Справа № 752/4105/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3992/2024 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
30 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 04 березня 2024 року, яким
ОСОБА_8 , українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , розлучений, має на утриманні малолітню дитину, є особою з інвалідністю ІІ-ї групи, освіта вища, непрацевлаштований, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, раніше судимий вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 28.06.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік зі звільненням від відбування покарання та установленням іспитового строку тривалістю 1 рік,
засуджений за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358КК України до штрафу в розмірі 190 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 230 грн в дохід держави. На підставі ст. 71 та ч. 3 ст. 72 КК України, вирок Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 752/12490/23 від 28.06.2023, яким ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю на 1 рік, ухвалено виконувати самостійно. Вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
За вироком суду, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 14.02.2024, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на придбання завідомо підробленого офіційного документа, який видається компетентним органом - посвідчення водія, з метою його подальшого використання.
Реалізовуючи цей умисел, розуміючи протиправність своїх дій, усвідомлюючи їх суспільно-небезпечний характер та наслідки, бажаючи їх настання, діючи з особистих корисливих мотивів, ОСОБА_8 вступив у попередню змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою з метою виготовлення підробленого посвідчення водія та посприяв їй у підробленні офіційного документа, шляхом надання своєї фотокартки та персональних даних, а саме: відомостей про прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження.
Надалі у невстановлений досудовим розслідуванням час та місце невстановлена особа підробила посвідчення водія, виготовила і передала ОСОБА_8 відповідний бланк, імітований під посвідчення водія державного зразка, що має серію НОМЕР_1 , дату видачі 10.10.2023, ім'я утримувача ОСОБА_8 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2, категорії "В", "С", "D", строк дії 10.10.2023, орган видачі ТСЦ 8045.
За наслідками проведення технічної експертизи документів у кримінальному провадженні № 12024105010000186 на виконання постанови дізнавача Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 за висновком Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 19.02.2024 № СЕ-19/111-24/9940-ДД, установлено, що бланк посвідчення водія з наступними реквізитами: "серія НОМЕР_1 , дата видачі 10.10.2023, ім'я ОСОБА_8 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2, категорій “В” , “С” , "D", строк дії 10.10.2023, орган видачі ТСЦ 8045" не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічний бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України, тобто є підробленим. У досліджуваному бланку зображення і друковані тексти (крім серії та номеру на лицьовому та зворотному боці, реквізитів виробника бланку та персональних даних) нанесені за допомогою знакодрукуючого пристрою струменевим способом друку; серія та номер на лицьовому та зворотному боці, реквізити виробника бланку та персональні дані нанесені за допомогою знакодрукуючого пристрою способом термордруку.
Своїми діям ОСОБА_8 вчинив пособництво в підробленні офіційного документа - посвідчення, що видається державною установою, уповноваженою на виконання функцій держави і який надає права (право керування транспортними засобами) з метою його використання, тобто кримінальний проступок, передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України.
В апеляційній скарзі зі змінами прокурор просить змінити вирок в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та винести ухвалу, якою вважати ОСОБА_8 засудженим за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 190 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3230 грн. у дохід держави. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначити з урахуванням вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 30.05.2024 у виді 1 року пробаційного нагляду з покладенням обов'язків, передбачених п. 1,2,3, ч. 2 ст. 59-1 КК України та штрафу у розмірі 190 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3230 грн у дохід держави, які виконувати самостійно.
В обґрунтування апеляційної скарги, посилаючись на практику Верховного Суду та норми закону, зазначає, що судом було встановлено наявність у обвинуваченого невідбутого покарання та вчинення ним нового кримінального правопорушення у період його відбуття, що давало підстави для обов'язкового застосування вимог ст. 71 КК України та визначення остаточного покарання за сукупністю вироків у розмірі, що перебільшує невідбуту частину покарання, призначеного за вчинення останнього за часом кримінального правопорушення.
Проте, вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 30.05.2024 за нововиявленими обставинами скасовано вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 28.06.2023 та призначено ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених п.п., 1,2,3, ч. 2 ст. 59-1 КК України. За таких обставин правові підстави для застосування до обвинуваченого положень ст. 71 КК України перестали існувати. Оскільки інкриміноване кримінальне правопорушення за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України вчинено ОСОБА_8 до ухвалення вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 30.05.2024, то остаточне покарання обвинуваченому належить визначити за сукупністю кримінальних правопорушень в порядку ч. 4 ст. 70 КК України.
Обвинувачений в судове засідання не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду повідомлений, в апеляційній скарзі не ставилося питання про погіршення його становища.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, захисника обвинуваченого, який не заперечував проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358 КК України, сторонами у апеляційному порядку не оскаржується, а тому, у відповідності до вимог ст. 394 КПК України, не є предметом розгляду суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Судом першої інстанції при призначенні покарання у вказаному провадженні враховано вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 28.06.2023 року, яким засуджено ОСОБА_8 за ч. 1 ст.309 КК України до 1 року обмеженні волі зі звільненням від відбування покарання та установлено іспитовий строк, тривалістю 1 рік.
Прокурором до апеляційної скарги долучено новий вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 30.05.2024 року, яким задоволено частково заяву прокурора за нововиявленими обставинами та скасовано вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 28.06.2023 року та визнано ОСОБА_8 винуватим за ч. 1 ст. 309 КК України і призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 рік та на підставі п. 1,2,3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покладено відповідні обов'язки.
Таким чином, зважаючи, що кримінальне правопорушення за оскаржуваним вироком вчинено ОСОБА_8 до постановлення вироку Голосіївським районним судом від 30.05.2024 року, то наявні підстави для призначення остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом їх повного складання .
У зв'язку з вище викладеним, посилання прокурора про необхідність зміни вироку суду та призначення покарання відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, колегія суддів вважає обґрунтованими.
Порушень норм кримінального процесуального права, які б могли слугувати безумовними підставами для зміни чи скасування вироку, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин вирок підлягає зміні у частині призначеного покарання.
Керуючись ст.ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 04 березня 2024 року щодо ОСОБА_8 в частині призначеного покарання змінити.
Вважати ОСОБА_8 засудженим за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 190 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3230 гривень.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання покарання за даним вироком та покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 30.05.2024 року у виді 1 року пробаційного нагляду та штрафу у розмірі 190 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3230 грн, які виконувати самостійно.
На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_8 обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В іншій частині вирок залишити без зміни.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Суддя: Суддя: Суддя: