Справа №:755/5163/23
"06" серпня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Локотковій І.С.
за участі:
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву відповідача про поновлення строку подачі зустрічного позову та прийняття до розгляду зустрічного позову,
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики та процентів від суми позики.
До суду надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсним договору позики та визнання відсутнім права грошової вимоги разом із клопотанням про поновлення строку. Обгрутовуючи підстави поновлення строку подання зустрічного позову відповідач посилається на заяву відповідача від 02.10.2023 року про поновлення строку подання відзиву на позовну заяву. Дана заява обґрунтована тим, що з огляду на довготривалі намагання сторін провести зустріч з метою досягнення домовленості щодо мирного врегулювання спору відповідач не реалізував своє право щодо подання відзиву на позовну заяву. Крім цього, зазначив, що розгляд справи було зупинено в період з жовтня 2023 року по квітень 2024 року з огляду на перебування матеріалів справи у Київському апеляційному суді. Жодних процесуальних дій у даній період, включно з поданням заяв по суті справи, не здійснювалося. Позивач вчиняв дії, спрямовані на об'єктивне з'ясування обставин справи та своєчасне витребування доказів, проте сторона позивача не надала до суду витребуваний доказ. 20.06.2024 року у судовому засіданні представник позивача не надала до матеріалів справи витребувану розписку, що свідчить про приховування доказів та маніпулювання ними. З огляду на викладене відповідач вважає, що строк подання відзиву було пропущено з поважних причин, що з огляду на належну процесуальну поведінку ОСОБА_2 у межах судового процесу являє собою правову підставу для поновлення процесуального строку подання відзиву.
В судовому засіданні відповідач та його представник підтримали подане клопотання.
В судовому засіданні представник позивача заперечує проти поновлення строку для подачі зустрічного позову, оскільки причини, на які посилається відповідач, не є поважними.
Суд, вислухавши клопотання представника відповідача, думку представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27.04.2023 року відкрито провадження в даній справі. В цій ухвалі суддя роз'яснила відповідачу, що відповідно до ч.3 ст.83 ЦПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву на позов в п'ятнадцятиденний термін з дня отримання ухвали про відкриття провадження та доданих до неї документів. Також роз'яснила, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження відповідач отримав 01.05.2023 року.
16.05.2023 року до суду представником відповідача подано клопотання про продовження процесуального строку.
В подальшому, після неодноразових відкладень судових засідань, 02.10.2023 року представником відповідача подано ще одне клопотання про поновлення процесуальних строків для подання відзиву на позовну заяву обґрунтовуючи тим, що з огляду на довготривалі намагання сторін провести зустріч з метою досягнення домовленості щодо мирного врегулювання спору відповідач не реалізував своє право щодо подання відзиву на позовну заяву. В жодному із цих клопотань відповідачем та його представником не ставилося питання про поновлення строку для подачі зустрічного позову.
Зустрічний позов поданий до суду лише 01.07.2024 року.
Починаючи з 01.05.2023 року по 01.07.2024 року відповідачем жодного разу не ставилося питання про поновлення строку для подачі зустрічного позову.
Заявлене відповідачем клопотання про поновлення строку для подання зустрічного позову фактично відповідачем не обґрунтовано. В зустрічній позовній заяві відповідач посилається на поважність причин пропуску строку для подання відзиву до суду, не обґрунтовуючи поважності причин пропуску строку для подання зустрічної позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно зі ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Право особи на поновлення процесуального строку та дискреційні повноваження суду з цього питання не є абсолютними, строк може бути поновлений тільки у випадку, коли він був пропущений з поважних причин, якими можуть виступати обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на вчинення відповідної процесуальної дії, вчасно її вчинити.
Заявлене відповідачем клопотання про поновлення строку для подання зустрічного позову не містить посилань на обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення цієї процесуальної дії у встановлений законом строк.
Крім того, наведені відповідачем та його представником обставини не можуть бути достатньою підставою для поновлення пропущеного строку, безпідставне ж його поновлення суперечитиме такому основному принципу цивільного судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.
Разом з тим, доступ до суду, як елемент права на справедливий судовий розгляд, не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Суд зауважує, що пропуск без поважних причин процесуального строку для подання зустрічного позову є законною підставою для залишення без розгляду. Крім того, необхідною умовою для поновлення пропущеного строку є наведення заявником причин його пропуску, яким суд надає оцінку на предмет їх поважності.
При оцінці поважності причин пропуску строку необхідно звертати увагу не лише на об'єктивні, але й суб'єктивні чинники, зокрема поведінку особи, що свідчить про її наміри реалізувати процесуальні права. Згідно з усталеною судовою практикою поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку звернення до суду оскарження, є об'єктивними, не залежать від дій особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного звернення до суду в конкретній справі.
Виходячи з положень пункту 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків у цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2023 року у справі №686/15112/22.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову та залишає зустрічний позов без розгляду, за відсутності поважних причини для поновлення процесуального строку.
На підставі викладеного, керуючись статями 49, 120, 126, 127, 193, 260, 354 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви відповідача про поновлення строку для подачі зустрічного позову.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про визнання недійсним договору позики та визнання відсутнім права грошової вимоги залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 06.08.2024 року.
Суддя Н.О.Яровенко