Справа № 560/5865/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
06 серпня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
у квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що при призначенні пенсії за віком 04.10.2022 для її розрахунку відповідач застосував показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2011-2013 роки. Проте мав би застосувати показник заробітної плати за 2019-2021 роки - як це передбачено ч.1 ст. 40 Закону №1058-ІV.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням для обчислення пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 04.10.2022 пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки, з урахуванням виплачених сум.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Посилається на те, що згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, пенсії, призначені (перераховані) до 2017 року, перераховуються із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
25 липня 2024 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від ОСОБА_1 . У поданому відзиві позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 30.12.2014 призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", розмір якої обчислено відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
04.10.2022 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
З 04.10.2020 ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Розмір пенсії з 04.10.2022 становить 2746,25 грн.
При обчисленні пенсії застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки 3764,40 грн., підвищений на 1,17 (з 01.03.2019), 1,11 (з 01.05.2020 ), 1,11 (з 01.03.2021), 1,14 (з 01.03.2022), 1,197 (з 01.03.2023) в розмірі 6186,32 грн.
У листі відповідача від 13.03.2024 повідомлено позивача про те, що підстави для застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2019-2021 роки, при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, відсутні.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) (в редакції, станом на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років) право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи, зокрема для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
У відповідності до абзацу 2 пункту 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Позивачу з 19.10.2020 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII.
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з ч.1 статті 9 Закону №1058-IV установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно з частиною 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+Кз3+...+Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Зі змісту наведених норм слідує, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який визначає інші підстави та порядок призначення пенсії. Пенсія відповідно до Закону №1058-ІV позивачу призначена вперше 04.10.2022.
Тобто, в цьому випадку відбулось не переведення позивача з одного виду пенсії на інший в межах дії Закону №1058-ІV, а фактичне її призначення відповідно до вказаного Закону.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 зазначено, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV. Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.
Враховуючи встановлені вище обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019-2021 роки.
Зазначений висновок узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.01.2019 у справі №577/2457/17.
Таким чином, при призначенні у 2022 році позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV має застосовуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, а саме 2019-2021 роки.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обчислення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки, є протиправними, а тому слід зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 04.10.2022 пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року відповідає.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.