Справа № 640/9954/22
про відмову у відкритті апеляційного провадження
05 серпня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Черпака Ю.К, Штульман І.В.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Кіберполіції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту кіберполіції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, 03 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Апелянту слід було подати до суду мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Судом надано 10 днів для усунення недоліку з моменту отримання ухвали. Позивачем отримано ухвалу суду 25 липня 2024 року.
30 липня 2024 року на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року апелянтом подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року.
Заява апелянта про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року мотивована тим, що адвокат Ризун Володимир Володимирович ніколи не був представником позивача у справі №640/9954/22; позовну заяву подано адвокатом Пишним М.М., який не виходить на зв'язок із позивачем.
Перевіривши заяву апелянта про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що воно підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 08 лютого 2023 року у справі № 717/314/22, зазначив, що, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення винесене 03 квітня 2024 року, за відомостями наявними у матеріалах справи, рішення отримано представником позивача адвокатом Ризуном Володимиром Володимировичем 08 квітня 2024 року (том 2 а.с.184-186), натомість до суду із апеляційною скаргою апелянт звернувся 03 червня 2024 року.
Відповідно до змісту частини 7 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Надаючи оцінку доводам апелянта про те, що адвокат Ризун Володимир Володимировичем ніколи не був представником позивача у справі №640/9954/22, колегія суддів зауважує, що матеріалами справи підтверджується наявність ордеру серії КС №085582 від 07 вересня 2022 року про надання правової допомоги ОСОБА_1 адвокатом Ризуном Володимиром Володимировичем на підставі договору про надання правової допомоги №7-08/22 від 10 серпня 2022 року (том 1 а.с.23). Крім того, адвокат Ризун Володимир Володимирович подавав до суду першої інстанції клопотання про усунення недоліків позовної заяви та надав відповідні докази сплати судового збору (том 1 а.с.21-25).
Судом враховано, що відповідно до матеріалів справи представництво інтересів позивача одночасно здійснювали адвокат Пишний М.М. (том 1 а.с.17), адвокат Ризун В.В. (том 1 а.с.23), адвокат Судейкіна І.В. (том 2 а.с.171).
Доказів розірвання аби припинення договорів про надання правової допомоги з адвокатом Пишним М.М., адвокатом Ризуном В.В., адвокатом Судейкіною І.В. станом на час подання апеляційної скарги позивачем, матеріали справи не містять.
Посилання апелянта щодо обставин припинення 20 березня 2024 року договору про надання правової допомоги у справі №640/9954/22 між позивачем та адвокатом Пишним М.М. не впливають на факт отримання копії оскаржуваного рішення адвокатом Ризуном В.В. 08 квітня 2024 року (том 2 а.с.184-186).
З огляду на зазначене, заява апелянта про поновлення строку є безпідставною та необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
Інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року апелянтом не наведено.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з незалежних від скаржника обставин унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, а також процесуальних строків її подання.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Case of Union Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) заява № 11681/85).
Зважаючи на викладене, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року, подане на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянт не довів наявності особливих та непереборних обставин, що перешкоджали йому у встановлений процесуальним законом строк подати апеляційну скаргу, а отже, не довів поважних причин пропуску такого строку.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29 січня 2016 року у справі «Устименко проти України» зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеєр проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Указана позиція узгоджується й з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02 грудня 2021 року у справі № 620/4510/20.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи частини 3 статті 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу апелянту.
Керуючись ст. ст. 133, 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 до Департаменту Кіберполіції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя - доповідач Маринчак Н.Є.
Судді: Черпак Ю.К.
Штульман І.В.