Справа № 542/766/24 Номер провадження 22-ц/814/2893/24Головуючий у 1-й інстанції Кашуба М.І. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.
29 липня 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Кузнєцова О.Ю., вирішуючи питання про відповідність нормам цивільного процесуального законодавства апеляційної скарги представника Міністерства оброни України Ляшенка Олексія Олександровича
на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22 травня 2024 року
по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Новосанжарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України про оголошення фізичної особи померлою
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 задоволно.
Оголошено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Драбинівка Новосанжарського району Полтавської області, загиблим ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Авдіївка Покровського району Донецької області, під час виконання бойового завдання в ході здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив представник Міністерства оброни України Ляшенко Олексій Олександрович, шляхом формування апеляційної скарги у системі «Електронний суд».
При цьому, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
Вищевказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Конструкція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк лише за наявності передбачених умов.
Зазначений перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Разом з тим, наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд вправі, зокрема, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року в справі № 0940/2276/18 зробила правовий висновок про те, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Міністерством оборони України не надано жодних належних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору.
Крім того, слід зазначити, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи органу з державного бюджету України, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги слід відмовити.
Пунктом 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України визначено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення місцевого суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження становив 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні вказаної заяви у 2024 р. розмір судового збору, який підлягав сплаті до суду першої інстанції становив 605,60 грн.
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги складає 908,40 грн.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», якою передбачено, якщо апеляційна скарга подана в електронній формі через «Електронний суд» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З врахування того, що апеляційна скарга подана Міністерством оборони України до суду апеляційної інстанції через підсистему «Електронний суд», а тому судовий збір, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги становить 726,72 грн. (605,60 грн. х 150% = 908,40 грн. х 0,8)
Оплата повинна здійснюватися за реквізитами:
Номер рахунку - UA528999980313111206080016719,
Код за ЄДРПОУ 37959255,
Отримувач -ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101,
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)
ККДБ 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», символ звітності 206, відомча ознака 80.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали.
Керуючись ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 357 ЦПК України, -
У задоволення клопотання представника Міністерства оброни України Ляшенка Олексія Олександровича про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу представника Міністерства оброни України Ляшенка Олексія Олександровича на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22 травня 2024 року залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
У разі не усунення зазначених недоліків скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду О.Ю. Кузнєцова