Справа № 320/1135/23 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.
05 серпня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про визнання протиправними та скасування рішення і наказів,-
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду державного майна України, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України, оформленого протоколом № 136 засідання Екзаменаційної комісії від 10.11.2022 в частині щодо позбавлення (анулювання) позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача № 3793, виданого 17.09.2005 Фондом державного майна України та ТОВ «Українська комерційна школа», за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі, земельних ділянок, та майнових прав на них»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України №1476 від 01.12.2022 щодо позбавлення (анулювання) позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача № 3793, виданого 17.09.2005 Фондом державного майна України та ТОВ Українська комерційна школа», за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі, земельних ділянок, та майнових прав на них»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України №1530 від 07.12.2022 щодо позбавлення (анулювання) позивача сертифіката суб'єкта оціночної діяльності № 412/2022, виданого 15.08.2022 Фондом державного майна України.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не наведено жодного обґрунтування щодо порушення інтересів будь-яких фізичних, юридичних осіб або ж держави унаслідок виконання позивачем спірних звітів про оцінку майна, не обґрунтовано необхідності застосування настільки суворої санкції, як позбавлення кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, тим самим не дотримано принципу пропорційності. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний наказ про позбавлення позивача кваліфікаційного свідоцтва оцінювача таким, що прийнятий не в порядку та не на підставі, що визначені Конституцією та законами України, а отже таким, що є протиправним та підлягає скасуванню.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що під час аналізу інформації, внесеної суб'єктами оціночної діяльності до єдиної бази, відповідачем виявлено інформацію, внесену позивачем щодо визначеної ним ринкової вартості об'єктів нерухомого майна, достовірність та об'єктивність якої потребувала перевірки. З метою забезпечення контролю якості складання, повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам закону, відповідач забезпечив проведення рецензування звітів про оцінку майна.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Житомирським МВ УМВС України в Житомирській області 14.07.2007.
ОСОБА_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку як платник податків.
Позивач також є суб'єктом оціночної діяльності (оцінювачем) за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі, земельних ділянок, та майнових прав на них» відповідно до кваліфікаційного свідоцтва оцінювача НОМЕР_2, виданого 17.05.2005 Фондом державного майна України та ТОВ «Українська комерційна школа».
Відповідно до наданих заяв по суті справи, відповідачем під час аналізу інформації, внесеної суб'єктами оціночної діяльності до Єдиної бази даних звітів про оцінку, виявлено інформацію, внесену позивачем щодо визначення ним ринкової вартості об'єктів оцінки, достовірність та об'єктивність яких потребувала перевірки, зокрема звітів про оціночну вартість об'єктів, паролі пошуку: НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5.
Як наголошується відповідачем, з метою забезпечення контролю якості складання, повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам відповідних нормативно-правових актів, відповідачем забезпечено рецензування звітів про оцінку майна стосовно наступних об'єктів:
квартири, загальною площею 37,60 кв. м, житловою площею 18,40 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
квартири, загальною площею 48,63 кв. м., житлова - 27,00 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;
частини житлового будинку, загальною площею 98,40 кв. м, житлова - 61,40 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Зазначені звіти та інші матеріали відповідачем направлено до Екзаменаційної комісії для подальшого розгляду питання щодо професійної оціночної діяльності позивача.
Відповідно до протоколу засідання Екзаменаційної комісії №136 від 10.11.2022 комісією прийнято рішення про позбавлення (анулювання) ОСОБА_1 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача НОМЕР_2, виданого Фондом державного майна України та ТОВ «Українська комерційна школа» за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них».
01 грудня 2022 року на підставі вказаного рішення Фондом державного майна України видано наказ №1476 від 01.12.2022 щодо позбавлення (анулювання) ОСОБА_1 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача №3793, виданого 17.09.2005 Фондом державного майна України та ТОВ «Українська комерційна школа», за спеціалізацією 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі, земельних ділянок, та майнових прав на них».
07 грудня 2022 року на підставі наказу №1476 від 01.12.2022 відповідачем видано наказ №1530 від 07.12.2022 щодо позбавлення (анулювання) позивача сертифіката суб'єкта оціночної діяльності №412/2022, виданого 15.08.2022 Фондом державного майна України.
Не погоджуючись з такими рішенням та наказами, позивач звернувся до суду з цим позовом.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначає Закон України від 12 липня 2001 року №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Частиною 1 статті 3 Закону №2658-III передбачено, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №2658-III оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.
Згідно з ст. 4 Закону №2658-III, професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.
Оціночна діяльність може здійснюватися, серед іншого, у таких формах:
- практична діяльність з оцінки майна, яка полягає у практичному виконанні оцінки майна та всіх процедур, пов'язаних з нею, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцінки майна;
- рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб'єктами оціночної діяльності, визнаними такими відповідно до статті 5 цього Закону.
Суб'єктами оціночної діяльності, відповідно до статті 5 Закону №2658-III, є:
- суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Права, обов'язки та відповідальність суб'єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами.
Згідно з ч. 1 статті 6 Закону №2658-III, оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.
Частинами 1, 4 статті 15 Закону №2658-III встановлено, що кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна. Форми кваліфікаційних свідоцтв оцінювача встановлюються Фондом державного майна України. Право на отримання кваліфікаційного свідоцтва набувають фізичні особи, які мають закінчену вищу освіту, пройшли навчання за програмою базової підготовки та стажування протягом одного року у складі суб'єкта оціночної діяльності разом з оцінювачем, який має не менше ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, отримали його позитивну рекомендацію та успішно склали кваліфікаційний іспит.
Кваліфікаційне свідоцтво видається Фондом державного майна України спільно з навчальним закладом, на базі якого проводилася підготовка та складався кваліфікаційний іспит, на підставі відповідного рішення Екзаменаційної комісії. За видачу кваліфікаційного свідоцтва справляється плата в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Зазначена плата спрямовується на покриття організаційних витрат, пов'язаних з видачею кваліфікаційного свідоцтва. У кваліфікаційному свідоцтві зазначаються назва органу державної влади та навчального закладу, які його видали, дата видачі, номер свідоцтва, прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, якій видається свідоцтво, напрям програми базової підготовки, відповідно до якої підтверджується фаховий рівень оцінювача та дозволяється здійснювати оцінку. Кваліфікаційне свідоцтво є безстроковим у разі виконання всіх вимог, встановлених цим Законом.
Порядок прийняття рішення про видачу, позбавлення, зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва визначається статтею 16 Закону №2658-III.
Рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва приймається Екзаменаційною комісією, склад якої затверджується Фондом державного майна України та формується з числа його представників, представників інших органів державної влади, до повноважень яких належить реалізація державної політики в питаннях оцінки майна, які мають необхідний рівень підготовки з питань оцінки майна, та представників, делегованих саморегулівними організаціями оцінювачів. При цьому представники саморегулівних організацій оцінювачів повинні становити не менше двох третин кількісного складу Екзаменаційної комісії виходячи з рівнопропорційного принципу делегування представників кожної з них. Екзаменаційна комісія діє на базі навчального закладу.
Так, рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва (його анулювання) приймається Екзаменаційною комісією за письмовим поданням заінтересованих осіб з таких підстав: неодноразове грубе порушення оцінювачем нормативно-правових актів з оцінки майна; рішення суду за фактами непрофесійної оцінки майна, яка проведена оцінювачем; наявність у оцінювача непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення; з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного свідоцтва; з'ясування факту порушення оцінювачем обмежень, встановлених статтею 8 цього Закону.
Про прийняте Екзаменаційною комісією рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва Фонд державного майна України повідомляє оцінювача письмово в двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Екзаменаційної комісії.
Рішення про позбавлення оцінювача кваліфікаційного свідоцтва може бути оскаржено в судовому порядку.
З аналізу наведених норм слідує, що законодавець наділив Фонд державного майна України повноваженнями здійснювати державний нагляд у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності та приймати рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката оцінювача на підставі відповідного рішення Екзаменаційної комісії.
При цьому, обов'язковою передумовою для прийняття рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва оцінювача є встановлення Екзаменаційною комісією будь-якої з наведених у ч. 2 ст. 16 Закону №2658-III підстав, а саме:
- неодноразове грубе порушення оцінювачем нормативно-правових актів з оцінки майна;
- рішення суду за фактами непрофесійної оцінки майна, яка проведена оцінювачем;
- наявність у оцінювача непогашеної судимості за корисливі злочини;
- з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного свідоцтва;
- з'ясування факту порушення оцінювачем обмежень.
Колегія суддів звертає увагу, що, в даному випадку рішення Екзаменаційної комісії від 10.11.2022 (протокол №136), яким вирішено позбавити (анулювати) ОСОБА_1 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача НОМЕР_2, не містить конкретного визначення нормативно-правової підстави для позбавлення кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.
В оскаржуваному наказі №1476 від 01.12.2022, яким позбавлено (анульовано) ОСОБА_1 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача НОМЕР_2, Фонд державного майна України також посилається лише на частину другу статті 16 Закону №2658-ІІІ без зазначення, з яких саме підстав позивача позбавлено кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.
Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про наявність звернень заінтересованих осіб щодо допущених з боку позивача порушень нормативно-правових актів з оцінки майна.
Відсутні також будь-які обґрунтування щодо вчинення позивачем саме неодноразових та грубих порушень нормативно-правових актів з оцінки майна, що відповідно до ст. 16 Закону №2658-ІІІ є підставою для позбавлення кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.
Зокрема, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що відповідачем під час встановлення факту неодноразових та грубих порушень позивачем вимог нормативно-правових актів з оцінки майна досліджувались, збирались та оцінювались додаткові докази, аналізувалась попередня робота позивача, проводилась перевірка кваліфікації та якості його професійної підготовки, як оцінювача, що свідчить про поверховість та формальність розгляду відповідних матеріалів та відсутність достатніх підстав стверджувати про допущення позивачем саме неодноразових та грубих порушень вимог нормативно-правових актів з оцінки майна.
За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні накази про позбавлення (анулювання) позивачу кваліфікаційного свідоцтва оцінювача та про позбавлення (анулювання) позивача сертифіката суб'єкта оціночної діяльності № 412/2022, виданого 15.08.2022 Фондом державного майна України є такими, що прийняті не в порядку та не на підставі, що визначені Конституцією та законами України, а отже є протиправним та підлягають скасуванню.
Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив правильне рішення про задоволення позову.
Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підгоТзДВки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фонду державного майна України - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма