2 серпня 2024 року місто Київ.
Справа №757/298/23-ц
Апеляційне провадження № 22-ц/824/2243/2024
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (суддя-доповідач), Мазурик О.Ф., Немировська О.В.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 вересня 2023 року (у складі судді Хайнацького Є.С.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Міністерства фінансів України про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 січня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 вересня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу.
12 грудня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, якою просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та направити справу на новий розгляд суду першої інстанції іншому судді.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк, не більше 10-ти днів з дня отримання ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.
Скаржнику необхідно було подати належним чином оформлену апеляційну скаргу, копії такої апеляційної скарги з додатками для всіх учасників,оригіналу документу про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку.
Роз'яснено, що у випадку не подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або вказані ним підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, йому буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
У вказаній ухвалі Київським апеляційним судом встановлено, що ухвала Печерського районного суду м. Києва про повернення позову особі, яка її подала, постановлена 22 вересня 2023 року, апеляційну скаргу подано 12 грудня 2023 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, визначеного ч.1 ст. 354 ЦПК України. Однак в апеляційній скарзі не ставилось питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, було відсутнє відповідне клопотання.
Київським апеляційним судом було неодноразово направлено зазначену ухвалу ОСОБА_1 на електронну та поштову адреси. 09 липня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшло рекомендоване повідомлення з розпискою, відповідно до якого ОСОБА_1 24 червня 2024 рокуособистоотримав ухвалу Київського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Станом на 31 липня 2024 року скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги, не надано заяву з зазначенням причин пропуску строку.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, пункт 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду є порушенням законних прав та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенції) (пункт 53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України»).
Легітимними обмеженнями визнаються встановлені законодавчим органом вимоги щодо строків оскарження судових рішень. При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства.
Вказані правові висновки містяться в постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Разом з тим вони розпоряджаються процесуальними правами на свій розсуд.
Згідно з ч.4 ст.357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.4 ст.357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч.1 ст.358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження якщо скаржником у строк , визначений судом, не подано заяву про поновлення строку або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на те, що незважаючи на залишення апеляційної скарги без руху, скаржник не подав у визначений судом строк заяву з зазначенням причин поновлення пропущеного строку, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст.358 ЦПК України,
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 вересня 2023 року- відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Судді: О.В. Желепа
О.Ф. Мазурик
О.В. Немировська