Справа № 420/13056/24
06 серпня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
І. Зміст позовних вимог.
До суду звернувся адвокат Лях Ігор Дмитрович, діючий в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО86991 від 19.01.2024 року, виданої виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 р. для проведення перерахунку пенсії позивачу згідно цієї довідки відповідно із 01.02.2022. року;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 , на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО86991 від 19.01.2024, виданої виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022. і виплатити пенсію позивачу згідно цієї довідки відповідно із 01.02.2022. року а також здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії по день проведення перерахунку.
ІІ. Позиція сторін.
На обґрунтування вказаних вимог представник позивача зазначає, що позивач є військовим пенсіонером, якому відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” призначена пенсія. На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 по справі № 420/6433/23, ІНФОРМАЦІЯ_2 складено та направлено до ГУ ПФУ в Одеській області довідку від 19.01.2024 № ЮО86991 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 для перерахунку пенсій позивача з 01.02.2022. Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії на підставі вказаних довідок, проте відповідач протиправно відмовив у здійсненні такого перерахунку.
15.05.2024 р. відповідач надав відзив на позов, яким заперечує проти його задоволення, вказуючи, що до Головного управління від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла оновлена довідка від 19.01.2024 № ЮО86991, виданна позивачу, про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, виданна на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 № 420/6433/23. Проте, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, якою затверджено нові схеми тарифних розрядів зазначених осіб, а також Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок), відповідного повідомлення про підстави для проведення перерахунку пенсій до Головного управління не надходило, тому для його проведення підстав немає. Крім того, після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Постанови № 103 інших рішень Уряду про зміну розміру грошового забезпечення та проведення перерахунку не приймалося, а тому зазначені довідки надані Головному управлінню з порушенням вимог Порядку № 45. Крім того, про безпідставність перерахунку пенсії позивач на підставі вказаних довідок свідчить те, що скасування у судовому порядку пунктів постанови № 103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу Позивача. Вказане підтверджує відсутність законних підстав для здійснення перерахунку пенсії за повторно наданою довідкою про розмір грошового забезпечення. Оскільки з позовом Позивач звернувся в 2024 році, при цьому позовні вимоги стосуються перерахунку починаючи з 01.02.2022 року, а тому Позивачем пропущено строки встановленні вищевказаною нормою та позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду відповідно до ст. 240 КАС України.
10.06.2024 р. на виконання ухвали суду від 01.05.2024 р. пенсійним органом надано копії пенсійної справи позивача.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 01.05.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Цією ухвалою зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, отримує пенсію згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII.
19.01.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 видано ОСОБА_1 довідку № ЮО86991 в тому, що відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 № 420/6433/23 про грошове забезпечення станом на 01.01.2022 за посадою: заст. нач штабу окр полку зв'язку і автоматизованого управління, яку він займав на день звільнення зі служби, становить: посадовий оклад 25 тарифний розряд, оклад за військове звання підполковник, надбавка за вислугу років (45%), надбавка за особливості проходження служби (65%), надбавка за таємність (15%), надбавка за класну кваліфікацію (5%) та премія (35,0%). (а.с.13 зв).
23.01.2024 року представник позивача звернувся до відповідача із запитом повідомити (підтвердити), чи отримувало ГУ ПФУ в Одеській області вищевказані довідки надані ООТЦК та здійснити перерахунок пенсії заявникам згідно вищевказаних довідок ООТЦК з урахуванням прожиткового мінімуму та виплатити пенсію заявникам за весь період дії цих довідок. (а.с.14-15).
Вважаючи вказані дії ГУ ПФУ в Одеській області протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
V. Норми права, які застосував суд.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей регулює Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин. (надалі - Закон № 2011-XII), яким передбачено, зокрема,
- до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення ( частина друга статті 9 Закону № 2011-XII);
- грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. ( частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2262-XII), який передбачає, зокрема, що:
- пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 43 Закону № 2262-XII).
- перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку (частина 1 статті 63 Закону № 2262-XII).
- якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.( частина 2 статті 63 Закону № 2262-XII).
- усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина 4 статті 63 Закону № 2262-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45), яким визначено, що:
- пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262- XII, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (пункт 1 Порядку № 45 в редакції постанови КМ № 103 від 21.02.2018).
- довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком (пункт 3 Порядку № 45 в редакції постанови КМ № 1372 від 23.12.2009).
- під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. (пункт 5 Порядку № 45).
VI. Оцінка суду.
З огляду на вищевказані приписи чинного законодавства, органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями щодо проведення перерахунку раніше призначених пенсій, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. При цьому, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, від 15.07.2020 у справі №520/3360/19 та від 03.09.2020 у справі 553/3619/16-а.
Водночас вищеописані норми права свідчать про те, що до моменту отримання належної довідки від державного органу, з якого особа була звільнена зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком, у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Спірність питання у даній справі полягає у правомірності відмови відповідача у перерахунку пенсії на підставі довідки, виданих державним органом, з якого позивач був звільнений із служби, про розмір грошового забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку пенсії за нормами, чинними станом на 01.01.2022 р.
Як встановлено судом, довідка № ЮО86991 від 19.01.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за посадою: заст. нач штабу окр полку зв'язку і автоматизованого управління, яку він займав на день звільнення зі служби, за нормами чинними станом чинними станом на 01.01.2022 р. виданна ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 № 420/6433/23.
Так, за даними КП “ДСС” рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 № 420/4064/23 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 року пенсії.
Даний висновок суду вмотивований тим, рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, яким вносились зміни до Постанов Кабінету Міністрів України, що додаються, зокрема пункту 4 Постанови № 704. З огляду на зазначене, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратив чинність та була відновлена дія п.4 постанови КМ України № 704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Отже, з урахуванням того, що розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2020, 2021, 2022, а також 2023 році, є відмінним (більшим) від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2018 рік, та оскільки розмір прожиткового мінімуму є основною складовою для визначення розміру посадового окладу, то у позивача є право на перерахунок пенсії передбачене ст.63 Закону № 2262-XII та, відповідно, на отримання довідки встановленого зразка від ІНФОРМАЦІЯ_1 для подальшого здійснення такого перерахунку пенсійним органом.
За положеннями частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, складенної ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 01.01.2022 р. обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом № 1928-IX.
Щодо доводів відповідача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивача на підставі вказаних довідок, то суд зауважує, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
При цьому, у ст. 370 КАС України додатково закріплено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В контексті вказаного, пенсійний орган не може покликатись на відсутність будь-яких інших підстав у здійсненні перерахунку пенсії позивача на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_4 , виданих на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.
При цьому, суд додатково зазначає, що 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно пункту 4 Постанови № 704 в первинній редакції встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Постанова № 704 набрала чинності з 01.03.2018.
На момент набрання чинності Постановою № 704, 01.03.2018, пункт 4 цього нормативно-правового акту було викладено у редакції пункту 6 Постанови № 103, а саме: “Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.”.
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас Закон України від 05.10.2000 № 2017-III “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
Відтак зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Водночас Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
При цьому пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік” установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу Закон України від 14.11.2019 № 294-IX “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, Закон України від 15.12.2020 № 1082-IX “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, Закон України від 02.12.2021 № 1928-IX “Про Державний бюджет України на 2022 рік”, Закон України від 03.11.2022 № 2710-IX “Про Державний бюджет України на 2023 рік”, таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020-2023 роки не містять.
Тобто положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Отже, враховуючи те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу Законам № 294-IX та № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Підсумовуючи вищевказане, суд вважає, що отримавши довідку ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО86991 від 19.01.2024 року про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними станом на 01.01.2022 року для перерахунку пенсії, складенна на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 по справі № 420/6433/23, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у такому перерахунку.
За загальним правилом діями суб'єкта владних повноважень є сукупність вчинків здійснених у межах наданих чинним законодавством повноважень.
Отже, під протиправними діями суб'єкта владних повноважень слід розуміти активну форму поведінки, пов'язану з виконанням дій, які такий суб'єкт не мав права вчинювати відповідно до його повноважень, за відсутності обставин, з якими пов'язана необхідність вчинення певної дії або з порушенням процедури.
Оскільки в межах даних спірних правовідносин судом визнано протиправною відмовою відповідача у проведенні перерахунку і виплаті позивачу пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.01.2024 № ЮО86991 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 тому позовні вимоги про визнання таких дій протиправними підлягають задоволенню.
Обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Відповідно до пункту 23 частини 1 статі 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
З метою відновлення порушеного права позивача похідна позовна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити позивачу перерахунок його пенсії з 01.02.2022 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.01.2024 № ЮО86991 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 р. та виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Разом з тим, позовні вимоги в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити позивачу перехунок та виплату пенсії в частині "максимально нарахованого розміру" не підлягають задоволенню, оскільки вказані питання не були предметом оскаржуваної відмови відповідача. Крім того, відповідачем не здійснено перерахунок пенсії на підставі спірної довідки, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача будуть порушені в майбутньому.
Отже, звернення до суду з такими вимогами є передчасним, оскільки задоволення позову в цій частині свідчитиме про вирішення спору, який ще не виник, що суперечить засадам адміністративного судочинства.
Суд зазначає, що обов'язковою умовою для визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є наявність факту порушення останнім прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулася за їх судовим захистом. Відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.
Крім того, суд вказує на відсутність у змісті позову обставин, на підставі яких позивач просить про захист свого права у вказаній частині позовних вимог, як це передбачено пунктами 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України.
Щодо позиції відповідача про необхідність залишення заявленого позову без розгляду у зв'язку пропуском позивачем строку звернення до суду, то суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки про порушення своїх прав щодо відмови у перерахунку розміру пенсії, позивач дізнався після того як представник зробив запит шодо причин не здійснення перерахунку пенсії, але відповіді на свій запит не отримав, а до суду з даним позовом позивач звернувся у квітні 2024 року, то суд вважає, що підстави для залишення заявленого позову без розгляду відсутні.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та " Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
VII. Висновок суду.
Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
VIII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як встановлено судом, при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 968,96 грн., що підтверджується платіжним документом, який міститься в матеріалах цієї справи (а.с.17).
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині вимог зобов'язального характеру, які є похідними від вимог щодо визнання протиправними дії відповідача, які судом задоволені, тому сплачений позивачем судовий збір в сумі 968,96 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку і виплати пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.01.2024 № ЮО86991 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.01.2024 № ЮО86991 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім грн 96 коп) гривні.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна