ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.08.2024Справа № 910/17482/23
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Князькова В.В. за участю секретаря судового засідання Кота О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню у справі
за позовом Акціонерного товариства «Одесагаз», м.Одеса
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України", м. Київ
про стягнення 819 135,97 грн, -
За участі представників учасників судового процесу
від стягувача: не з'явився
від боржника: не з'явився
Акціонерне товариство «Одесагаз» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" про стягнення додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу за договором транспортування природного газу №1910000190 від 31.01.2020 в розмірі 729 574,34 грн, пені в сумі 83 533,64 грн та 3% річних в розмірі 6027,99 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором №1910000190 від 31.01.2020 транспортування природного газу в частині дотримання параметрів якості природного газу.
Ухвалою суду від 16.11.2023 відкрито провадження в справі, визнано справу малозначною; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення посилаючись на те, що зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" перед Акціонерним товариством «Одесагаз» в сумі 729 574,34 грн за договором №1910000190 від 31.01.2020 є припиненими шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Позивач у відповіді на відзив вказав, що застосування відповідачем порядку ст.601 Цивільного кодексу України до заборгованості, яка визнана спірною, є недопустимою дією, а заява про зарахування зустрічних однорідних вимог підлягає поверненню відповідачу.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив вказав, що заява про припинення зобов'язань шляхом зарахування є одностороннім правочином, який у визначеному законом порядку не визнано недійсним. Також щодо вимог про стягнення пені відповідачем вказано, що розмір неустойки не передбачено умовами укладеного між сторонами правочину.
Ухвалою від 11.01.2024 судом постановлено здійснювати розгляд справи №910/17482/23 за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін. Призначено судове засідання у справі на 07.02.2024.
Рішенням від 07.02.2024 Господарського суду міста Києва по справі №910/17482/23, яке залишене без змін постановою від 17.04.2024 Північного апеляційного господарського суду, позовні вимоги Акціонерного товариства «Одесагаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" про стягнення додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу за договором транспортування природного газу №1910000190 від 31.01.2020 в розмірі 729 574,34 грн, пені в сумі 83 533,64 грн та 3% річних в розмірі 6027,99 грн задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" на користь Акціонерного товариства «Одесагаз» додаткову плату за недотримання параметрів якості природного газу в розмірі 729 574,34 грн, 3% річних в розмірі 6027,99 грн та судовий збір в сумі 8827,24 грн.
11.06.2024 на виконання рішення від 07.02.2024 Господарського суду міста Києва по справі №910/17482/23, яке залишене без змін постановою від 17.04.2024 Північного апеляційного господарського суду та набрало законної сили 17.04.2024, було видано наказ.
01.07.2024 в системі "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" сформовано Клопотання/Заяву про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою від 10.07.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню задоволено повністю; визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 по справі №910/17482/23 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" на користь Акціонерного товариства «Одесагаз» 717 054,80 грн.
22.07.2024 в системі "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" сформовано Клопотання/Заяву про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою від 24.07.2024 судом було призначено розгляд заяви на 07.08.2024.
Учасники судового процесу у судове засідання 07.08.2024 не з'явились, проте, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.
Наразі, суд зазначає, що неявка сторін не перешкоджає розгляду заяви у судовому засіданні 07.08.2024.
Розглянувши в судовому засіданні 07.08.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку щодо її задоволення з урахуванням такого.
У ст.160 Господарського процесуального кодексу України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.
За приписами ч.ч.1, 3 ст.328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Приписами ч.1, 2 ст. 328 Господарського-процесуального кодексу України унормовано, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, ч. 2 ст. 328 Господарського-процесуального кодексу України містить такі підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:
- якщо його видано помилково;
- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано.
В постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №55/15479/15-ц зазначено, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання); процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Враховуючи імперативні приписи ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 18, 326 Господарського-процесуального кодексу України щодо обов'язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення ст.328 Господарського-процесуального кодексу України визначають можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.
Відтак в даному випадку підлягають дослідженню обставини наявності визначених процесуальним законодавством підстав визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Як зазначалось раніше, процесуальним законодавством передбачено підстави, за якими наказ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Правила припинення зобов'язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов'язання» розділу І книги 5 «Зобов'язальне право» Цивільного кодексу України. Норми цієї глави передбачають, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599), переданням відступного (стаття 600), зарахуванням (стаття 601), за домовленістю сторін (стаття 604), прощенням боргу (стаття 605), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606), неможливістю виконання (стаття 607), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609).
Зарахування зустрічних однорідних вимог, як односторонній правочин, є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин.
За змістом положень ч. 3 ст. 203 Господарського процесуального України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Аналогічні положення закріплені також у статті 601 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. У такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
Виходячи із зазначеного, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо). Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16.
За змістом положень ст. 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом.
За змістом положень ч. 5 ст. 203 Господарського кодексу України не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.
Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема ст. 203 Господарського кодексу України, ст. 601 Цивільного кодексу України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 11.10.2018 у справі № 910/23246/17, від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17, від 25.09.2019 у справі № 910/21645/17, від 01.10.2019 у справі № 910/12968/17, від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18.
Важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов'язань. За відсутності безспірності вимог відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.
Вказані висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 914/163/14, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 23.10.2018 у справі № 910/18256/17, від 25.04.2018 у справі № 910/6781/17, від 02.04.2019 у справі № 918/539/18.
У пунктах 31, 32 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 зазначено, що умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема статтею 203 Господарського кодексу України, статтею 601 Цивільного кодексу України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 11.10.2018 у справі № 910/23246/17, від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17, від 25.09.2019 у справі № 910/21645/17, від 01.10.2019 у справі № 910/12968/17, від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18.
Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №305/2082/14-ц, зазначалось, що спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб'єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, а за об'єктивним закріпленням такого виду заборгованості у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку і на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Наразі, на підтвердження наявності підстав для визнання наказу Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 по справі №910/17482/23 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 27374,77 грн (сума за судовим рішенням, яка залишилась після визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 717 054,80 грн), відповідачем було надано заяву №ТОВВИХ-24-10517 від 11.07.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Оцінюючи зміст вказаної заяви в контексті наявності підстав для визнання наказу у справі таким, що не підлягає виконанню судом враховано, що у постанові від 25.01.2022 у справі № 914/346/20 Верховний Суд вказав на те, що зважаючи на те, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні - є кредитором у другому), а також допускається проведення часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання, констатуючи факт припинення зобов'язань проведеним зарахуванням зустрічних вимог, суд апеляційної інстанції мав чітко встановити, які саме зобов'язання обох сторін припиняються (повністю або частково), за якими саме правочинами, яка сума заборгованості заявлена до зарахування як кредитором, так і боржником, чи існувала така заборгованість взагалі та чи настав строк виконання вимог, заявлених до зарахування та чи є вона безспірною.
Згідно змісту заяви №ТОВВИХ-24-10517 від 11.07.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" станом на 11.07.2024 існують грошові зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» перед Акціонерним товариством «Одесагаз» за договором транспортування природного газу від 31.01.2020 № 1910000190 та на підставі розрахунків (актів) додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу за параметром якості температури точки роси за вологою у вересні 2023 року на загальну суму 27 374,77 грн, строк виконання яких настав (з урахуванням змісту постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 по справі № 910/17482/23 та рішення Господарського суду м. Києва від 07.02.2024 у справі № 910/17482/23 щодо задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Одесагаз» по стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу).
Станом на 11.07.2024 існують грошові зобов'язання Акціонерного товариства «Одесагаз» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» за договором транспортування природного газу від 31.01.2020 № 1910000190 на підставі акту наданих послуг замовленої (договірної) потужності на період на добу наперед в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за місяць червень 2024 року від 30.06.2024 № 06-2024-1910000190/9990000 в сумі 297 984,00 грн, строк виконання яких до 22.07.2024.
Заявою №ТОВВИХ-24-10517 від 11.07.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на підставі та в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України повідомлено Акціонерне товариство «Одесагаз» про припинення шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» перед Акціонерним товариством «Одесагаз» на загальну суму 27 374,77 грн за договором транспортування природного газу від 31.01.2020 № 1910000190 та на підставі розрахунків (актів) додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу за параметром якості температури точки роси за вологою у вересні 2023 року на суму 27 374,77 грн та грошових зобов'язань Акціонерного товариства «Одесагаз» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на загальну суму 27 374,77 грн за договором транспортування природного газу від 31.01.2020 № 1910000190 на підставі акту наданих послуг.
Судом враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.
Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям: належності, допустимості, достовірності, вірогідності, що визначені статтями 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п. 2, 4 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Судом прийнято до уваги, що позивачем жодних заперечень з приводу розглядуваної заяви не надано, доказів оскарження одностороннього правочину також не долучено до матеріалів справи.
За таких обставин, суд вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 по справі №910/17482/23 таким, що не підлягає виконанню належним чином обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 160, 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
2. Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 по справі №910/17482/23.
У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 07.08.2024.
Суддя В. В. Князьков