членів сім'ї боржника в частині п'ятій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено у зв'язку із встановленням його обов'язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
Відповідно до частини п'ятої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає про: зобов'язання контролюючого органу, визначеного Податковим кодексом України, надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про доходи боржника та членів його сім'ї і про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону (пункт 9); зобов'язання органу державної прикордонної служби надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про перетинання боржником та членами його сім'ї державного кордону за останні три роки (пункт 10).
Відсутність інформації щодо РНОКПП (ідентифікаційних номерів) членів сім'ї, громадянства, реквізитів документа, що посвідчує особу, не надасть можливості витребування вказаної інформації від контролюючого органу, визначеного Податковим кодексом України, та органу державної прикордонної служби.
За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 08.12.2022 у справі № 916/1941/2, посилаючись у декларації про майновий стан на те, що член сім'ї не надав інформації про доходи, витрати, майно чи зобов'язання згідно з пунктом 9 Приміток до форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5, боржник має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника, позаяк спеціальним законом, яким є КУзПБ, такої підстави ненадання інформації про майновий стан члена сім'ї не передбачено.
Крім того, як зазначено вище, у деклараціях зазначені відомості про зареєстроване місце проживання та фактичне місце проживання заявника, які не збігаються з відомостями, зазначеними в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
За такого заявнику необхідно зазначити в деклараціях достовірні відомості щодо місця його реєстрації, місця фактичного проживання, в тому числі усунути суперечності між змістом заяви та декларацій в частині таких відомостей.
За Розділом 2-1 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.
Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.
У пункті 3 прохальної частини заяви заявник просить затвердити кандидатуру ОСОБА_2 та призначити керуючим реструктуризацією боргів боржника.
При цьому, до заяви додано заяву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією, ліквідатора) Белінської Наталії Олександрівни про надання згоди на призначення арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , а також договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 01.07.2024, укладений між арбітражним керуючим Белінською Наталією Олександрівною та фізичною особою ОСОБА_1 .
Також до заяви додана заява ОСОБА_1 від 01.07.2024, за змістом якої він, серед іншого, просить затвердити кандидатуру Белінської Наталії Олександрівни та призначити керуючим реструктуризацією боргів боржника.
Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що зміст заяви гр. ОСОБА_1 не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України та статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
За таких обставин, зазначена заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 2, 9, 37, 113, 115-116 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 74, 162, 164, 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Заяву гр. ОСОБА_1 від 01.08.2024 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи залишити без руху.
2. Установити гр. ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
3. Установити спосіб усунення недоліків заяви шляхом подання до суду:
- інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- переліку документів, що додані до заяви гр. ОСОБА_1 від 01.08.2024;
- належних доказів наявності заборгованості перед кредиторами, про яких зазначено в заяві боржника, щодо кожного кредитора окремо із документальним підтвердженням суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором (судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та інші будь-які докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання);
- чітких відомостей про місце проживання заявника станом на день подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з посиланням на документи та з наданням таких документів;
- інформації про наявність або відсутність у заявника електронних гаманців із зазначенням їх реквізитів та сум грошових коштів на таких електронних гаманцях;
- інформації щодо того, які обставини підтверджують додані до заяви: документ на переказ готівки від 06.05.2022 № 3268608040; інформаційні довідки від 01.08.2024 № 389254115 та № 389254230;
- інформації про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини (витяг з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості");
- опису майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження / місця зберігання майна;
- документів, що підтверджують право власності боржника на транспортний засіб марки CHERY, моделі TIGGO 7, 2019 року випуску (копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу);
- конкретизованого списку кредиторів відповідно до вимог пункту 3 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема із розмежуванням сум грошових вимог кожного кредитора (окремого зазначення загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені);
- декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021-2024 роки, оформлених відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 із зазначенням відомостей про членів сім'ї (в тому числі реєстраційних номерів облікової картки платника податків (ідентифікаційний номерів) членів сім'ї, громадянства, реквізитів документа, що посвідчує особу) та достовірних відомостей про місце реєстрації та фактичного проживання гр. ОСОБА_1 ;
- доказів звернення заявника до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була заявнику для заповнення розділу ІІ та ІІІ декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність;
- Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 385867604 від 08.07.2024;
- уточнення прохальної частини заяви щодо кандидатури керуючого реструктуризацією боргів.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає до оскарження.
5. Копію ухвали надіслати заявнику через підсистему "Електронний суд".
Ухвалу підписано 07.08.2024.
Суддя Б.М. Кузьміна