Справа № 580/10937/23 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Валентина ЯНКІВСЬКА
Іменем України
05 серпня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Єгорової Н.М.,
Коротких А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати акт №33 розслідування нещасного випадку від 10.08.2023 форми Н-1/НПВ;
- зобов'язати відповідача провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 21.06.2023, з урахуванням висновків суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що нещасний випадок та його причини, про які вказано в акті №33 від 10.08.2023 не відповідають фактичним обставинам випадку, що стався з позивачем 21.06.2023, чим порушені права позивача і тому за захистом своїх прав він вимушений звернутись до суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що комісія з розслідування нещасного випадку, що стався з капітаном поліції ОСОБА_1 21.06.2023 під час заняття з тактичної підготовки, призначена наказом ГУНП в Черкаській області від 28.07.2023 № 566, дослідила всі обставини, які могли б вплинути на кваліфікацію розслідуваного нещасного випадку. Підстав для скасування оскаржуваного капітаном поліції ОСОБА_1 акту № 33 розслідування нещасного випадку, не вбачається.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач 03 травня 2023 року призначений на посаду старшого інспектора групи документування батальйону поліції особливого призначення Головного управління поліції в Черкаській області.
21 червня 2023 року о 14 годині під час занять з тактичної підготовки ОСОБА_1 отримав травму (удар в область голови), від чого втратив свідомість.
Позивачу надано першу медичну допомогу та викликано на місце події швидку медичну допомогу. Бригадою швидкої медичної допомоги позивача доставлено до КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги», де після огляду черговим нейрохірургом він був госпіталізований та перебував на стаціонарному лікуванні з 21.06.2023 по 26.06.2023.
Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 11685 ОСОБА_1 встановлено діагноз 806.0 Закрита черепно-мозкова травма (ЗЧМТ), струс головного мозку.
27 червня 2023 року після виписки із КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» позивач був переведений на лікування у ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області» де продовжив лікування з 27 червня 2023 року по 07 липня 2023 року.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 566 від 28.07.2023 утворена комісія з розслідування нещасного випадку, який стався 21 червня 2023 року із старшим інспектором групи документування батальйону поліції особливого призначення Головного управління поліції в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_1 .
Під час проведення розслідування, комісією встановлено, що із старшим інспектором групи документування батальйону поліції особливого призначення Головного управління поліції в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_1 трапився нещасний випадок.
Відповідно до п. 4 Акту комісією встановлено вид події та причини настання нещасного випадку: травмування під час занять з тактичної підготовки.
Встановлено також свідків нещасного випадку: ОСОБА_2 інспектор ВШР БПОП Головного управління Національної поліції в Черкаській області, ОСОБА_3 поліцейський ВШР БПОП Головного управління Національної поліції в Черкаській області, ОСОБА_4 інспектор ВШР БПОП Головного управління Національної поліції в Черкаській області, які надали пояснення та підтвердили факт отримання травми ОСОБА_1 під час занять з тактичної підготовки.
17 жовтня 2023 року комісією, яка утворена наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 566 від 28.07.2023 року складено акт № 33 розслідування нещасного випадку, який стався 21 червня 2023 року із старшим інспектором групи документування батальйону поліції особливого призначення Головного управління поліції в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_1 . Того ж дня, даний акт затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Черкаській області полковником поліції.
Відповідно до п. 7 Акту комісія з розслідування дійшла висновку, що розслідуваний нещасний випадок визначено таким, що стався у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Позивач, не погоджуючись з вищевказаним висновком, звернувся з даним позовом до суд.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що наведена в акті Комісії з розслідування нещасного випадку № 33 (Форма Н-1 (НПВ) від 17.10.2023 кваліфікація нещасного випадку, що стався 21.06.2023 з позивачем , є помилковою, оскільки обставини нещасного випадку не підпадають під дію пункту 8 розділу III Порядку № 705.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
За змістом частин першої - третьої статті 13 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.
У складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення.
Основними обов'язками поліцейського відповідно до статті 18 Закону № 580-VIII є: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Повноваження поліції наведені у статті 23 Закону № 580-VIII.
Виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом (стаття 24 Закону).
Завдання, функції, повноваження підрозділів поліції особливого призначення визначенні положенням про підрозділи поліції особливого призначення від 04.12.2017 №987 (далі - Положення №987).
Положення №987 визначає основні завдання, функції, права, обов'язки та порядок діяльності підрозділів поліції особливого призначення (далі - Підрозділи) головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві (далі - ГУНП).
Підрозділи у своїй діяльності керуються Конституцією України, Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про Національну поліцію», «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», «Про боротьбу з тероризмом», «Про оборону України», іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність Національної поліції України, та цим Положенням.
Згідно з пунктом 7 розділу І Положення № 987 залежно від специфіки, функцій, посадових (функціональних) обов'язків, що покладені на поліцейських, Підрозділи в штаті мають відділення, взводи, роти швидкого реагування, які призначені для безпосереднього проведення спеціальних поліцейських операцій із припинення злочинів, пов'язаних з високим ступенем суспільної небезпеки та вчиненням збройного опору, а також для здійснення відповідно до компетенції заходів у сфері протидії злочинності, що пов'язані з підвищеною загрозою для життя і здоров'я поліцейських та потребують від поліцейських високого рівня фізичної і професійної підготовленості, уміння впевнено діяти в екстремальних умовах.
Згідно з розділом ІІ Положення №987 підрозділи виконують такі завдання:
запобігання, виявлення та припинення адміністративних і кримінальних правопорушень;
забезпечення публічної безпеки і порядку під час проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів;
забезпечення безпеки взятих під захист осіб, членів їх сімей, охорона адміністративних, державних будівель та інших об'єктів на підставах та в порядку, визначених законодавством України;
участь в антитерористичних операціях, що проводяться відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом».
беруть участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та 60 днів після цього.
Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - орган (підрозділ) поліції) урегульована Порядком № 705.
Згідно з визначенням термінів, наведених у пункті 3 розділу I Порядку № 705, нещасним випадком є отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.
Приписами пункту 6 розділу I Порядку № 705 обумовлено, що строк давності для розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку становить три роки з дня його настання.
Відповідно до пункту 4 розділу III Порядку № 705 за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) (додаток 2).
У силу вимог пункту 6 розділу III Порядку № 705 комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, зокрема, зобов'язана: одержати письмові пояснення потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку (додаток 5); вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок; визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (додаток 6); кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов'язків або не пов'язаний з виконанням службових обов'язків; прийняти рішення шляхом голосування членів комісії (спеціальної комісії); скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку; передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та примірники актів за формою Н-1 керівникові органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, для їх розгляду та затвердження.
Згідно з пунктом 7 розділу III Порядку № 705 обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов'язків є:
1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час;
2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.
Пунктом 8 розділу III Порядку № 705 установлено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов'язаного з виконанням службових обов'язків є:
1) діяння потерпілого поліцейського, не пов'язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію»;
2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом);
3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком;
4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 03 травня 2023 року призначений на посаду старшого інспектора групи документування батальйону поліції особливого призначення Головного управління поліції в Черкаській області.
21 червня 2023 року о 14 годині під час занять з тактичної підготовки ОСОБА_1 отримав травму (удар в область голови), від чого втратив свідомість.
За результатами розслідування описаної події Комісією з розслідування нещасного випадку зроблено висновок, що нещасний випадок, які трапився 21 червня 2023 року з позивачем стався у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
За позицією відповідача, участь поліцейського у практичних заняттях з метою поглиблення знань та практичних навичок у розумінні статей 2, 23 Закону № 580-VIII не є безпосереднім прямим виконанням завдань і повноважень поліції, визначених цим Законом, а тому отримання поліцейським травми під час таких навчань визначається як нещасний випадок, що стався у період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
З аналізу п.п.7, 8 розділу III Порядку № 705 у зіставленні з обставинами даної справи слідує, що для правильного розв'язання спірного питання необхідно встановити чи пов'язаний нещасний випадок, що стався 21 червня 2023 року з позивачем, із виконанням його службових обов'язків.
Позивач проходить службу в поліції у батальйону поліції особливого призначення Головного управління поліції в Черкаській області, який призначений для безпосереднього проведення спеціальних поліцейських операцій та інших заходів у сфері протидії злочинності, пов'язаних із підвищеною загрозою для життя і здоров'я поліцейських, імовірністю збройного опору.
Служба у такому підрозділі передбачає, що поліцейські повинні мати високий рівень фізичної підготовленості, професійної майстерності, зокрема володіння спеціальними тактичними навичками, а також вміння впевнено діяти в екстремальних умовах.
Задля цього поліцейський постійно працює над вдосконаленням особистих спеціальних навичок та безпосередньо бере участь у заняттях з: рукопашного бою; володіння холодною, вогнепальною зброєю та інше.
Перелік основних повноважень поліції визначений статтею 23 Закону № 580-VIII, при цьому виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом. Разом з тим, у структурі поліції діють: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення. Відповідно, кожна з названих ланок поліції виконує, окрім основних повноважень, визначених Законом № 580-VIII також і свої спеціальні завдання та функції, які визначені у їхніх положеннях.
У розглядуваному випадку основні завдання і функції підрозділу особливого призначення визначені Положенням № 987.
Як слідує зі змісту цього Положення постійне вдосконалення свого рівня професійної майстерності, у тому числі фізичної, тактичної та вогневої підготовок, а також професійних якостей є службовими обов'язками поліцейських підрозділу, адже наявність спеціальної підготовки прямо залежить і пов'язана з можливістю проходження служби у цьому підрозділі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.08.2023 у справі №620/17431/21.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки ОСОБА_1 отримав травму під час занять з тактичної підготовки, що прямо пов'язано з виконанням його службових обов'язків і безпосередньо випливає із завдань та функцій підрозділу особливого призначення, то слід вважати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Зважаючи на це, наведена в акті Комісії з розслідування нещасного випадку № 33 (Форма Н-1 (НПВ) від 17.10.2023 кваліфікація нещасного випадку, що стався 21.06.2023 з позивачем , є помилковою, оскільки обставини нещасного випадку не підпадають під дію пункту 8 розділу III Порядку № 705.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування акта № 33 розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НПВ від 17.10.2023 відносно старшого інспектора групи документування батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Черкаській області капітаном поліції ОСОБА_1 .
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов'язання відповідача повторно провести службове розслідування за фактом травми, отриманої 21.06.2023 позивачем та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705, з урахуванням висновків суду.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя Н.М. Єгорова
Суддя А.Ю. Коротких