Справа № 553/2118/23 Номер провадження 22-ц/814/2433/24Головуючий у 1-й інстанції Подмаркова Ю.М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
05 серпня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.,
судді: Дорош А.І., Триголов В.М.
за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 27 березня 2024 року (час ухвалення судового рішення з 11:28:51 год до 11:38:13 год, дата виготовлення повного тексту судового рішення - 13 листопада 2023 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, просила змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Ленінського районного суду м.Полтави від 13.09.2016 у справі № 553/2832/16-ц, що стягуються із ОСОБА_2 на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн 00 к., та визначити їх у розмірі 1/4 частки від всіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову вказувала, що на даний час збільшився прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, зросли ціни, витрати на навчання, оздоровлення, харчування та лікування і аліменти у розмірі 1000 грн не покривають і частини усіх витрат, які позивачка несе щомісяця, та є недостатніми для утримання дитини, оскільки змінилися обставини, за яких аліменти призначалися.
Рішенням Ленінського районного суду м.Полтави від 27 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задоволено частково.
Змінено спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Ленінського районного суду міста Полтави від 13.09.2016 у справі № 553/2832/16-ц, що стягуються із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн та визначений їх розмірі - 1/6 частка заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_2 до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1073 грн 60 коп.
Додатковим рішенням Ленінського районного суду м.Полтави від 10 квітня 2024 року заяву адвоката Ткаченко А.В., представника ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задоволено.
Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 667 грн 46 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що Андрій підріс і потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту та оздоровлення. Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини. Відповідач має достатнє матеріальне забезпечення для сплати аліментів саме у розмірі частини від всіх видів заробітку, а наявність у нього неповнолітньої дитини від іншого шлюбу та перебування на утриманні дружини не є безумовною підставою для зменшення розміру стягуємих аліментів.
Правом подачі відзиву відповідач не скористався.
Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбу, який рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 13.09.2016 у справі № 553/2832/16-ц розірвано (а.с.11).
Згідно з копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 . (а.с.9)
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 13.09.2016 із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнуто аліменти у розмірі 1 000 грн щомісячно, починаючи з 04.08.2026 до досягнення дитиною повноліття (а.с.11-12).
Згідно з довідок про реєстрацію місця проживання, малолітній ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7,10).
Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 04.03.2023 року зареєстрували шлюб (а.с.49,76)
Згідно зі копії свідоцтва про народження у подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_7 .(а.с.48 зворот, 77)
Як вбачається з копій довідок Вендичанської селищної ради вих. № 172 та № 173 від 27.02.2023 за підписом старости Конівського старостинського округу Онофрійчук О., батьки відповідача: ОСОБА_8 не працює з 28.08.2007 по теперішній час ( підстава: трудова книжка: НОМЕР_3 , наказ про звільнення № 59 від 28.08.2007); ОСОБА_9 також ніде не працює з 25.09.2009 по теперішній час ( підстава: книжка колгоспника № НОМЕР_4 , наказ про звільнення № 31 від 25.09.2009)(а.с.51, 74,75).
Відповідно до копії довідки-виписки з історії хвороби стаціонарного хворого (№ медичної карти 593426), ОСОБА_2 перебував на лікуванні у відділенні травматології та ортопедії дорослих ДУ "ІТО НАМН України" з 25.07.2023 по 04.08.2023, де було проведено оперативне втручання( а.с.78)
Згідно з копії виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 329, ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні з 15.03.2023 по 17.03.2023 в ТОВ "Адоніс-Лаб", проведено оперативне втручання (а.с.81-82)
Як вбачається з копій договорів про надання послуг догляду за дитиною: б/н від 25.03.2021, № 28 від 01.09.2022, № 48 від 01.08.2023 укладених між ТОВ «Приватна початкова школа міста Полтави «ДКУ» та ОСОБА_1 , вказана школа надає послуги освіти дитині ОСОБА_1 (а.с.93-99)
З листа начальника Фінансово-економічного управління Служби безпеки України вих. № 21/2-667 від 13.03.3024 вбачається, що ОСОБА_2 проходить військову службу в СБУ з 29.02.2020 по теперішній час і станом на 01.03.2024 отримує грошове забезпечення у розмірі 68 468 грн 70 коп. (а.с.179)
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача щодо зміни способу стягнення аліментів, однак, визначаючи розмір аліментів до стягнення, врахував: факт перебування на утриманні відповідача, окрім сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина від іншого шлюбу ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дружини, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, стан здоров'я платника аліментів, розмір отримуваного ним грошового забезпечення за місцем служби, прийняв до уваги, що відповідач не заперечує свого обов'язку утримувати сина, з метою захисту інтересів малолітнього ОСОБА_4 та забезпечення йому рівня життя, який необхідний і достатній для його нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Щодо доводів відповідача про перебування на його утриманні непрацездатних батьків, суд першої інстанції визнав їх необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження даного факту.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується такими міркуваннями.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).
За змістом частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно з частиною 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зміст статей 181, 192 СК України дає підстави для висновку про те, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, не є незмінним.
А тому, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів той з батьків, який виховує дитину може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може передбачати й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у твердій грошовій сумі та навпаки).
Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Розмір аліментів, що стягуються з відповідача, є меншим законодавчо визначеного мінімального розміру аліментів і не забезпечує матеріальні потреби дитини відповідно до її віку.
Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на 1/6 частину від доходу (заробітку) з урахуванням встановлених обставин справи, зміни сімейного стану відповідача, а також той факт, що тягар утримання дитини лежить на обох батьках.
Визначений судом розмір аліментів забезпечить виконання батьком законодавчо закріпленого обов'язку з утримання сина та його право на утримання.
Доводи апеляційної скарги правильний висновок суду не спростовують.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.06.2024 у справі № 686/22677/23, який апеляційний суд враховує на підставі частини 4 статті 263 ЦПК України.
Щодо доводів апеляційної скарги позивачки, що вона оплачує навчання та розвиток дитини, то колегія суддів роз'яснює, що позивачка має право ставити питання про стягнення додаткових витрат на дитину шляхом подання окремого позову, наявність таких не впливає на визначення судом розміру аліментів.
У контексті наведених обставин, наявних в матеріалах справи доказів, наданого законом права, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Визначений судом розмір аліментів буде в повній мірі забезпечувати повноцінний розвиток сина сторін.
У разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів - їх розмір може бути зменшено або збільшено за рішенням суду (ч.1 ст.192 СК України).
Апеляційний суд звертає увагу, що предметом спору цій справі є вимога про зміну способу стягнення аліментів, а не вимога платника аліментів про зменшення розміру аліментів у зв'язку із зміною матеріального і матеріального становища платника аліментів, тому посилання в апеляційній скарзі на відповідні постанови Верховного Суду не є релевантним.
Інші доводи апеляційної скарги, враховуючи предмет спору і встановлені фактичні обставини, не є істотними і такими, що потребують детальних відповідей, у розумінні сталої практики Європейського суд з прав людини щодо застосування пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 27 березня 2024 року без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 05 серпня 2024 року.
Головуючий суддя О.А.Лобов
Судді А.І.Дорош
В.М.Триголов