ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.07.2024Справа № 910/6302/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія
«Арсенал Страхування»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гардіан»
про стягнення 59.117,07 грн
Представники сторін: не викликались
23.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про стягнення 58.117,07 грн страхового відшкодування.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту за № 98/21-Т/Ж від 13.04.2021 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування автомобіля марки Skoda Octavia A7, державний номер НОМЕР_1 , керування якого здійснював ОСОБА_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ЕР-203387879), а тому позивач звернувся до відповідача із претензією від 19.08.2021 про сплату страхового відшкодування в розмірі 89.062,02 грн, яка була задоволена відповідачем частково та сплачено позивачу кошти в сумі 29.944,95 грн. В подальшому позивач 16.02.2022 звернувся до відповідача із заявою про надання детального розрахунку за яким здійснено виплату, яка залишена відповідачем без уваги. У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму понесеного матеріального збитку у розмірі 58.117,07 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2024 відкрито провадження у справі № 910/6302/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Даною ухвалою встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 30.04.2024 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 05.06.2024 о 19:00 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 21.06.2024 включно.
12.06.2024 від Моторного (транспортного) страхового бюро України до суду надійшла запитувана судом інформація щодо полісу № EР/203387879.
21.06.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (поданий до відправлення до поштового відділення зв'язку 18.06.2024), відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю, оскільки позивачем не було застосовано коефіцієнт фізичного зносу до складників пошкодженого автомобіля, що є порушенням ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Коефіцієнт фізичного зносу складає 0,551 до запчастин, які зазначені в рахунку № Ф-00001188. За розрахунками відповідача доплата страхового відшкодування, з урахування часткової сплати в сумі 29.944,95 грн та вирахуванням франшизи не може перевищувати суму у розмірі 29.354,18 грн.
01.07.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що на підтвердження правомірності виплати страхового відшкодування відповідачем надано копію аварійного сертифікату № 80-D/94/1, який в свою чергу було зроблено на підставі акту огляду № 07-21-М160, який було взято зі звіту № 07-21-М160 від 28.07.2021, наданого ФОП Довбня М.Ю. Оцінювач Видута Д.Ю. огляд пошкодженого автомобіля фактично не проводив. Враховуючи той факт, що аварійний сертифікат № 80-D/94/1, наданий відповідачем, здійснений без огляду оцінювачем особисто та містить значні недоліки, тому не може бути прийнятий як належний і допустимий доказ у справі. Сам оцінювач вказує, що даний звіт є лише припущенням і він не несе відповідальності стан складових чи агрегатів, що неможливо досліджувати в ході звичайного інспектування. Відповідач, в порушення ст. 9 Закону України «Про страхування», п. 36.6 Закону України «Про ОСЦПВ», застосовує в своєму розрахунку франшизу, яку вже було віднято в розрахунку страхового відшкодування позивача, відповідно до договору страхування № 98/21-Т/Ж від 13.04.2021. В жодному нормативно правовому акті не прописано повторне застосування франшизи по одному і тому же випадку, але різними сторонами/ страховиками. Звіт є лише попереднім орієнтовним документом, саме рахунок та платіжне доручення є доказом фактичних витрати.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, Господарський суд міста Києва, -
З постанови Деснянського районного суду м. Києва від 06.08.2021 у справі № 754/11268/21 вбачається, що 06.07.2021 приблизно об 13 годині 05 хвилин в м. Києві на паркувальному майданчику гіпермаркету Леруа Мерлен по пр. Броварському, 3В, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не відреагував на її зміну та не надав переваги в русі транспортному засобу Skoda Octavia A7, державний номер НОМЕР_1 , який наближався з правого боку та здійснив зіткнення, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Даною постановою ОСОБА_2 визнано винним за вчинене правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн.
Автомобіль марки Skoda Octavia A7, державний номер НОМЕР_1 , застрахований Товариством з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест» (страхувальник) у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 98/21-Т/Ж від 13.04.2021.
Згідно звіту № 07-21-М160 від 28.07.2021 наданого ФОП Довбня М.Ю. вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Skoda Octavia A7, державний номер НОМЕР_1 матеріальний збиток склав 118.879,68грн.
Відповідно до виставленого ФОП Ячиненко Н.Ю. рахунку на оплату № Ф-00001188 від 16.07.2021 вартість відновлювального ремонту марки Skoda Octavia A7, державний номер НОМЕР_1 , склала 92.142,02 грн.
Згідно акту виконаних робіт № Ф-00001188 від 02.10.2021 складеного між ФОП Ячиненко Н.Ю. та страхувальником, вартість відновлювального ремонту марки Skoda Octavia A7, державний номер НОМЕР_1 , склала 89.062,02 грн.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 3 статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
В ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 006.01459321-1 від 16.08.2021 згідно якого визначено суму страхового відшкодування в розмірі 89.062,02 грн.
Матеріали справи свідчать, що кошти в розмірі 89.062,02 грн були перераховані страховиком (позивачем) на рахунок ФОП Ячиненко Н.Ю. згідно платіжного доручення № 46184003 від 16.08.2021.
Згідно наданої інформації Моторного (транспортного) страхового бюро України вбачається, що цивільна відповідальність автомобіля марки Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_2 відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/203387879 застрахована у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гардіан».
Відповідно до умов договору (полісу) № ЕР/203387879 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну визначено в розмірі 130.000,00 грн та розмір франшизи не визначено.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 89.062,02 грн право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_2 , яким скоєно ДТП, застрахована у відповідача згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/203387879, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
Якщо дії третьої особи, якими страхувальнику спричинені збитки, є страховим випадком, то у такого потерпілого (страхувальника за договором страхування) є дві можливості відшкодування шкоди: за рахунок безпосереднього заподіювача шкоди; за рахунок страховика шляхом отримання страхового відшкодування. Право вибору належить самому потерпілому.
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі є суброгацією.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала транспортним засобом марки Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_2 встановлена у судовому порядку.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003, далі - Методика).
Відповідно до п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складників КТЗ визначається за наступною формулою:
Сврз=Ср+см+Сс х(1-Ез), де:
Сврз - вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу
Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт
См - вартість необхідних для ремонту матеріалів
Сс - вартість складників, що підлягають заміні під час ремонту.
Відповідно до пункту 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.
Згідно з п.п. 7.38, 7.39 Методики коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ тощо. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.
Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17, у разі, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Отже, суд вбачає, що застосування коефіцієнту фізичного зносу при визначенні розміру страхового відшкодування, яке має сплатити відповідач на користь позивача є обов'язковим.
З матеріалів справи вбачається, що строк експлуатації пошкодженого автомобіля марки Skoda Octavia A7, державний номер НОМЕР_1 (2014 рік випуску) на момент ДТП (06.07.2021) перевищує 7 років, тому на запчастини, що підлягають ремонту має нараховуватися фізичний знос.
Так, відповідно до аварійного сертифікату № 80-D/94/1 від 21.09.2021, складеного аварійним комісарм Видута Д.Ю. про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу коефіцієнт фізичного зносу автомобіля марки Skoda Octavia A7, державний номер НОМЕР_1 складає 0,551.
Згідно акту виконаних робіт № Ф-00001188 від 02.10.2021, вартість ремонтних робіт без ПДВ склала 89.062,02 грн, з яких 54.774,92 грн - запасні частини, 34.287,10 грн - роботи, матеріали.
Таким чином, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Skoda Octavia A7, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні становить 58.881,04 грн (34.287,10 грн + 54.774,92 * (1-0,551)).
Згідно ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Оскільки умовами полісу № ЕР/203387879 розмір франшизи не встановлено, страхове відшкодування не підлягає зменшенню.
Позивачем було надіслано відповідачу претензію № 190821-2021 від 19.08.2021, в якій міститься вимога перерахувати на рахунок позивача страхове відшкодування в сумі 89.062,02 грн.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; - у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відповідачем після отримання претензії № 190821-2021 від 19.08.2021 було частково сплачено на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 29.944,95 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 26985 від 03.12.2021.
З огляду на те, що відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу Skoda Octavia A7, державний номер НОМЕР_1 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується виходячи із вартості виплаченого відшкодування, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню частково в розмірі 28.936,09 грн (58.881,04 грн - 29.944,95 грн).
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 96; код ЄДРПОУ 35417298) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154; код ЄДРПОУ 33908322) 28.936 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн 09 коп. страхового відшкодування, 1.482 (одну тисячу чотириста вісімдесят дві) грн 12 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя В.В.Сівакова