30 липня 2024року місто Київ
Справа № 363/4976/17
Апеляційне провадження № 22-ц/824/12248/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Судді доповідача Желепи О. В.
суддів: Мазурик О. Ф., Немировської О. В.
за участю секретаря судового засідання Рябошапка М. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 квітня 2024 року (ухвалене у складі судді Котлярової І. Ю., інформація про дату складання повного рішення відсутня)
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Пірнівська сільська рада Вишгородського району Київської області про позбавлення права користування житловим приміщенням, виселення, звільнення житлового приміщення та зняття з реєстрації місця проживання
ОСОБА_2 звернулася до Вишгородського районного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_3 , в якій просила суд позбавити ОСОБА_3 права користування житловим будинком АДРЕСА_1 , виселити ОСОБА_3 з даного будинку та звільнити будинок, прибудинкові господарські споруди, присадибну ділянку від належного ОСОБА_3 майна; зобов'язати ОСОБА_3 здійснити зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача судові витрати.
Позов обґрунтовувала тим, що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 15.09.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазепіною В.Г. та зареєстровано в реєстрі за № 2783.
Позивач зазначала, що до моменту укладання даного договору дарування, будинок належав її матері також на підставі договору дарування. В належний їй будинок на підставі договору найму житлового приміщення від 04.08.2006 року, укладеного між нею та відповідачем, посвідченого секретарем Жукинської сільської ради вселився відповідач та отримав право на тимчасове проживання в будинку без права постійного проживання. При цьому відповідач зареєстрував за даною адресою своє місце проживання.
Позивач зазначила, що дія договору найму скінчилась та відповідач втратив право користування належним їй на праві власності житловим будинок. Подальше перебування в даному будинку відповідача та належного йому майна перешкоджає реалізації права власності позивача на будинок та перешкоджає повноцінному використанню належного їй будинку та членам її родини для проживання.
Відповідач в добровільному порядку відмовляється виселитися із будинку та звільнити його від належного йому майна, незважаючи на неодноразові усні та письмові вимоги. Відповідач порушує право позивача та її родини на спокійне життя, завдає моральних страждань, вчиняє сварки та негативно впливає на дитину, у зв'язку із чим звертається до суду, сподіваючись усунути перешкоди у користуванні нею та членами її родини житловим приміщенням шляхом виселення із житлового приміщення відповідача.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 16 квітня 2024 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 16 травня 2024 року через систему «Електронний суд» направив до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 квітня 2024 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 255, 377 ЦПК України, у зв'язку із фактичними діями відповідача по визнанню позову та припиненню порушення прав позивача під час судового розгляду, що призвело до припинення існування предмету спору.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що висновки суду є помилковими, а суд першої інстанції не надав належної оцінки тим обставинам, які були зазначені позивачем.
Вказує, що 19 червня 2018 року підготовче провадження в даній справі було закрито, а справу призначено до розгляду по суті, в подальшому 18 жовтня 2018 року провадження у даній справі було зупинено до розгляду та вирішення по суті цивільної справи № 363/3293/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа Жукинська сільська рада Вишгородського району Київської області про визнання права власності на частину житлового будинку.
Зазначає, що за тривалий час, поки провадження у справі було зупинено, відповідач самостійно виїхав зі спірного приміщення, забрав всі свої речі, та більше до будинку не повертався.
Крім того, враховуючи зміни які відбулись в законодавстві, позивач, як власник будинку, звернулась до Пірнівської сільської ради із заявою про зняття відповідача з реєстрації, за результатом розгляду якої відповідача знято з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 .
Вказує, що суд першої інстанції встановивши такі обставини мав закрити провадження у справі, оскільки предмет спору припинив своє існування.
Звертає увагу суду, що при звернені до суду з позовом права позивача були порушені, однак протягом розгляду справи предмет спору припинив своє існування, тому висновки суду першої інстанції про відмову в позові є помилковими.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 травня року відкрито апеляційне провадження у даній справі та надано учасникам справи 5-денний строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу з моменту отримання даної ухвали.
Відповідач та третя особа своїм правом на надання відзиву не скористалась.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судове засідання учасники справи та їх представники не з'явились, про розгляд справи повідомлялись судом належним чином.
Представник позивача адвокат Антонов К. О. повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету в системі «Електронний суд», про що в матеріалах справи міститься відповідний звіт про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.
Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Таким чином представник позивача повідомлений про розгляд справи належним чином.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений судом належним чином.
ОСОБА_3 повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення судової повістки за останнім відомим місцем реєстрації, а також шляхом розміщення оголошення про виклик у судове засідання на сайті судової влади.
Згідно наданої відповіді Жукинського старостинського округу №6 Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області ОСОБА_3 знятий із зареєстрованого місця проживання за адресою АДРЕСА_1 .
Іншої інформації щодо зареєстрованого місця проживання чи перебування відповідача матеріали цивільної справи не містять.
Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Оголошення про виклик ОСОБА_4 опубліковано на сайті судової влади 12 липня 2024 року.
Таким чином відповідач повідомлений судом про розгляд справи належним чином.
Представник Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься заява Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області про розгляд справи за відсутності представника Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області.
Згідно статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки учасники справи та/або їх представники повідомлені про розгляд справи належним чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності нез'явившихся осіб.
За правилами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Желепи О. В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам рішення районного суду не відповідає.
Суд першої інстанції вважав встановленим, що 04.08.2006 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено договір найму житлового приміщення, посвідчений 04.08.2006 року секретарем Жукинської сільської ради Замора Л.Ю., відповідно до якого ОСОБА_5 здала, а ОСОБА_3 прийняв в користування житловий будинок, який належить згідно договору дарування від 07.11.2008 року на праві приватної власності і зареєстрований в по господарській книзі № 6254 . Наймач зобов'язаний утримувати житлове приміщення в чистоті і порядку, проводити ремонт приміщення за власний рахунок. Житлове приміщення здається в найм ОСОБА_3 для тимчасового користування і використання його для постійного проживання і інших цілей забороняється.
В будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , що підтверджується довідкою з місця проживання, про склад сім'ї та реєстрацію № 02-10/231 від 13 вересня 2017 року, виданою Виконавчим комітетом Жукинської сільської ради.
Відповідно до будинкової книги, в будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 .
Розпорядженням про надання дозволу на укладення договору дарування від 6 вересня 2017 року № 438, виданим Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, ОСОБА_5 , як дарувальнику та ОСОБА_2 , як обдарованій, надано дозвіл на укладення договору дарування будинку загальною площею 91,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з врахуванням того, що даний правочин не зменшить і не обмежить прав і охоронюваних законом інтересів малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за вказаною адресою, оскільки набувачем за договором дарування стане її мати.
15 вересня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 був укладений договір дарування житлового будинку номер 4 з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цегляний, загальною площею 91кв.м, житлова площа - 37,5 кв. м, має наступні надвірні споруди: сарай під літ. Б, Г, погріб під літ. В, навіс під літ. Ж,Д, вбиральня під літ. Е, гараж під літ. С, каналізаційна споруда І, колонка питна ІІ, ІІ, огорожа № 1-3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазепіною В.Г., зареєстрований в реєстрі за № 2783.
15 вересня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 був укладений договір дарування земельної ділянки, площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221882801:27:047:0219, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазепіною В.Г., зареєстрований в реєстрі за № 2782.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 105927274 від 01.12.2017 року власником житлового будинку загальною площею 91 кв.м, житловою площею 37,5 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221882801:27:047:0219 є ОСОБА_2 .
Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виснував, що позивачем належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами підтверджено наявність у неї права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , натомість відсутні будь-які докази на підтвердження порушення відповідачем такого права власності позивача.
Суд першої інстанції прийняв до уваги доводи представника позивача викладені у клопотанні від 24.01.2024 року, про те щовідповідач за адресою: АДРЕСА_1 не проживає та його особисті речі у будинку відсутні, а також, що у зв'язку із зміною законодавства, позивачем самостійно було знято з реєстрації відповідача.
Однак суд виснував, що такі обставини не дають підстав суду зробити висновок про те, що відповідач дійсно на даний час проживає у належному позивачу будинку та чинить позивачу перешкоди у користуванні її власністю. Суд вказував, що позивачем не доведено порушення її прав власності на житловий будинок у зв'язку із проживанням у ньому відповідача, оскільки відсутні докази факту проживання, відповідно судом не встановлено наявності перешкод у користуванні та розпорядженні власником своєю власністю.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки такий висновок суперечить встановленим обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку із цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
З долученого позивачем в суді першої інстанції клопотання та зазначених в апеляційній скарзі обставин вбачається, що відповідач самостійно залишив спірне приміщення вже після звернення позивача з даним позовом.
Відповідно до долученого позивачем в суді першої інстанції витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 01.05.2023 року та наданої на запит апеляційного суду відповіді Жукинським старостинським округом №6 Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрованим за адресою АДРЕСА_1 не значиться, відповідач знятий за вказаною адресою з реєстрації 01 травня 2023 року.
ОСОБА_2 звернулась з позовними вимогами до ОСОБА_3 про позбавлення права користування житлом, виселення, звільнення будинку, прибудинкових господарських споруд, присадибної ділянки від належного ОСОБА_3 майна та зобов'язання ОСОБА_3 здійснити зняття з реєстрації місця проживання - у грудні 2017 року.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що після звернення позивача за захистом своїх прав - під час розгляду спору сторонами були усунуті обставини, що стали предметом спору, відповідач залишив спірне приміщення та був знятий з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 , отже відсутній предмет спору, а тому на підставі ч. 1 п. 2 ст. 255 ЦПК України провадження у справі підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п. 2 ч. 1 статті 255 ЦПК України.
Що стосується судових витрат, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що з клопотання позивача від 24 січня 2024 року поданого до суду першої інстанції вбачається, що його фактичний зміст не свідчить про відмову позивача від позову.
З вказаного клопотання встановлено, що позивач звертає увагу суду на ті обставини, що відповідачем задоволено вимоги позивача вже після пред'явлення позову до суду.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 344 грн 80 к., за подання апеляційної скарги у розмірі 2 304 грн 00 к., що разом складає 3 648 грн 80 к.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 142, 255, 374, 377 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 квітня 2024 року - скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Пірнівська сільська рада Вишгородського району Київської області про позбавлення права користування житловим приміщенням, виселення, звільнення житлового приміщення та зняття з реєстрації місця проживання - закрити.
Стягнути ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 3 648 грн 80 к.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 01 серпня 2024 року.
Суддя доповідач О. В. Желепа
Судді О. Ф. Мазурик
О. В. Немировська