Справа № 640/32277/21 Суддя першої інстанції: Панченко Н.Д.
06 серпня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Шведа Е.Ю.,
суддів - Голяшкіна О.В., Мельничука В.П.,
при секретарі - Левкович А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на прийняту у порядку письмового провадження ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України, т.в.о. голови Державної фіскальної служби голови комісії з реорганізації ДФС Александрова Анатолія Анатолійовича про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправними рішень, дій і бездіяльності, -
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі - Позивач-1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - Позивач-2, ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - Позивач-3, ОСОБА_3 ) (далі також - Позивачі) звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач-1, ДФС України), т.в.о. Голови Державної фіскальної служби України голови комісії з реорганізації ДФС Александрова Анатолія Анатолійовича (далі - Відповідач-2, т.в.о. Голови ДФС України, Александров А.А. ), в якому з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просили:
- визнати протиправним та скасувати наказ ДФС України від 24.09.2021 №1349-о «Про звільнення ОСОБА_1 » (із змінами, внесеними наказом ДФС України від 04.10.2021 №1426-о «Про внесення змін до деяких наказів Державної фіскальної служби України»);
- поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу погоджувально-роз'яснювальної роботи Управління правового забезпечення ДФС України з 04.10.2021;
- стягнути з ДФС України та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 04.10.2021 по день винесення рішення суду;
- визнати протиправним та скасувати наказ ДФС України від 24.09.2021 №1351-о «Про звільнення ОСОБА_2 » (із змінами, внесеними наказом ДФС України від 04.10.2021 №1426-о «Про внесення змін до деяких наказів Державної фіскальної служби України»);
- поновити ОСОБА_2 на посаді головного державного інспектора відділу погоджувально-роз'яснювальної роботи Управління правового забезпечення ДФС України з 04.10.2021;
- стягнути з ДФС України та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 04.10.2021 по день винесення рішення суду;
- визнати протиправним та скасувати наказ ДФС України від 24.09.2021 №1350-о «Про звільнення ОСОБА_3 » (із змінами, внесеними наказом ДФС України від 04.10.2021 №1426-о «Про внесення змін до деяких наказів Державної фіскальної служби України»);
- поновити ОСОБА_3 на посаді головного державного інспектора відділу погоджувально-роз'яснювальної роботи Управління правового забезпечення ДФС України з 04.10.2021;
- стягнути з ДФС України та виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 04.10.2021 по день винесення рішення суду;
- визнати рішення, дії та бездіяльність т.в.о. голови ДФС України протиправними.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 прийнято до провадження справу №640/32277/21 та вирішено, зокрема, що справа буде розглядатися одноособово суддею за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 внесено виправлення до другого пункту резолютивної частини ухвали Київського окружного адміністративного суду про прийняття адміністративної справи до провадження від 24.04.2023 шляхом зазначення у відповідному відмінку форми адміністративного судочинства - «спрощеного позовного провадження», замість форми адміністративного судочинства - «загального позовного провадження», не зачіпаючи при цьому суті судового рішення.
Не погоджуючись із викладеним в ухвалі рішенням, Позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу суду. В обґрунтування своїх доводів зазначають, зокрема, що оскаржуваною ухвалою змінено суть ухвали від 24.04.2023 шляхом зміни форми адміністративного судочинства, хоча зміст матеріали справи свідчить, що розгляд справи здійснювався саме за правилами загального позовного провадження. Звертають увагу, що всупереч вимог ст. 253 КАС України Позивачі не повідомлялися про розгляд питання про виправлення описки.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 28.06.2024.
Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06.08.2024.
У судовому засіданні ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , а також представник всіх позивачів Дідурик А.А. доводи апеляційної скарги підтримали та просили її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній мотивів і підстав.
Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Наведена норма передбачає можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути допущені в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Отже, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення.
Відтак, суд вправі здійснити технічну заміну елементу судового рішення, який є очевидним і таким, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення.
Така позиція щодо застосування положень ч. 1 ст. 253 КАС України висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.04.2024 у справі № 560/83/23, від 06.03.2024 у справі № 460/13913/21.
Матеріали справи свідчать, що пунктом 2 ухвали Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 про прийняття адміністративної справи до провадження вирішено, що справа буде розглядатися одноособово суддею за правилами загального позовного провадження (т. 4 а.с. 129).
Із змісту п. 20 протоколу судового засідання №1550958 від 23.05.2023 вбачається, що судом вказано на відсутність підстав для повернення до стадії підготовчого провадження (т. 4 а.с. 143).
Крім іншого, у вступній частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 у цій справі, яке прийнято після постановлення оскаржуваної у цій справі ухвали від 15.05.2024, також зазначено, що розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження (т. 5 а.с. 49).
Викладене у своїй сукупності, на переконання судової колегії, свідчить, що оскаржувана у цій справі ухвала від 15.05.2024 про виправлення описки постановлена судом поза правилами ч. 1 ст. 253 КАС України та без наявних на те правових підстав, адже фактично змінила форму розгляду адміністративної справи із загальної на спрощену, що вказує на те, що такою ухвалою змінено зміст судового рішення, а саме - ухвали від 24.04.2023 про прийняття адміністративної справи до провадження.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали від 15.05.2024.
Водночас, колегія суддів відхиляє аргументи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції порядку постановлення ухвали про виправлення описки, яке, на переконання Апелянтів, знайшло свій вияв у неповідомленні заінтересованих осіб про прийняття такого судового рішення, оскільки в силу приписів ч. 2 ст. 253 КАС України розгляд питання про виправлення описки з повідомленням сторін є правом, а не обов'язком суду.
Щодо доводів Позивачів в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушені строки розгляду справи, а також про те, що указана справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, колегія суддів зазначає, що указані аргументи перебувають поза межами предмету цього апеляційного перегляду.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про виправлення описки було порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 253, 308, 312, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року - скасувати.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Е.Ю. Швед
Судді О.В. Голяшкін
В.П. Мельничук
Повний текст постанови складено та підписано 06 серпня 2024 року.