Справа № 420/23023/24
про повернення позовної заяви
06 серпня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Караван Р.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 88% відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 р.;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення та здійснювати виплату призначеної та виплачуваної пенсії за вислугу років з 01.04.2019 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №878 від 16.01.2023 року, виданої станом на 05.03.2019 року з основним розміром пенсії 88% грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до Постанови №713, а також здійснити виплату різниці між нарахованим розміром пенсії та фактично виплаченим з 01.04.2019р. по день проведення перерахунку.
Ухвалою суду від 26.07.2024 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, які зазначені у заяві представника позивача про поновлення строку від 23.07.2024. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Одеського окружного адміністративного суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, в ухвалі від 26.07.2024 судом вказано, що з поданої позовної заяви та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не можливо визначити, коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів, оскільки не зрозуміло коли саме останній почав отримувати збільшену пенсію на виконання рішення суду по справі № 420/16567/23 від 20 вересня 2023 року та з якого моменту йому стало достеменно відомо про порушення своїх порушених прав та інтересів.
01.08.2024 адвокат Єрьоміна В.А., з метою усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 26.07.2024, надала заяву про поновлення процесуального строку, в якій з посиланням на положення частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України та частини 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вказала, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особу не отримувала у зв'язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, не має.
Щодо вказаної заяви суд зазначає наступне.
Суд не погоджується з наведеним у заяві представника позивача від 01.08.2024 доводами, оскільки спір у вказаній справі стосується зменшення відсоткового значення розміру пенсії від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку, а не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, а тому положення частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України та частини 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до спірних правовідносин не застосовуються.
Суд зауважує, що частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Вказаний висновок сформовано в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Суд зауважує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Пенсію позивач отримує щомісяця, тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).
Оскільки рішення суду по справі № 420/16567/23 від 20 вересня 2023 року набуло законної сили 23.10.2023, можна дійти обґрунтованого висновку, що перераховану пенсію зі зменшеним відсотковим розміром позивач почав отримувати не пізніше 01.12.2023, та саме з цього моменту останній повинен був дізнатися про порушення своїх законних прав та інтересів, а тому шестимісячний строк звернення до суду сплив 01.06.2024.
В постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 дійшла висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отже, отримання позивачем листа відповідача від 19.06.2024 № 18346-15958/Ц-02/8-1500/24 на звернення його представника не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти активні дії для відновлення порушених на його думку прав і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом певного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Разом з тим, з позовом про здійснення перерахунку за період з 01.01.2018 позивач звернувся лише 23.07.2024, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України.
Вказані висновки суду відповідають позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 09.06.2022 по справі № 1140/2132/18.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Ані зі змісту позовної заяви, ані зі змісту заяв про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, не встановлено судом, що позивач не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений кодексом строк.
Представником позивача у заяві від 01.08.2024 не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до адміністративного суду протягом встановленого законом строку та наведені позивачем обставини носять суб'єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом.
За викладених обставин, суд визнає наведені представником позивача у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 01.08.2024 підстави неповажними.
Про наявність інших підстав, які б свідчили про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, представник у заяві від 01.08.2024 не повідомляє.
Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними, суд повертає позовну заяву позивачеві.
Відповідно до частини 6 статті 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 169, 248, 256, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 01 серпня 2024 року залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Роман КАРАВАН